Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

logo

КРОКОВЕЄ КОЛО для дітей та молоді 2019 р.

 

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Нове відео

Перегляд відео

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Травень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

Юні харківські фольклористи представили результати власних польових досліджень

e-mail Друк

Конференція Останній програмний захід ХІІІ відкритого фестивалю традиційної народної культури для дітей та молоді «Кроковеє коло» - науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика», - відбувся 7 квітня у малій залі ХНАТОБу. Біля 20 учасників від 12 до 19 років підготували доповіді різноманітної тематики: народна іграшка, обрядова їжа, національні костюми та їх складові, дослідження творчості окремих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавчі роботи, дитячий фольклор, народна вишивка та інше.

Обов’язковою умовою участі в конференції було включення у доповідь матеріалів власних польових досліджень. Тому всі учасники підготували для виступу презентації, які складалися з фотографій експедицій та аудіозаписів інтерв’ю з носіями народних традицій, а також наглядові матеріали: народні іграшки, ляльки-обереги, рекрутські червоні стрічки (для доповіді про обряд проводів до війська) та ін. Крім того, доповідачі, що одночасно є учасниками вокальних колективів, виконували фольклорний матеріал самостійно або з товаришами.

Фуркала, пухкала та свищики – традиційні іграшки слобожан

Користуючись матеріалами етнографічної експедиції на Сумщині, учасник фольклорно-етнографічного гурту «Вербиченька» Іван Коновалов розповів про слобожанські народні іграшки: брязкальця, фуркала, пухкала та свищики.

«Бряскальця – це найдавніша іграшка. Ще у кінці 19-го століття у слобожанських селах їх робили з гусячої шиї або свинячого міхура, - сказав Іван. – Фуркало – це маленька дерев’яна дощечка, з краю якої робилась дірочка для мотузки. За мотузку дощечка розкручувалась у повітрі так, що починала «фурчати». Звідси й назва «фуркало».

Пухкала – це саморобні механічні дерев’яні «гармати», що стріляють «ядрами» з вати, а свищики – це свистульки з глини, які вмів робити кожен пастух. Усі ці іграшки пов’язані з перкусією, виробленням ритмічних звуків, які відсилають дослідників до більш архаїчних пластів культури. Але з часом можливі магічні функції та пов’язані з ними практики забулися, залишивши за «пухкалами» та «фуркалами» єдину функцію – забавляння дітей.

Конференція Два погляди на «Світове дерево»: українців та кримських татар

Вихованка Харківської ЦДЮТ №1 Олександра Гребенькова поділилася результатами свого дослідження художньої культури кримських татар. Свою доповідь вона підготувала, користуючись матеріалами, назбираними під час двох своїх експедицій у Бахчісараї.

 «Я порівняла зображення найважливішого символу в кримсько-татарській та українській орнаменталістиці – «світове дерево», - розповіла Олександра. – Це символ космосу, відновлення, розвитку та безсмертя. Схожою в обох народів є композиційна побудова дерева: центральний стовбур, симетричні бічні елементи та вазон. Суттєва відмінність у тому, що в кримсько-татарській культурі дерево кипарис символізує чоловіче начало, голову роду, Аллаха, тоді як українське «світове дерево» пов’язане з жіночою постаттю. У колористиці теж є відмінності: українські зображення яскраві й контрастні, кримсько-татарські кольори більш стримані».

Як наші прадіди намагались розбудити покійників

Доповідь Тетяни Ярошенко з колективу «Вербиченька» був присвячений голосінню, обряду спілкування з померлими родичами, який був широко розповсюджений на Слобожанщині до середини 20-го століття та ґрунтувався на уявленні, що небіжчики продовжують жити на тому світі.

«Основною функцією голосінь є намагання розбудити покійника своїм плачем, благання повернутися, вихваляння його, глибока скорбота від великої втрати, - розказувала Тетяна. – Наприклад: «Ой, мій дорогий синочок, та й золотенький, та й любенький, нащо ж ти нас покинув, та на кого ж ти нас бросив, та на кого ж ти нас доручаєш, та ми ж були за тобою як за кам’яною горою, а ти нас тепер оскорбив. Та чи ми ж тебе чим огорчили? Та чи ми ж тобі нічим не вгодили?». Запис з села Гарилівка, Нововодолазький район».

Конференція Вівторок, четвер та субота – ось дні для миття волосся

Вихованка чугуївського центру туризму Ольга Сокрут розповіла про символіку дівочої коси, особливості традиційного догляду за волоссям, традиції та обряди, пов’язані з дівочою косою.

«В українській традиції коса завжди була символом дівочої честі та цноти, - розповіла Ольга. - Обряди пов’язані з волоссям супроводжували дівчинку від народження. Найчастіше діти народжуються з коротким волоссям, якщо ж дівчинка народилася з довгим, то вважалося, що її чекає життя в багатстві й розкоші».

З дівочим волоссям пов’язано багато народних звичаїв та забобонів. Наприклад, стригти дівчинку не можна було до річного віку, тобто до обряду перших пострижень. Стригтись самостійно дівчині заборонялося. На це мав право тільки хтось із родичів по чоловічій лінії. Волосся, яке залишалось на гребінці, треба було спалювати, щоб сорока не звила з нього гніздо й не боліла голова. Вперше дівчинці заплітали косу у 5 років, коли вона йшла до першого причастя. Робила це хрещена мати. Мити волосся дозволялося лише у вівторок, четвер та суботу, а в інші дні та на день народження – заборонялося.

Цікавими були доповіді студентки Харківського коледжу текстилю та дизайну Аманди Амірян про вірменський національний костюм та учениці харківської гімназії № 12 Чан Бао Хан про традиційний національний костюм народів В’єтнаму, бо обидва доповідача належать до відповідних культур та вибрали своїми респондентами власних родичів. Чан Бао Хан, наприклад, опитувала свою бабусю за допомогою відео-чату у «Скайпі».

Загалом, юні науковці продемонстрували неабиякі завзяття та зацікавлення у своїх темах, а керівники допомогли з оформленням доповіді, тож конференція була проведена на високому рівні. Надалі планується видання збірки матеріалів конференції.

Нагадаємо, що в рамках фестивалю «Кроковеє коло» відбулися: конкурс "Традиційні народні художні ремесла" та конкурси автентичного вокалу "Солоспів", "Гуртовий спів" та "Фольклористично-етнографічні програми".

e-max.it: your social media marketing partner

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше