Дні В'єтнамської культури стартували 17 листопада в Харкові відкриттям фотовиставки з видами В'єтнаму, показу колекції знаменитих в'єтнамських ваз. А на концерті в театрі опери та балету харківських глядачів дивували прекрасним виконанням національних пісень, танців, а також віртуозною грою на одній струні, чашках, пивних пляшках і навіть на сопілках, вставлених в ніздрі.
Дні в'єтнамської культури в Україні проходять з 14 по 19 листопада в Києві, Харкові та Одесі. Вони присвячені 20-річчю встановлення офіційних дипломатичних відносин між Соціалістичною республікою В'єтнам і України. Про це розповіла під час церемонії відкриття Днів в'єтнамської культури в ХАТОБі надзвичайний і повноважний посол Соціалістичної Республіки В'єтнам в Україні Хо Дак Мінь Нгует.
В'єтнам відкриє харків'янам нові туристичні маршрути
«Вьтенам і Україна підтримують традиційні дружні зв'язки і всебічне співробітництво, - сказала вона. - На фотовиставці, яка відкрилася у фойє ХАТОБу, зібрані роботи кращих фотохудожників, на яких відображені види В'єтнаму, занесені до списку об'єктів культурної спадщини і є визначними пам'ятками нашої країни, що залучають туристів зі всього світу».
До речі, саме в рамках нинішніх культурних подій в'єтнамська сторона провела презентацію туристичної програми «Ласкаво просимо до В'єтнаму» і з керівництвом харківської обласної влади були проведені переговори про взаємне співробітництво у туристичній сфері. Тут харків'янам є чому повчитися: у В'єтнамі зараз створена серйозна туристична інфраструктура. Заступник міністра культури, спорту та туризму Соціалістичної Республіки В'єтнам пан Хо Ань Туан запросив харківську офіційну делегацію відвідати В'єтнам, вивчити туристичний потенціал країни. Що ж до наших туристичних можливостей, то про них представники В'єтнаму можуть знати від їхньої численної діаспори в Харкові.
«Харківська область - досить багатонаціональний регіон. Більше ста національностей живуть, працюють і втілюють свої культурні традиції в нашій області, - підкреслив під час виступу на відкритті Днів культури В'єтнаму в Україні начальник обласного управління культури і туризму Дмитро Кузнєцов. - В'єтнамська громада внесла досить вагомий вклад у розвиток регіону, і, зокрема, в культуру Харкова та Харківської області. Заходи щодо організації Днів держави в іншій державі є традиційними. Зараз, наприклад, проходять Дні України в Ізраїлі, де харківський регіон представляє Великий Слобожанський ансамбль пісні і танцю. Ніщо так не збагачує народи, як культурні обміни. Сьогодні ми долучилися до в'єтнамської культури, і після цих заходів, здається, відстань між В'єтнамом і Україною скоротиться».
І дійсно, багато харків'ян відкрили для себе культуру в'єтнамського народу, а хтось, можливо, навіть позбувся стереотипів.
На виставці фотографій і виробів народної творчості можна було почути не тільки в'єтнамську мову. Усміхнені добродушні в'єтнамці з радістю посвячували численних відвідувачів у секрети і особливості своєї національної культури.
Вази - на удачу, лотос - для чаю та золотий урожай - рису
Для Ліни Нгуен Харків - рідне місто. Її батьки приїхали сюди 20 років тому і залишилися назавжди. Тут Ліна народилася, отримала українське громадянство і своє майбутнє пов'язує лише з Харковом.
«Зараз я вчуся в юракадемії, хотіла б працювати тут нотаріусом», - каже Ліна.
Втім, уявити таку красуню в нотаріальній конторі просто неможливо. Вона б цілком могла стати обличчям, наприклад, в'єтнамських авіаліній. Але на нинішній виставці вона презентувала одне з головних національних надбань - знамениті в'єтнамські вази дивних форм.
«Спочатку майстер не знає, якою саме вийде ваза. Він ставить шматок глини в піч, яка розігрівається до тисячі градусів і, затамувавши подих, чекає результату. Це ритуальна річ, по суті - диво. Як це відбувається - ніхто не може пояснити. Потім вазу розписують спеціальними чорнилами, в основному зображують драконів - головний символ В'єтнаму. Тому вважається, що така ваза обов'язково повинна стояти в будинку на удачу - це головне її призначення», - розповідає дівчина, в сім'ї якої дбайливо зберігають традиції.
А ось Ки Онг (або просто, як він вже за звичкою відрекомендовується, Коля) зараз навчається на п'ятому курсі Харківського медуніверситету на стоматолога і після інтернатури обов'язково повернеться додому, адже в південному регіоні, звідки він родом, гостра нестача лікарів. На фотовиставці він взяв на себе роль екскурсоводу.
«Адже всі підходять, розглядають фотографії і задають питання, а раз я вже тут стою, чому б не розповісти про свою країну», - усміхається хлопець.
Він показує на фотографію, де зображені люди на човні серед лотосів. Такий пейзаж він бачив не раз і домальовує в своїй уяві те, що не захопив об'єктив.
«Тут ось куди погляд дістає, до самого обрію килим з яскраво-зеленого листя і рожевих вкраплень квіток. Люди на човнах збирають квіти лотоса, а потім вибирають жовту серединку і додають її в зелений чай, потім ця суміш закупорюється на місяць, і виходить чай із запахом лотосу - це традиційний в'єтнамський спосіб заготівлі чаю, - каже Ки Онг - Коля. - А ця фоторобота називається «Золотий врожай». Ось люди стоять на пагорбах із зібраного багатого врожаю рису, які в променях сонця, що заходить, виглядають, дійсно, як золоті».
Здивували в'єтнамські віртуози
Багато екзотики виявилося і на концерті в ХАТОБі. Представники в'єтнамської культури дивували яскравими, і в той же час ніжними фарбами костюмів і декорацій, чудовими голосами вокалістів, у виконанні яких з особливим колоритом звучали не тільки в'єтнамські, а й українські пісні. Багато у нас розходжень, і в мовній ритміці, і в культурних символах. Але багато і дуже схожих речей. Просто ностальгічно для багатьох звучали назви таких творів як «В'єтнам - моя батьківщина», «Балада про Хошеміна», «Весна прийшла в місто Хошемін», «Моє село».
А от музичний інструмент даньбао, який має одне з центральних значень у в'єтнамській народній музиці, дуже нагадує значення нашої кобзи. Також як і наші кобзарі, у них це були сліпі музиканти, які так заробляли собі на життя. Правда, грати їм доводилося на одній струні.
Принцип вилучення звуку в даньбао полягає в тому, що однією рукою музикант щипає натягнуту струну на колоді, а іншою обертає веретено, вбудоване в котушку, на яку ця струна закручена. Причому, високу віртуозність виконання на цьому інструменті можна було оцінити навіть на прикладі мелодії «Несе Галя воду».
Не менш віртуозне відтворення мелодійних звуків вдалося продемонструвати і музиканту, який вміє грати на чашах, пивних пляшках, наповнених водою, і вже зовсім вразив уяву своїм мистецтвом вилучення прекрасних мелодій з бамбукових «сопілок», вставлених в ніздрі.
Автор: Наталія Васильєва. Фото з сайту www.city.kharkov.ua