З 16 серпня по 1 вересня 2018 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва експонувалась виставка за підсумками конкурсу митців Харківської області «Ненька», присвяченого Дню незалежності України. До підсумкової виставки увійшли кращі конкурсні роботи, які були відібрані організаторами конкурсу.

В експозиції були представлені роботи переможців та учасників в наступних номінаціях: живопис, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво, фотографія, дитячий малюнок. Вразила різноманітність технік та жанрів мистецьких робіт у кожній з номінацій. Авторам вдалось розкрити різні сторони, відтінки та настрої нашої Батьківщини та показати яскравий, свіжий погляд на її особливості, досягнення і актуальні проблеми.

Слово «ненька» є зменшено-пестливою формою слова «мати», і має велике значення для кожної людини. Мати, віддаючи нам свою любов, свою душу, привчає нас до людяності, щирості, добра, та завжди знаходиться поруч.

Нерідко словом ненька називають Батьківщину, бо наша рідна земля, як і наша мати, ще з народження і раннього дитинства формує світосприйняття, характер, належність до традицій та культури. Наша ненька-Україна завжди зігріває теплом своїх синів і доньок, об’єднує нас у часи біди і щастя, та надихає своєю загадковою красою багатьох митців. Виключенням не стали і митці, які взяли участь у конкурсі «Ненька».

Графічний триптих Любові Душиної «Сон Марії» є даниною пам'яті видатній української художниці Марії Примаченко. Творчість Примаченко, яку відносять до «народного примітиву», є воістину унікальною. Чарівні світи, наповнені фантастичними звірами, які уособлюють кращі людські якості, та багатогранний внутрішній світ художниці, підкорили увесь світ. Марія через свою творчість дарувала людям добро, не дивлячись на хворобу, втрату близьких людей та важку працю. Вона через все життя пронесла любов до мистецтва, вона розчинялася у ньому. Саме такою є ідея твору, який виконаний в достатньо цікавій техніці графічного пуантилізму.

В пастельній роботі Інни Давиденко «Заміський пейзаж» ми можемо бачити цікаву колористичну гаму, багатство світло-тіньових переходів. Монохромна «Туманна річка» відрізняється своїм мінімалізмом, хоча зроблена зі складною тональною проробкою. Головною художньою особливістю автора Інни Давиденко є вміння поєднати в одній роботі експресію і динаміку, умиротворення і спокій, що створює великий емоційний вплив на глядача.

В роботах Валентини Олемпіюк-Вінникової відчувається вплив імпресіонізму. Головна особливість цього напряму – вміння найбільш достовірно відобразити не тільки оточуючу природу, з її динамізмом та мінливістю, а й свої враження, які відчуваються під час її споглядання. Стилістичні прийоми художниці (яскраві насичені кольори, широкий та сміливий мазок) дозволяють найбільш повно передати красу української природи.

Як і Валентина Олемпіюк-Вінникова, художники Іван Бондаренко та Костянтин Бойко полюбляють писати на пленерах (тобто на відкритому повітрі), фіксуючи дійсність у моменті тут і зараз, з найбільш точними і правдивими відчуттями. Мистецтво Бондаренка та Бойко є більш реалістичним за манерою, але не типовим, бо в їх роботах є незвичні композиції та кольори, які авторам вдалось знайти в природі.

Робота Олексія Александрова показує трагічну для українців сторінку в історії, а саме – війну на Донбасі. Бабуся, яка дивиться у вікно на руїни міста, що спеціально зроблені лаконічно, майже абстрактно, та ії онук, який є надією на світле майбутнє… Картина викликає співчуття до людей, які опинилися у подібній ситуації, заставляє замислюватися над цінністю життя і миру та бути небайдужим до згаданої проблеми.

На виставці за підсумками конкурсу митців Харківської області «Ненька» широко представлений такий вид мистецтва, як фотографія, що стало однією з особливостей експозиції.

Для пейзажів Катерини Погрібної характерний художній підхід, в якому ми можемо бачити вміння знаходити цікаві композиції, фактури, колірні й тональні поєднання. Багатошаровість, яка нерідко просліджується в роботах Погрібної, символізує різні відтінки нашої країни, з її непростою та контрастною історією.

