Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

logo grant ukr

folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Відділ з інвестицій та соціально-культурного розвитку

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Обговорюємо Стратегію розвитку кластеру культури і туризму Харківської області

e-mail Друк

схема кластеруРада вітчизняних та іноземних інвесторів при Харківській облдержадміністрації під керівництвом губернатора Михайла Добкіна прийняла рішення про впровадження кластерної моделі підвищення конкурентоспроможності регіону. Вирішили сформувати дев'ять основних кластерів Харківської області, у тому числі кластера культури і туризму. Було створено робочу групу із розробки стратегії розвитку цього кластеру, яка зараз представляє проект стратегії для суспільного обговорення.

Ваші зауваження та пропозиції щодо доробки або поліпшення цієї стратегії надсилайте на адреси електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

ПРОЕКТ

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КЛАСТЕРА
КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ
2012 р.

1. Преамбула

В сучасному постіндустріальному суспільстві культура є потужним ресурсом нової економіки, формування привабливості та конкурентоспроможності територій, розвитку людського потенціалу, інноваційного мислення.
З метою забезпечення випереджаючого соціально-економічного розвитку в умовах глобалізованого світу Рада вітчизняних та іноземних інвесторів при Харківській обласній державній адміністрації під керівництвом голови Харківської облдержадміністрації М.М.Добкіна 24.11.11 прийняла рішення про впровадження кластерної моделі підвищення конкурентоспроможності регіону. Організаційне керівництво і відповідальність за організацію роботи кластера культури і туризму було покладено на начальника управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Д.П.Кузнєцова.
Кластер культури і туризму не є юридичною особою. Організація його формування та розвитку здійснюється силами Координаційної ради, що обирається активно-працюючими учасниками робочої групи, утвореної представниками організацій культури і туризму, розташованих на території Харківської області, які виявили бажання брати участь в роботі кластеру.

2. Загальні положення та визначення

Терміни, що використовуються в документі, мають таке значення:
Культура – сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.
Туризм – тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.
Кластер культури і туризму (англ. cluster) – сукупність організацій культури і туризму (театри, музеї, бібліотеки, професійні об'єднання фахівців, клубні заклади, школи естетичного виховання дітей, туристичні фірми, готелі тощо), а також пов'язані з ними установи (органи влади, органи сертифікації, вищі навчальні заклади, що готують фахівців цієї сфери тощо), які діють в сфері культури і туризму на території Харківської області.
Кластерна політика – заходи, що проводяться регіональними та державними органами щодо створення та підтримки розвитку кластерів на території регіону. Включає в себе заходи нормативно-правового забезпечення, програми залучення інвестицій, фінансово-бюджетні механізми підтримки, інформаційні сервіси та висвітлення діяльності кластера в засобах масової інформації.

