Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Новое в виртуальной галерее

Новая фотогалерея Центра

 

Ближайшие события

Нет событий

Календарь событий

Август 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6

Все материалы на данном сайте предназначены исключительно для ознакомления без целей коммерческого использования.
Разработка и сопровождение сайта: AnisLogo
Перепечатка публикаций разрешается только при размещении прямой ссылки на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статьи:
( 1 шт. )

Виставка «Слобожанське розмаїття»

E-mail Печать

 karta 1204

Виставка «Слобожанське розмаїття» - колекція кращих взірців обласних конкурсів декоративно-прикладного мистецтва митців Харківщини.

Виставка «Слобожанське розмаїття» об’єднала роботи  обласних конкурсів: «Візерунком стане рідний край», «Слобожанський хоровод», «Слобожанський сувенір». В експозиції можна побачити унікальні роботи, які привертають увагу глядачів своєю вишуканістю та добрим смаком.

Виставка відкрилася в Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва 12 березня та дозволила всім відвідувачам поглянути на нашу традиційну культуру по-новому. Роботи декоративно-прикладного мистецтва не втратили своєї актуальності і сьогодні, оскільки інтерес до автентичного та етнічного зростає з кожним днем.

Техніка вишивання, в якій представлена вишита карта обласного конкурсу «Візерунком стане рідний край» була засвідчена археологічними знахідками ще доби палеоліту, наприклад у Мізині на Чернігівщині. Коли саме з’явилась вишивка в Україні достеменно не відомо, але її панування відбувалося вже за часів епохи пізнього неоліту та початку бронзового століття, від племен Трипільської культури. Деякі елементи вишивки та її орнаментів, такі як колоски та засіяні поля, використовувались ще сарматами, трипільцями та скіфами, а нині їх можна зустріти навіть у сучасній вишивці народних майстрів. Вишита карта районів Харківської області відзначається різноманітністю символік кожного району. Звертаючись до найчастіше уживаних символів - на більшості частинах мапи можна побачити хлібні колоски та соняшники, що символізують все те ж землеробство та плодоносні українські землі.

«Слобожанський хоровод» представлений технікою «ляльки-мотанки», яка тисячоліттями супроводжувала наших предків і передавалася із покоління у покоління від матері до доньки. В українській традиції мотанка є символом добробуту, добра і надії, тому в побуті вона виконувала функцію оберегу людської долі, а долю не можна колоти й різати. Від кожного району ляльки представлені попарно, в народі такі традиції відображені в весільній подвійній ляльці, що зображувала «князя з княгинею», тобто, молодого й молоду. Такій подвійній ляльці могли робити одну ручку на двох, що повинно було символізувати злагоджене любов’ю життя. Таку парну ляльку садовили на першій підводі, якою молоді їхали до церкви вінчатися, щоб ця лялька захищала майбутнє подружжя від лихого ока. Сьогодні ця традиція існує в переосмисленому вигляді і нерідко ляльку можна побачити на капоті машин весільного кортежу. В самій ляльці відобразилася традиція українського народного вбрання: жіночого (сорочка, запаска, плахта, спідниця, фартух, вінок чи очіпок, черевички) та чоловічого (сорочка, жилетка, штани, чоботи), що є водночас загальною для всієї України і в той же час різниться своїми регіональними особливостями. Кожна пара ляльок містить модернізовані елементи вбрання і чим вони незвичніші для візуального сприйняття, тим більший інтерес викликають у людей, які у замислуватих витіюватих вишитих візерунках сорочок шукають праобраз хретиків, дерева життя та сонця. Якщо звернути увагу на ляльок Сахновщинського району можна побачити найчастіше вживаний S-подібний знак єднання протилежностей, що є символом єдності у боротьбі тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки. Ляльки Борівського району мають на своєму вбранні калину - духовний символ життя жінки, що  втілює її дівоцтво, красу, кохання та заміжжя, а також ружу, що є символом кохання та освічення у коханні. На фартуху ляльки Шевченківського району можна проглянути зображення млина, що є символом здійснення мрій, щасливого завершення подій. В народі кажуть: «Перемелеться – мука буде».

Найрізноманітніші техніки декоративно-прикладного мистецтва представлені в експозиції з конкурсу «Слобожанський сувенір». Декоративний розпис, авторська кераміка, народна іграшка, обрядова випічка, лялька-мотанка, сувенірне мило, вишивка, різьблення по дереву, точковий розпис та ін. Приваблює погляд надзвичайної майстерності декоративна таріль «Козацька душа», автора Інни Бибич, де всі дрібні деталі, постать козака прописані з філігранною майстерністю ювеліра. Своєю незвичайністю відрізняється робота Світлани Мироненко оберіг «Дитяче брязкальце», прикрашене дрібними фігурками та смаколиками, в його оформленні переважає червоний колір, оскільки в давнину червона стрічка на оберегові мала оберігати немовляту від злих духів і різних негараздів . На території України найдавніші прототипи іграшок знайдені в селі Мізин, в Чернігівській області. В давнину наші предки слов’яни вірили в магічну силу іграшок, в їх здатність охороняти від злих сил, захищати від дурного ока і хвороб. У дорослих парубків в давнину було «своє брязкальце», адже дитяча забава переростала в традицію, пов’язану з обрядовим коржом Калити, який на свято Андрія Первозванного за допомогою червоного дівочого пояса або стрічки підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Парубки мали з зав'язаними очима дострибнути до нього й відкусити шматок, саме так вони отримували прихильність дівчат. Не менш цікавою є постать козака з пластичної маси автора Любові Подолінної, що має назву «Богодухівська смакота». Виготовлення різноманітних фігурок простежується в традиції давніх слов’ян. Їх могли виготовляти я зі звичайної глини, так і зі звичайного солоного тіста. Фігурки з глини відомі за археологічними знахідками  доби неоліту і в давнину вони теж відігравали роль своєрідних оберегів. А ось фігурки з «вічного» тіста дарували, як символ благополуччя та достатку. На виставці «Слобожанське розмаїття» ви можете побачити і зооморфні фігурки з глини, і навіть композиції з солоного тіста.

Слобожанський хоровод  https://www.cultura.kh.ua/uk/04-08-16foto

Слобожанський сувенір https://www.cultura.kh.ua/uk/14-08-18foto

 

e-max.it: your social media marketing partner