foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Атмосферу часів Михайла Врубеля створили у обласному центрі культури та мистецтва

Ганна Столярова розповіла про життя ВрубеляУ Харкові вшанували пам'ять художника Михайла Врубеля з нагоди його 155-ліття. В обласному центрі культури та мистецтва 9 грудня відбувся літературно-музичний вечір „Михайло Врубель – творець неперевершених шедеврів". У тихій виставковій залі Центру, прикрашеної старовинним ліпленням, серед експонатів з батіку під звуки роялю дуже доречно звучали романси та класичні музичні твори, що допомагали зануритися у епоху позаминулого століття.

Царевна лебедьМихайло Врубель, що відомий своїм унікальним розписом Володимирського собору та Кирилівської церкви у Києві та, звичайно ж, картиною „Демон, що сидить", яка зберігається у Третьяковській галереї у Москві, був людною неординарною, для якої муки творчості стали жахливими. Апогеєм його творчості став виписаний образ демона, що довело художника навіть до божевілля.

Єлизавета Іщенко виконала сюїту ГенделяНе випадково на вечорі звучала і поезія Лермонтова. У пронизливому виконанні методиста центру культури та мистецтва Вікторії Захарченко лермонтовського вірша „Мій демон" відчувалися переживання, які спонукали Михайла Врубеля проілюструвати ювілейну збірку, що вийшла у 1891 році до 50-річчя зі дня смерті Лермонтова.

І дійсно, як нагадала методист центру Ганна Столярова, тема демона - янгола, що пав, є однією з центральних тем як у творчості Лермонтова, так і у творчості Врубеля. Геніальна поема Лермонтова „Демон" та вражаючі малюнки Врубеля до неї стали вершинами творчості обох майстрів. Доречі, у них обох було багато спільного і в особистому житті, і у творчості. Лермонтов був постійно не вдоволений своєю поемою про демона, постійно переписував її заново, і зараз відомо про 9 різних редакцій „Демона".

Вікторія Захарченко пронизливо прочитала вірш Обличчя „Демона, що сидить" Врубель переписував десятки разів. Повністю зіскоблював фарбовий шар вже завершеної картини та писав наново, щоб досягти певного виразу очей, міміки, пози. Навіть пробирався вночі на виставку і дописував вже вивішену картину.

Владислав Карабський виконав твір КочетоваЛюди, що не мають метафізичного або релігійного почуття, схиляються вважати ці почуття грою уяви, але для цих творців було відкрито, що образ демона є реальним, він постійно пробивається крізь їхню свідомість і змушував і Врубеля, і Лермонтова знову і знову переписувати свої твори, доходячи до повного душевного виснаження.

Спільною була и любов цих двох митців до музики. Михайло Олександрович не міг назвати імен композиторів та твори, але добре пам'ятав мелодії увертюр та арії з опер.

Романси у виконанні Анни БичковоїТому на вечорі пам'яті Врубеля у Харкові дуже доречно звучали сюїта „Сарабанда" Генделя у виконанні учениці дитячої музичної школи № 5 Єлізавети Іщенко та її однокашника Владислава Карабського, який виконав „Рег-тайм" Кочетова, романси Аренського „Щастя" та Глієра „Сладко пел душа соловушка" у виконанні студентки 4-го курсу університету мистецтв ім. Котляревського Анни Бичкової (акомпонувала викладач по класу фортепіано Ірина Денисенко) та посвяти М. Врубелю „Псалом" у виконанні студента 4-го курсу університету мистецтв, члена Вагнеровського товариства Дениса Бочарова.

Майбутні славетні художники торкнулися долі ВрубеляГоловними слухачами, що їх було запрошено за цей вечір, стали студенти харківського художнього училища та академії дизайну.

„Дуже дякуємо працівникам обласного центру культури та мистецтва, що за допомогою вдалого поєднання розповіді про життя і творчість Михайла Врубеля, віршів Лермонтова, поезія якого надихнула свого часу Врубеля на творчість та музики допомогли нам зануритися у атмосферу кінця 19-го – початку 20-го століть, тих часів, коли жив художник, якого ми сьогодні згадуємо", - підкреслив зав. кафедрою історії мистецтва Харківського художнього училища Олег Коваль.