3. Сучасний стан галузі культури і туризму в Україні і в Харківській області

Україна має неабиякий культурний потенціал, що зумовлено поступом історії, наявністю різноманітних етнокультурних зон, широкої мережі закладів культури, усталених традицій. Водночас, констатуємо, що в Україні у сфері культури спостерігається суперечливі тенденції. Економічні та фінансові проблеми призвели до хронічного недофінансування цієї сфери. До того ж розподіл культурних цінностей набуває соціальних ознак. Соціально-культурна структура українського суспільства стає більш різноманітною, характерним явищем стала значна соціальна диференціація суспільства. В умовах значних соціальних деформацій (маргіналізації населення), занепаду провінції, наявності гіпертрофованого радянського спадку спостерігаються певні негативні процеси культурної руйнації, коли на зміну старому приходить новий зразок дуже низької якості. Очевидним стає відрив «культури мас» від «офіційної» культури.
З іншого боку, і на сьогодні Україну характеризує розвинена інфраструктура у сфері культури (наявність різноманітних закладів та організацій), що дає змогу розвивати різні форми культурного життя. Спостерігається зростання ступеню свободи в діяльності культурних закладів, можливість здійснювати самобутній розвиток культури в окремих регіонах України відповідно до тих традицій, які в них побутували, виникнення таких форм культурного дозвілля, які відповідають культурним потребам місцевого середовища, його специфіці та можливостям: фестивалі класичного мистецтва та етнофестивалі, народні свята (розваги), гастрономічні фестивалі (свята молодого вина, кави, шоколаду, сиру) тощо. Відбувається розгортання діяльності громадських об'єднань, асоціацій різного спрямування, в тому числі й культурно-просвітницьких організацій, є можливості для виявлення приватної ініціативи, посилюються зв'язки із міжнародними культурно-просвітницькими організаціями.
Харківщина має певні переваги серед інших міст України. Харків – це місто студентів (тут панує рухлива молодіжна культура, спостерігається наявність численних іноземних студентів), водночас, тут є центри, які культивують «розвинену культуру», тут функціонують потужні заклади культури, в тому числі спеціалізовані вищі навчальні заклади, театри, музеї, бібліотеки, розважальні центри, цирк, зоопарк та ін. Діють численні національно-культурні товариства й водночас фіксується певна відсутність конфліктів на національному ґрунті, наявні сформовані традиції проведення деяких культурних заходів (Дні міста, книжковий, музичні та інші фестивалі, художні виставки тощо).
Загалом мережа закладів культури Харківської області станом на 01.01.2012 складає:
- 1293 бібліотеки всіх систем і відомств (846 бібліотек системи Міністерства культури України);
- 698 клубних закладів;
- 78 шкіл естетичного виховання;
- 120 музейних закладів (34 – Міністерство культури України, 86 при підприємствах, установах та організаціях), два з яких мають статус Національних – Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди та Національний меморіальний комплекс «Висота І.С.Конєва»;
- 6 театрів;
- Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва;
- Харківський обласний науково-методичний центр охорони культурної спадщини,
- Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів;
- Обласний організаційно-методичний центр туризму;
- Харківська обласна філармонія;
- Великий Слобожанський ансамбль пісні і танцю;
- Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський».
Кіномережа складається 10 кінотеатрів, 94 стаціонарних кіноустановок, 18 мобільних відеокомплексів.
Також, в області функціонують 78 шкіл естетичного виховання та 4 вищих навчальних заклади І рівня акредитації з загальним контингентом 1 193 студенти.
В області спостерігається модернізація сфери розваг та відпочинку (реконструкція Парку відпочинку, створення дельфінарію), виникнення нових спеціалізованих музеїв (Церковно-історичний музей, Музей історії Південної залізниці, Музей сексуальних культур світу тощо). Разом із тим, діяльність багатьох закладів культури залишається мало помітною для мешканців міста та області, ці заклади здебільшого діють відокремлено один від одного. Недостатньо використовуються сучасні технології та форми роботи із відвідувачами. Пам'ятники та пам'ятні місця розташовано здебільшого у самому Харкові (до того ж переважно у центрі міста), в той час як деякі райони міста, тим більше райони області майже зовсім позбавлені таких. Не вдається повною мірою запобігти руйнації архітектурних пам'яток та архітектурних комплексів. Недостатньо виокремленні у регіоні певні комплекси з своєю культурною специфікою. Спостерігається відсутність розважальних центрів із регіональною специфікою. Культурні заходи часто мають провінційний рівень, вторинні форми. Вони супроводжуються недостатньою кількістю реклами, охоплюють досить обмежену кількість відвідувачів, слабо висвітлюються засобами масової інформації, достатньо рідко мають загальноукраїнський резонанс і майже не мають світового.
Харківська область – це благодатний край багатопрофільного літнього та зимового туризму, бальнеологічного лікування та масового пізнавального відпочинку. Перлинами області є Краснокутський дендропарк, Наталіївський і Шарівський парки, Пархомівськоий художній музей. Селище Гайдари і Коробові Хутори, що на правому березі ріки Сіверський Донець, по праву називають «Харківською Швейцарією». Саме в цьому куточку Харківщини створено Гомільшанський національний парк.
Харківська область має значні рекреаційні ресурси, основою яких є сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти. Наявність джерел мінеральних вод є базою для розвитку курортів, серед яких – Березовські мінеральні води і Рай-Оленівка.
Найбільш повне і оптимальне задоволення туристських потреб здійснюється через достатньо розвинуту систему засобів розміщення.
Всього станом на 01.01.2012 р. в Харківській області налічується 49 закладів розміщення, 17 садиб сільського туризму, 35 санаторно-курортних закладів.
Не зважаючи на те, що Харківська область серед інших регіонів України є лідером за багатьма загальноекономічними показниками, туристична сфера регіону залишається розвиненою недостатньо. Прибутки і соціально-економічний ефект від туризму є малопомітними. Зрештою, туризм не відіграє суттєвої ролі у створенні позитивного іміджу регіону, мінімізуючи тим самим джерела конкурентоспроможності регіону.
До основних перешкод розвитку туризму на Харківщині, доцільно віднести:
1) відсутність розповсюдженого іміджу Харківщини як туристичного регіону;
2) несформований туристичний простір;
3) застарілі форми, методи та зміст екскурсійного обслуговування;
4) відсутність мережевих розважальних центрів;
5) відсутність чітких програм по завантаженню підприємств розміщення і закладів санаторно-курортної сфери у період міжсезоння;
6) нерозвинена супутня туристична інфраструктура;
7) проблема залучення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам'яток історії та культури;
8) витіснення з туристичного ринку соціального туризму як неконкурентоспроможного порівняно з комерційними видами туризму;
9) невикористання переваг прикордонного розташування Харківської області;
10) Харківщина має окремі туристичні об'єкти показу та інфраструктури, які не пов'язані між собою в єдиний туристичний продукт.
Таким чином, Харківська область, володіючи значним потенціалом зростання в сфері культури і туризму, може посилити свої конкурентні переваги, застосувавши системний підхід в розробці стратегії розвитку регіонального кластера культури і туризму. При цьому необхідно враховувати різні сценарії інноваційного розвитку галузі в цілому і на регіональному рівні.
Сформовані тенденції розвитку, що існують, ризики і можливості зростання дозволяють виділити 3 можливих варіанти інноваційного розвитку:
- нарощування обсягів бюджетної фінансової підтримки культури і туризму на регіональному рівні без змін у механізмах цієї підтримки, що не вимагає законодавчих та інституційних змін, але може бути малоефективним;
- інший варіант полягає в орієнтації не на бюджетні кошти, а переважно на позабюджетні джерела фінансування – спонсорів, меценатів, на власні доходи закладів та колективів, однак результативність цього підходу є обмеженою, оскільки він спрацьовує лише для окремих, ринково-орієнтованих ділянок сфери культури;
- третій варіант поєднує позитивні елементи перших двох варіантів, а саме бюджетну підтримку культури (спрямованої, зокрема, на оновлення її матеріальної та технологічної бази) із стимулюванням благодійництва, меценатства, підприємницької активності культурно-мистецьких закладів, запровадженням нових, конкурсних і прозорих механізмів фінансування культурно-мистецьких проектів.

