Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

logo

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Нове відео

Перегляд відео

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Народний календар. Масляна.

e-mail Друк

maslyanaМасляна – останній тиждень перед Великим постом, назва якого, очевидно, походить від звичаю частуватися все більше молочними продуктами (маслом та сирними виробами) в цей період. Це перше свято весняного циклу: дівчата зачинали співати веснянок, разом з хлопцями починали традиційні весняні забави, зокрема парувальні, які завершаться аж на троїцьких святках.

Улюбленою обрядовою стравою масляної в Україні були вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною, в деяких регіонах виготовляли також гречані млинці, приправлені смальцем. Часто молодь збиралася на складчину, як і на зимові святки: варилися на всіх вареники, деякі з яких мали особливу начинку - соломи, попіл або сіль. Кому дістанеться – на щастя й на сміх.

М'ясо ж у цей час уже виключалося з їжі. Останній раз м'ясні продукти вживалися у перший день масляної, в «м'ясопустну» неділю. Тоді за стародавнім звичаєм готувався холодець зі свинячих ніжок, тому цей день ще називався «ніжкові заговини». На Харківщині після обіду на заговини ходили в гості до батьків або тещі та тестя і там ввечері заговлялися. Коли йшли, обов'язково брали з собою як подарунок печений хліб.

У заможних селян вечеря на «ніжкові заговини» була такою щедрою, що, як стверджує дослідник побуту селян Куп'янського уїзда Харківської губернії П. Іванов, незважаючи на тривале застілля, після вечері залишалося досить багато приготованої їжі. Оскільки страви м'ясні завтра, в понеділок, їсти вже не годилося, а віддати собакам вважалося великим гріхом, то харчі селяни ставили в піч, щоб не застигли, самі лягали спати, а прокинувшись до опівночі, доїдали.

На Слобожанщині хлопці та дівчата (в деяких селах лише дівчата), після вечері на «ніжкові заговини» збирають зі столу кістки, виходять на подвір'я, стають під коморою і кидають кістками у ворота. Існує повір'я, що хто в цей вечір не докине від комори до воріт свинячою кісткою, той до Великодня не доживе, а яка дівчина перекине – вийде заміж.

На Слобідській Україні в ніч заговин чоловік не мав спати з дружиною, інакше вовки поїдять усіх поросят. Збереглися також згадки про заборону пити горілку на «ніжкові заговини» - захворієш на завушницю (свинку). В. Скуратівський вказує, що згадані заборони стосуються останнього дня масляної – прощеної неділі. У цей день сусіди і родичі обходили напередодні Великого посту оселі й просили прощення одне в одного.

- Прости мені! – низько вклонившись, зверталися до сусіда.

- Бог простить, - відказували

- І вдруге прости!

- Бог простить...

- І утретє прости!

- Бог простить!

Після цих діалогів люди цілувалися. Вважалося, що заподіяна раніше кривда втратила гріховну суть. В народі вірили, що саме цього дня має відбутися страшний суд, а тому годилося «помиритися з тими, хто на тому світі».

Масляний тиждень – час забав, розваг, гостин: зять їхав у гості до тещі, молоді подружні пари навіщали батьків та інших родичів. Загалом же серед українців масляна вважалася жіночим святом. Протягом святкового тижня жінки (заміжні) збиралися гуртом та відвідували шинок. Ця традиція, як свідчить П. Іванов, побутувала і на Слобожанщині. Дослідник також вказує, що в цей період жінки не пряли, «щоб масла було більше і воно не гіркло».

Неодруженим хлопцям, іноді дівчатам, що засиділися у дівках, в'язали колодку. Найчастіше це робили заміжні жінки у перший день Масляної. Колодка – це «дрень», який коровам прив'язували до ноги, прикрашений квіткою, іноді шматок полотна, а в с. Токарівка Харківської області неодруженим хлопцям чіпляли на шию гарбуза. Відкуплялися горілкою, грошима, виконували жартівливі бажання, наприклад, прохали залізти на дах і закричати півнем, затанцювати. Колодку в'язали також батькам неодружених парубків та дівчат. Гроші, зібрані як викуп, відразу гуртом «пропивали».

З неодружених хлопців одружені чоловіки брали викуп куркою та горілкою. Ходили дворами, де жили неодружені хлопці, і там куркам скручували голови, зв'язували лапки і несли на палиці, як мисливці.

На масляну на Харківщині «водили козла». Рядили молодого хлопця, чіпляли йому роги. Чоловік водив «козла», а баби бігали з паляницями, варениками, вигукували: «Ой скочив козел». Багаті господарі пригощали «козла», заводили його у двір, у хату, щоб багатство прибувало. В селі Другий Лиман чоловіка перетворювали на козла за допомогою соломи, прив'язуючи солом'яного хвоста та роги.

Звичайною масляничною забавою були «кулачки»: хлопці та чоловіки мірялися силою. Билися вони руками, а баби та дівчата спостерігали за бійкою. Щоб удари були сильнішими, інколи (хоч це і не дозволялося), рукавиці мочили у воді і заморожували. Сходилися битися вулиця на вулиці, село на село.

«Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна!» – співали слобожани.

Аудіозапис: с. Мечникове «Ой скочив козел»

 kozel

e-max.it: your social media marketing partner

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше