Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

logo

КРОКОВЕЄ КОЛО для дітей та молоді 2019 р.

 

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Нове відео

Перегляд відео

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Травень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

«Муравський шлях» став кращим фольклорним колективом на Всеросійському фестивалі в Липецьку

e-mail Друк

alt29-31 травня фольклорний гурт «Муравський шлях» харківського обласного центру культури і мистецтва гідно представив Україну на Х Всеросійському фестивалі народної творчості ім. А.П. Містюкова «Ти, Росія, і серце, і пісня моя!», зайнявши І місце в номінації «фольклорні колективи». Всього у фестивалі брало участь більше 20-ти колективів народної творчості з Росії, Казахстану, Сербії, Польщі та Латвії.

У фольклорному жанрі переможених немає?

Вважається, що в рамках фольклорного жанру недоречно проводити змагання, адже носії фольклорних традицій - це люди, що демонструють унікальні форми народної культури, які не можна порівнювати, якої б краси та складності вони не були.

«Такий стан речей є справедливим по відношенню до автентичних виконавців, - розповіла керівник фольклорного гурту «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Але в останні десятиліття ми зіткнулися з тим, що традиційна культура зберігається завдяки міським молодіжним колективам або колективам з учасниками старшого віку, які багато років займаються реконструкцією традицій. І тут, звичайно, змагання є більш доречними».

Галина Василівна зізналася, що її колектив вперше за багато років на Х Всеросійському фестивалі народної творчості ім. А.П. Містюкова опинився в ситуації конкурсних змагань. І це поставило перед виконавцями проблему, з одного боку, необхідності сценічного пристосування, а, з іншого боку, принципового дотримання традиції.

altНове кредо російських конкурсів народної культури - цінність локальних традицій

Липецький фестиваль став для українських виконавців приємним відкриттям, оскільки безумовним критерієм високої оцінки фольклорних колективів було їх суворе дотримання традицій (і у виконанні фольклорного матеріалу, і в одязі), причому особливо наголошувалася цінність локальних регіональних традицій.

«Я з подивом почула різку критику від російського хореографа, який висловив негативну думку щодо незграбних «шароварних» костюмів деяких колективів за те, що вони не відображають місцеві традиції, - розповідає Галина Лук'янець. - Це, дійсно, революційні заяви, оскільки до цих пір уявлення про «хороший виступ» в рамках жанрів народної творчості було заштамповане, запозичене з радянських часів».

Один з членів журі ліпецького заходу навів приклад неприємного випадку на фестивалі в Молдові, коли перед одним з дитячих колективів буквально опустили завісу через те, що учасники зі своїми костюмами абсолютно не вписувалися в положення фестивалю. Журі поставило ультиматум: або переодягайтесь, або в наступний раз уважніше читайте положення. В результаті, колективу так і не дали виступити.

altФестиваль зібрав народних виконавців і танцюристів з 6 країн

Х Всеросійський фестиваль народної творчості ім. А.П. Містюкова «Ти, Росія, і серце, і пісня моя!» став по-справжньому міжнародним.

«Серби зачарували всіх! - ділиться враженнями Галина Лук'янець. - Одразу було видно, що захоплення народними танцями носить в Сербії масовий характер! Адже протягом усього фестивалю учасники хореографічного колективу «Браніслав Нушич» весь час «жили в танці», ніби для них не існувало понять «виступ» і «не виступ». Де б автобус з колективами-учасниками не зупинявся в дорозі, серби виходили, починали ставати в коло, показували рухи ніг. На фестивальній вечірці вони навіть намагалися навчити нас своїм танцям, але я вивчила тільки перший рух. Це дуже складна дрібна ножна техніка, що нагадує ірландські танці».

Учасники запрошеного польського колективу «Прикордоння» - жителі села Шіплішки, яке знаходиться на кордоні трьох держав: Польщі, Литви та Росії. Поляки дуже пишаються своїми унікальними локальними традиціями.

«Відомо, що польське народне вокальне мистецтво зводиться до одноголосних і дуже простих наспівів. Але в Східній Польщі досі переважає двухголосна традиція, - розповіла Галина Лук'янець. - Я, звичайно, з ввічливості промовчала, але на Слобожанщині нерідко зустрічаються і трьох-, і чотириголосні наспіви» (не без гордості посміхається наша землячка - прим.).

altСприятливе перше враження стало вирішальним для українців

На фестиваль до Липецька з «Муравського шляху» змогли поїхати тільки 4 людини: Галина Лук'янець, Олександра Тимченко, Мирослава Семенова та Сергій Степанов. Галина Василівна шкодує, що людей було так мало: «Якби ми виступали хоча б вшістьох, то звучали б набагато ефектніше».

На конкурсному виступі «Муравський шлях» виконав веснянку «Ой, ти, синенький пролісочок», колядку «Ой, добрий вечір, пане хазяїну», ліричну пісню «Та й нема гірш нікому, як тій сиротині» і слобожанську козачу пісню «Ой, розвивайся , сухий дубе».

Як стало відомо після вручення нагород, за невеликої кількості виступаючих у журі були серйозні сумніви, чи давати українцям перше місце в номінації «фольклорні колективи», адже у «Муравського шляху» були дуже серйозні конкуренти - фольклорний ансамбль старовинної козацької пісні «Козачья вольница».

«Вони дуже харизматично виконували козацькі пісні. На сцені виступали представники 4-х поколінь: і жінки за 70 років, виконавці середнього віку, молодь і навіть маленька дівчинка. Всього їх зібралося 15 осіб, і це ще не повний склад учасників», - розповіла Галина Василівна.

Але судді віддали перше місце саме українцям, і основною причиною цього керівник «Муравського шляху» бачить у сприятливому першому враженні.

«На відкритті фестивалю в місті Липецьку ми дуже вдало заспівали нашу красиву ліричну пісню «Вилітала галка». І вона прозвучала так зворушливо, що після нашого виступу до нас підходили люди і плакали, дякували. Підійшов і незнайомий чоловік, почав цілувати мені руку. Це я потім дізналася, що він голова журі ... ».

Довідка. Всеросійський фестиваль народної творчості ім. А.П. Містюкова "Ти, Росія, і серце, і пісня моя!" має довгу історію. У 1989 році в м. Липецьку вперше був організований обласний конкурс хорових колективів. Він поклав початок традиційному фестивалю народної творчості імені О. Містюкова, який відбувся на Липецькій землі в 1991 році з ініціативи обласного Будинку народної творчості та російського народного хору Новолипецьких металургів; відразу придбав великий розмах. З роками фестиваль набрав більш солідний статус, росли його популярність, географія. На першому фестивалі були присутні творчі колективи з чотирьох областей Чорнозем'я, в 1999 році у фестивалі брало участь вже більше тридцяти колективів з 14 регіонів Росії. У наступні роки сюди стали приїжджати колективи не лише з Росії, а й України, Білорусії, Казахстану, Литви, Італії.

e-max.it: your social media marketing partner

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше