Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

portal info

logo

Обласний фестиваль-конкурс театрів танцю «TERREIDOS»

 

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Нове відео

Перегляд відео

Календар подій

Березень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

Культурна інвентаризація: в Харкові складають реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини

e-mail Друк

 29 09 2015

   У серпні цього року на базі Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва була створена комісія зі збору, обробки та складання переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області. Поштовхом до цього стала ініціатива Українського центру культурних досліджень, підтримана Міністерством культури. Спрямована вона, передусім, на реалізацію Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, до якої Україна приєдналася ще 2008 року.

   Очікується, що фахові комісії будуть створені в кожній області України. Кінцевим результатом їх діяльності має стати формування реєстрів елементів нематеріального культурного надбання на місцевому та національному рівнях з перспективою включення окремих позицій до репрезентативного списку ЮНЕСКО.

   Про плани та перші досягнення своєї команди розповіла голова новоствореної комісії, завідувач лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Галина Лук’янець:

   «Наша лабораторія була створена ще на початку 90-х. В Харкові це, по суті, єдина інституція, яка б спеціалізувалася на дослідженні різних аспектів нематеріальної культури Слобожанщини не лише в академічному, а й в практичному ключі: це й експедиційна діяльність, і робота із сучасними фольклорними колективами області, і так зване культпросвітництво. Тому, коли постало питання про організацію роботи зі складання переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, співробітники лабораторії залюбки долучилися до цього процесу. Хоча тут варто відразу підкреслити, що роль нашої комісії радше консультативна та координуюча. Ми відкриті до співпраці та всіляко заохочуємо ініціативи спільнот та окремих громадян. Наше завдання в цьому випадку – допомогти оформити ідею, підготувати необхідні документи, вписати її, так би мовити, в загальний контекст.

IMG 2455   Звісно, ми провадимо і власну пошукову діяльність. Першим об’єктом паспортизації намітили ремесло в’язання віників у селищі Лиман Зміївського району Харківської області. За декілька останніх десятиліть лиманський віник з матеріального об’єкту, що покращує добробут селян, перетворився на своєрідний культурний бренд. Без нього не обходиться жоден виступ місцевого фольклорного гурту, написана та регулярно виконується пісня про віники, на різних заходах лиманці проводять майстер-клас з виготовлення цього незамінного хатнього реманенту. Лиманські віники – найкращий сувенір та подарунок для гостей.

   11 вересня команда ООМЦКМ відзняла у селищі відеоматеріал, з якого змонтують презентаційний ролик. Вивчається історія цього ремесла у селі, збираються архівні матеріали. Сподіваємося, що зібрана та розміщена на сайті Центру інформація започаткує наш власний, харківський реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини та спонукає культпрацівників області висунути своїх «кандидатів» для включення до списку.

   Варто чітко розуміти, що складання будь-яких реєстрів – це не самоціль, позаяк глобально питання охорони нематеріального культурного надбання воно не вирішує. Проте це дієвий спосіб продемонструвати різноманітність традицій та привернути увагу до проблеми їх збереження, який, окрім того, передбачає велику кількість приємних бонусів для спільнот, що виступить «офіційним» носієм тієї чи іншої «реєстрової» культурної практики: увага ЗМІ та представників влади, підвищення престижу села, у перспективі – фінансові вигоди за рахунок туристів, спонсорів чи інвесторів.

   Ідея паспортизації та каталогізації елементів нематеріальної культури на рівні ЮНЕСКО успішно реалізується з 2008 року, і нині кожен бажаючий має змогу ознайомитися з результатом семирічної роботи на офіційному сайті організації. Станом на сьогодні там представлено більше 300 елементів нематеріальної культурної спадщини з різних країн і континентів. Від України на сьогодні – лише славнозвісний петриківський розпис, хоча потенціал нашої країни значно більший.P9050034

   Кожна держава самостійно вирішує, які місцеві практики гідні бути зараховані до всесвітньої спадщини, та робить належне подання. Комісія ЮНЕСКО перевіряє заявку на відповідність формальним вимогам та виносить рішення про включення елементу до репрезентативного списку.

   Критерії, до речі, доволі умовні та лишають широкий простір для маневрів. По-перше, елемент має бути чітко ідентифікований як приналежний до нематеріальної культурної спадщини: це ті звичаї, знання та навички, які передаються з покоління в покоління, є органічною частиною життя спільноти-носія та визнані нею самою як такі, що є частиною культурного спадку групи. Тобто це не лише мистецькі практики (у нас чомусь, говорячи про традиційну культуру, звично зосереджуватися на її художній складовій), а й різноманітні ремесла, традиції господарювання, міфологічні уявлення, вірування тощо. По-друге, пропонований елемент має вирізнятися оригінальністю в світовому контексті та водночас бути типовим для території походження. Заохочується, аби до процесу його номінування було залучене якнайширше коло зацікавлених осіб і спільнот, звісно, з їх вільної усвідомленої згоди. Нарешті, країна-номінатор зобов’язана надати інформацію про програми заходів з охорони даного елементу.

   Окремим списком подаються ті елементи нематеріальної культури, які потребують термінової охорони, та найкращі, найуспішніші охоронні проекти, які реалізуються на даний момент.

