«Я – УКРАЇНКА, ЛЕСЯ!» – літературно-музичне дійство, присвячене 150-річчю від дня народження Лесі Українки, відбулося в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва. Виконуюча обов’язки директора КЗ "ООМЦКМ" Віра ЛАГУТІНА привітала присутніх перед початком дійства.
Леся Українка – поетеса, драматург, письменниця, перекладачка, публіцист, громадська діячка.
Особистість Лесі Українки, багатогранна і різнобічна, не давала можливості осягнути неосяжне. В нашому дійстві-виставі ми намагалися через вірші, поезії, перекладені на музику, рядки з листів представити живу Лесю. Жінку з її коханням і стражданням, ліричністю і мужністю, безмежною любов’ю до України і її природи.
Прийшло на думку розповісти про нашу видатну українку її ж вустами: «Я – Українка, Леся. Насправді – Лариса Косач, а то мій літературний псевдонім». З цим чудово впоралася в чомусь схожа на неї наша методист, актриса Наталія ПАРАСОЧКІНА-ВІХТИНСЬКА.
Вершиною творчості Лесі Українки стала драма-феєрія «Лісова пісня». Отже і наше дійство ми почали з прологу, провесни, коли починає оживати природа, і саме в цей час з’являються головні герої – серед лісових русалок Мавка і з сопілкою Лукаш, пробуджуються їх почуття і висока поетичність душ.
Незримою дійовою особою були чарівні звуки сопілки, які пробудили кохання Мавки до Лукаша і супроводжували виставу з початку до кінця.
Серед багатьох вистав і фільмів, які є в Youtube, на мій погляд, наші юні виконавці – Ярина ДЕНДЕБЕРЯ в ролі Мавки та Гліб КЛИМЕНКО в ролі Лукаша найбільш переконливі, емоційні, яскраві.
А танці лісових русалок у виконанні дівчат зразкової студії сучасного танцю «АРіРА», якою керує Наталія БЄДІЧ, додали прологу ліричності і загадковості.
Історія трагічного кохання Лесі Українки і Сергія Мержинського окремою сторінкою-мелодією прозвучала у виконанні заслуженої артистки України Вікторії ОСИПЕНКО і скрипаля В’ячеслава ШЛЯХОВА.
Сонцелюбний романс «Давня весна» у виконанні Єлизавети ФЕДОРЕНКО та гітариста Андрія ТРЕТЬЯКА, студентів Харківської державної академії культури, додали оптимістичної ноти, яка перейшла в жартівливу. Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор, одну з жартівливих пісень із її записів й заспівав гурт «ЛАДА».
Співочі твори Лесі Українки пролунали у виконанні народного вокального ансамблю «ЗОРЯНОЧКА» БК Дергачівської міської ради, керівник Ольга ПРОЦЮК, а прикрасила їх декламацією Ярослава ПОЛИНЬКО із Борівського Палацу культури.
Мелодію сопілки доповнив дует флейтисток – Марії ДОЛГИХ та Софії ОЛІЙНИК, учениць Дитячої музичної школи № 9 м. Харкова.
Тему феєрії підхопили зразкові ансамблі танцю – «МРІЯ» Мунiципального центру культури та аматорського мистецтва, керівники Людмила БАРТОШ і Світлана ГОНЧАРЕНКО та «НАДІЯ» Богодухівського міського будинку культури, керівник Надія ПЕДАН.
Сповнений життя монолог Мавки і Лесі Українки:
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!»
і яскравий дівочий танець «Веснянка», що його виконав народний ансамбль танцю «ЗАКАБЛУКИ» Харківського вищого коледжу мистецтв, керівник заслужений працівник культури України Олена КОВАЛІВСЬКА, надали життєстверджуючу ноту фінальній сцені.
Головний режисер,
заслужений діяч мистецтв України
Олександр САВЕНКО