МИСТЕЦТВО ВИГОТОВЛЕННЯ ЗВУКОВОЇ ГЛИНЯНОЇ ЗАБАВКИ 'ВАЛКІВСЬКИЙ СВИЩИК'

«Валківський свищик» – виріб із глини, що належить до малих керамічних форм. У наш час він відомий як глиняна звукова забавка майже монохромного охристого оздоблення, що має два основних та один, два (рідше три) додаткові отвори для видобування звуків. Може бути частково вкритий поливою. Найчастіше вживані форми: птах, півник (курочка), коник, козлик (коза), веприк. Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» полягає в тому, щоб в процесі ліплення не тільки надати шматочку глини певної форми, а й змусити його звучати. Виліплюють «Валківські свищики» повністю руками, без застосування гончарного кола чи моделюючих форм. Утворення звуку відбувається завдяки наявності всередині забавки повітряної камери та мінімум двох отворів з неї на поверхню.

У Валках існують два способи виготовлення повітряної камери у тулубі свищика: перший – «на паличці або пальці», другий – «від вареника». При застосуванні першого способу камера виходить пряма й довга. Їй притаманний глухий з надривом звук. Більша камера дасть нижчий звук, менша – високий. На її основі створюють форми, що стоять на чотирьох ніжках: коників, баранців, веприків.

При застосуванні другого способу виготовлення повітряної камери – «від вареника» – камера виходить ширша у середині та вужча на кінцях і трохи вигнута. Стіни її тонші. Їй притаманний чистий та мелодійний звук. На її основі створюють форми з опорою на три точки – здебільшого півників. Саме «триопорні» форми найбільш притаманні Валківщині.

За потреби виріб після висихання декорують ангобами (кольоровими глинами). Для оздоблення валківських свищиків використовують лише два ангоби: білу глину «каолін» та червоно-коричнєву «червінку». При опалі «червінка» стає більш червоною. Завдяки особливостям опалу свищики можуть набувати й «задимлення». Поливою «валківські свищики» декорують рідко. Вкривають нею місця видової ознаки: голову та ніжки. Але деталь «свисток» – ніколи.

Відомий валківський кераміст Заслужений майстер народної творчості Борис Миколайович Цибульник (1952−2015, с. Шарівка) згадував, що його перше «знайомство з глиною» (як і для більшості валківської малечі) розпочалося з «дитячих забавок на попасі», де діти, які пасли худобу, ліпили свищики з глини. Його вчителі − гончар з хутору Піски Григорій Тихонович Білостоцький, Федір Іванович Гнідий (1893−1980, м. Валки) та Дмитро Іванович Наріжний (1926−2015, м. Валки) − навчились цьому мистецтву у своїх дідів та батьків. Заслужений майстер народної творчості УРСР Ф. Гнідий найвідомішу свою колекцію свищиків створив у 1950-ті роки. Сам же Борис Цибульник ліпив їх до останнього подиху, та ще задовго до того у 1990-ті передав це мистецтво директору Валківської дитячої школи декоративно-прикладного мистецтва Олександру Ковальову та своїй учениці Ользі Тимошенко.

У 1994 році Валківська ДШДПМ стає центром навчання елементу – там офіційно введене освоєння кераміки учнями.

У 1995 році спадкова керамістка та викладач Валківської ДШДПМ О. Тимошенко розробила спрощену методику викладання технології ліплення свищика «на паличці» та форму виробу «веприк» для застосування на ознайомчих майстер-класах.

У 2008 році у школі започатковані майстер-класи з виготовлення свищиків для туристичних груп. Переважна більшість їх проводиться за методикою О. Тимошенко.

Ольга Тимошенко – корінна валківчанка та спадкова гончарівна. Гончарував її дід Дем'ян Лубенець, який рано пішов з життя. Тому його навички та прийоми Ользі показувала мати – Віра Дем’янівна. Пізніше Ольга стала ученицею Б. Цибульника і викладачем Валківської ДШДПМ. А згодом – членом Національної Спілки майстрів народного мистецтва України та директором Валківської РК ДШМ.

На цей час Валківська РК ДШМ – основний заклад, де всебічно та системно досліджується, зберігається, передається наступним поколінням та популяризується мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик». Сьогодні курс з кераміки в рамках навчального процесу на образотворчому відділенні Валківської РК ДШМ, окрім О. Тимошенко, викладають ще 4 вчителя:

– Кравченко Лілія Володимирівна – учениця Тимошенко О.В., член НСМНМУ;

– Коваль Олена Юріївна – учениця Тимошенко О.В.;

– Ніколаєнко Людмила Григорівна – учениця Тимошенко О.В.;

– Барсукова Інна Вікторівна – учениця О.М. Ковальова.

Освоюють ліплення свищиків та відточують майстерність учні з нульового по 6-й клас завдяки курсу з кераміки в рамках навчального процесу на образотворчому відділенні Валківської РК ДШМ. Починають з набування тактильних навичок виготовлення пустотілої форми та завершують створенням складно-декорованих свищикових композицій.

Перевіряють звуковий потенціал мистецьки виготовлених «Валківських свищиків» учасники «шумового оркестру» другого, музичного, відділення Валківської РК ДШМ.

У 2018 році за ініціативою керівника шумового оркестру школи Юлії Вікторівни Іванської до набору інструментів оркестру додано «Валківських свищиків».

А у 2019 році в школі розпочато дослідження впливу розміру та форми повітряної камери свищика на його звукові властивості. Мета дослідження: створити свищики з різними звуками тональної системи.

5 серпня 2020 року наказом № 2008 Міністерства культури та інформаційної політики України до Національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено елемент "Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки "Валківський свищик", запропанований Валківською РК ДШМ та КЗ ООМЦКМ Харківської області.

До речі, він став першим елементом від Харківської області, що потрапив до цього списку. Тепер "Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки "Валківський свищик" має свій охоронний номер: «020.нкс», за яким його можна розшукати у Національному переліку елементів НКС України на сайті Міністерства культури та інформаційної політики:

https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D 1%96%D0%BA%20%D0%9D%D0%9A%D0%A1%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C%202020.pdf

Борис Цибульник зі своїми свищиками