   В своїй роботі ми послуговуємося методикою, розробленою ЮНЕСКО: заповнюємо облікову картку, яка містить всю необхідну інформацію про елемент, підбираємо фотоматеріали, знімаємо невеликий проморолик. На даному етапі від обласних комісій не вимагається такої ретельності, проте ми, так би мовити, працюємо на перспективу. Україна і так фатально відстала в питанні консервації традиції. Коли відверто, те, що зараз відбувається, – відчайдушна спроба застрибнути в останній вагон потяга, який від’їжджає. Ось, наприклад, робота над створенням національного реєстру розпочалася аж 2013 року, і про її успішність свідчить хоча б той факт, що наразі там значиться аж три елементи: згаданий вище петриківський розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини та косівський керамічний промисел. Зрозуміло, що в масштабах сорокамільйонної країни з багатющою історією це мізерні цифри. Лишається сподіватися, що делегування основної частини обов’язків зі збору та систематизації матеріалу на місця, в області, пожвавить роботу, адже кожен рік зволікання наближає нас до того моменту, коли збирати просто вже не буде чого. Смерть традиції – справа одного, максимум двох поколінь, і ми всі вже зараз знаходимося в тій хиткій позиції між пасивною пам’яттю та повним забуттям.

   Слобожанщина – дуже проблемний регіон в цьому контексті. Так, стрімка індустріалізація краю наприкінці ХІХ сторіччя стала причиною занепаду багатьох унікальних промислів. Пізніші колективізація та Голод остаточно загнали їх у могилу, а нині ми зіткнулися з іншою серйозною проблемою – тривалою депресією на селі, основному місці побутування традиції. Тому зараз ось так сходу знайти елементи, які б легко «вписувалися» у вимоги та схеми паспортизації ЮНЕСКО, не так просто, але вони є. Це і купальська обрядовість, яка на Слобожанщині зберіглася на диво повно, і без перебільшення унікальний обряд водіння Козла на Масляну, і відома на весь світ харківська школа кобзарства, славу якої, завдячуючи старанням ентузіастів, вдалося відродити та примножити».

   Якщо у вас є ідеї, побажання та пропозиції щодо формування переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області просимо надсилати їх на адресу:

61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 62

Телефон: +380 57 700-26-62; 700-35-49

e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду  

e-max.it: your social media marketing partner

Щоденник експедиції

Prev Next

Щоденник експедиції с. Вязова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р.

  Щоденник експедиції с. В'язова Краснокутського району Харківської області 1-5 лютого 1988 р. Можн...

Детальніше

Бєлгородський район Бєлгородської області, 18-21 вересня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населенним пунктам Бєлгородської облас...

Детальніше

Борисівський район Бєлгородської області, 14-18 серпня 2012 р.

Фольклорно-етнографічна експедиція „Стежками Слобожанщини" по населеним пунктам Бєлгородської област...

Детальніше

м. Балаклія Харківської області, 24 березня 2011 р.

Експедиційний виїзд до м. Балаклія Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В. 24 березн...

Детальніше

с. Петрівка Золочівського району Харківської області. 2 жовтня 2011

с. Петрівка Золочівського району Харківської області Експедиційний звіт Лук'янець Г.В.   2 жовтня...

Детальніше

смт. Котельва Полтавської області. 27-28 липня 2011

Експедиція лабораторії досліджень нематеріальної спадщини 27-28 липня 2011 року смт Котельва Полтавс...

Детальніше

Фонотека

Prev Next

«Без кукілю, без мітлиці» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Ішла Марія з монастиря» (колядка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«Меланія пребагата» (щедрівка) с. Киселі Первомайський район, Харківська область

Детальніше

«У віконця старенькая мати» (балада) с. Деревки Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Та й понад нашим яром» (лірична) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Та й ішов козак дорогою» (балада) с. Михайлівка Котелевський район, Полтавська область

Детальніше

«Ой нема гірш нікому» (балада) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Ой на вої нарожденні» (колядка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Не кропи мати водою» (весільна) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А до мене вечірком» (жартівлива) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«А в нашого пана береза стояла» (щедрівка) с.м.т. Котельва, Полтавська область

Детальніше

«Славлено, преславлено» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Смутний вечір, тихий ранок» (лірична) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Короваю, наш раю» (весільна) м. Балаклія, Харківська область

Детальніше

«Уже сонце котиться» (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

Нотації та тексти

Prev Next

"Уже сонце котиться" (буряшна) с. Огиївка, Сахновщинський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, паночку наш, наш" (буряшна) с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська область

Детальніше

"Ой чиє ж то козеня?" (жнивна) сел. Польова, Дергачівський район, Харківська область

Детальніше

"Ой люди люди вороги" (весільна) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Горе ж тому а й лебедику" (лірична) с.Матяшівка, кут.Ліски, Полтавська область

Детальніше

"По той бік гора" с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой то й на горі" (колядка) с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Вітер віє..." с.В'язова, Краснокутський район, Харківська область

Детальніше

"Ой, сонце низенько" (весільна) с.Терни, Лубенський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой, з-за гір, з-за гір вилітав сокіл" (козацька) с.Гоголеве (хут.Марченки), Полтавська область

Детальніше

"Лежить чумак" (чумацька) с.Матяшівка, Великобагачанський р-н, Полтавська область

Детальніше

"Ой рано куры запяли" (колядка) с.Журавлевка, Белгородский район, Белгородская область РФ

Детальніше

"На горі, горі, горіли огні" (колядка) с.Стригуни, Борисівський район, Бєлгородська область РФ

Детальніше

"Смутний вечір, тихий ранок" (лірична) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше

"Славлено, преславлено" (весільна) м.Балаклія, Харківська область

Детальніше