Людмила Санжаревська фотографує такі види української природи, які не завжди очікуєш побачити, відкриваючи для себе і для глядачів її таємниці. В роботах автора відчувається могутність, краса та багатство природи нашої Неньки. А Артур Гужва знайомить нас з історичними архітектурними пам’ятками України, але показуючи їх з незвичної сторони та ракурсів.

Основним жанром, в якому фотографує Валентина Білоусова є репортажне фото. Для цього жанру важливим є вміння знайти вдалий момент. В роботах Валентини показані свята, побут і традиції нашої Слобожанщини та України, з їх неповторним та яскравим колоритом.

В фотографії Ірини Деркач «Дотику трепіт» найбільш повно відображена тема материнства. Тепло, яке віддає дитині рідна ненька повертається віддякою у вигляді трепетного дитячого поцілунку. Білий тон додає роботі легкості та ніжності.

На однойменному виставці фото Ірини Дудник «Ненька» зображена жінка в традиційній одежі та в оточенні різних етнографічних предметів. Пучок пшениці та серп, які тримає жінка, символізують працьовитість та хазяйновитість українців, а глибокий погляд – непросту долю нашого народу та надію на краще майбутнє.

Іронічні інсталяції Миколи Зміївського поєднують в собі традиційний український художній промисел – вироби з коріння дерева (корнепластику) і найактуальніші творчі ідеї, які виявляються в концептуальному підході до творів. В цьому році головною темою робіт стала тема внутрішніх ворогів, які розривають Україну, тим самим послаблюючи її перед ворогом зовнішнім. Потворні змії, риби і тварини незрозумілих видів вдало передають ставлення простого народу до нечесних вітчизняних політиків та сусідів-окупантів.

Тетяна Білоус займається виготовленням творів у техніці гобелен. Гобелен представляє собою витканий вручну стінний безворсовий килим з сюжетною або орнаментною композицією. Виготовлення таких творів є складною і кропіткою роботою та потребує багато часу. Для композиції Тетяни Білоус «Осінь» характерний лаконізм та геометризм, що одночасно зближує її з традиційним мистецтвом та мистецтво авангарду.

Дитячий малюнок дивує великою кількістю оригінальних ідей. Не дивлячись на юний вік та невеликий художній досвід, роботи дітей відрізняються високою якістю. Чисте, не затьмарене мислення, відсутність рамок, та велика цікавість до мистецтва, робить дитячу творчість щирою, живою та вільною. Дитячим роботам, представленим на виставці, властиві виразність, лаконізм, сміливі експерименти з кольором та цікаві композиційні рішення. Але головним є те, що учасникам, навіть самим маленьким, вдалось донести свої ідеї та емоції до глядача, який може поринути у чарівний світ, де панують добро, тепло і любов.

Також в експозиції поза конкурсом були представлені скульптурні роботи Катіба Мамедова на тему «Вечорів на хуторі близ Диканьки», які додали виставці об’ємності та повного естетичного і тематичного завершення. Бронзові скульптури влучно показують характери всім відомих персонажів: мужність і серйозність Вакули, красу і легковажність Оксани, лицемірність дяка та хитрість Солохи. Автор вдало передав ідею, яку у своєму творі задумував Микола Гоголь: іронічно представити пороки, які панують в нашому суспільстві і досі, і на противагу цьому - чесних, порядних і відважних людей, яким і сам чорт не страшний.

Метою конкурсу митців Харківської області «Ненька» та виставки за підсумками конкурсу є виявлення індивідуального естетичного погляду художників (як професіоналів, так і аматорів) на такі важливі теми, як материнство, любов до мистецтва і традицій, любов до Батьківщини, розуміння себе в Україні і України в собі. Багата на жанри, стилі і техніки виставка дозволяє зрозуміти самовідчуття і світовідчуття не тільки певної групи людей, а й окремих творчих особистостей в масштабах нашої країни. Україна – це не тільки природа та славне минуле, але і люди, люди, яким не байдужа доля нашого народу, і які власним прикладом показують, як можна бачити світ навколо себе та змінювати його на краще, в тому числі, і за допомогою мистецтва.