Студента з Віденського університету Томаса Яника і Катю Калмикова, яка навчається в харківському політеху, одягнули у старовинні весільні українські костюми нареченого і нареченої і змусили цілуватися. Обряд слобожанського весілля відбувся 11 серпня в обласному центрі культури та мистецтва. Його провели учасники дослідницько-виконавського фольклористичного колективу «Муравський шлях», а гостями весілля стали австрійські студенти, які приїхали до Харкова на літній курс вивчення російської мови.
Усього на три тижні студенти з Австрії приїхали в Україну, щоб вивчити російську мову і познайомитися з нашою культурою.
- Це група з 16 студентів Віденського університету. Ми з ними вже побували в Києві, потім приїхали на два тижні до Харкова, і з'їздимо на два дні до Львову, після чого разом з групою з 16 харківських студентів політехнічного університету на тиждень поїдемо до Австрії, - розповідає викладач російської мови Віденського економічного університету Шарлота Кан. - Ось така програма обміну діє вже 19 років. Влітку австрійські студенти 
приїжджають в Україну на три тижні, а потім – взимку, і у них 5-6 місяців відбувається стажування. Цього року тут економісти та словісти, які вивчають російську мову, до речі, завтра у нас вступ і в українську мову, щоб мали уявлення. І, треба підкреслити, що наші студенти дуже здружилися з харків'янами. Таке буває не щороку. Вони разом гуляють, 
працюють в групах, і вже питають, чому ми тут так мало часу.
Але ж потрапити на слобожанське весілля за старовинним обрядом вони і не сподівалися.
Наречений дуже червонів, коли його примушували цілувати молоду
- Чим весілля добре, тим, що воно включає в себе і розмовний жанр, і рухи, і танці, і ігри, і музику, і пісні, - каже керівник дослідницько-виконавського колективу «Муравський шлях» Галина Лук'янець. - Ми вибрали головних персонажів з їх же середовища, і на їх прикладі показали наш слобожанський костюм. Якби просто розповідали, це було б не так цікаво, а коли на їх знайомих ми надягаємо ці костюми, це сприймається на ура. Через такі форми 
інтерактивного спілкування вони краще сприймають нашу культуру. Ми знаємо, що наша автентика в Європі цінується дуже високо, оскільки у них така жива культура практично не збереглася.
Костюм нареченої - довгу сорочку, юбку, керсетку, широкий пояс у вигляді рушника, намисто із срібними монетками - прямо на сцені наділи 
на майбутнього машинобудівника - студентку третього курсу німецького технічного факультету політеху Катю Калмикову. Потім одягнули у весільну вишиванку і Томаса Яника, другокурсника факультету міжнародної економіки Віденського 
університету. Хлопець дуже ніяковів і червонів, коли під час обрядового дійства його примушували цілувати свою імпровізовану наречену. Але потім увійшов у роль, і в кінці весілля хвацько витанцьовував зі своєю «молодою», міцно тримаючи її за талію.
Непросто дався йому і обряд благословення батьків, коли потрібно було встати на коліна, а мама нареченої, роль якої виконувала Галина Лук'янець, тричі перехрестила 
молодих іконою Христа. Томас вперше в Україні і його пізнання російської, а тим більше, української поки що мізерні, на відміну від його «нареченої», яка добре виконувала ще й роль перекладачки.
Матеріали до автентичного весілля збирали у фольклорних експедиціях
Артисти «Муравського шляху» залучили студентів у автентичне дійство, провівши їх по основних моментах обряду: спочатку наречена ходила з «шишками» по домівках односельців і запрошувала на весілля, потім свати з нареченим прийшли в будинок нареченої, щоб забрати її (причому, нареченому 
довелося розщедритися на євро в якості викупу за свою наречену), а потім вже саме весілля проходило в будинку нареченого. Все, що відбувалося, артисти коментували, роз'яснюючи сенс супроводжуючих символів, і виконували обрядові пісні.
- Весь цей матеріал ми збираємо у фольклорних експедиціях. Їдемо в село, розпитуємо, записуємо, потім відтворюємо, - розповідає Галина Лук'янець. - І костюми теж - це або справжні старовинні костюми з конопляних і лляних тканин, або їх сучасні точні копії.
Виявляється, спочатку на голову нареченої одягали віночок, а момент її перетворення на жінку відбувався прямо на весіллі - вінок з дівчини знімали і ховали її косу під декілька хусток. Красуня-Катюша у новому 
образі вразила Томаса.
- Мені найбільше сподобалася музика, танці і ... наречена, - зізнався австрійський студент.
Наприкінці весілля артистам «Муравського шляху» вдалося залучити до фольклорного свята абсолютно усіх студентів. Вивчати основні рухи українського танцю, грати в народні ігри їм дуже сподобалося.
Автор: Наталія ВАСИЛЬЄВА