4. Цілі та пріоритетні напрями Стратегії розвитку кластера культури і туризму

Метою Стратегії розвитку кластера культури і туризму є зростання рівня культури та туристичної привабливості Харківської області серед населення області, в Україні та за кордоном.
Пріоритетними напрямками Стратегії є:
• модернізація послуг у сфері культури і туризму та розвиток кадрового потенціалу – стратегічна мета «РОЗШИРЕННЯ СПЕКТРУ ПОСЛУГ»;
• стимулювання появи нових інноваційних організацій культури і туризму та вдосконалення роботи вже існуючих шляхом розвитку інвестиційних процесів у галузі – стратегічна мета «РОЗВИТОК І ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ»;
• розширення взаємодії між учасниками Харківського регіонального кластера культури і туризму, інтеграція у всеукраїнський та світовий культурний процес – стратегічна мета «БРЕНДІНГ».

4.1. Оперативні цілі і проекти для досягнення стратегічної мети «РОЗШИРЕННЯ СПЕКТРУ ПОСЛУГ»

4.1.1. Робота з культурним потенціалом Харківської області в напрямку трансформації його в культурний актив.
4.1.2. Вдосконалення послуг у сфері культури та туризму з урахуванням актуальних проблем соціокультурного розвитку, створення цивілізованого ринку культурних благ і послуг для населення.
4.1.3. Узгодження комунікативних потоків і адресного звернення до різних соціальних, вікових, професійних, етнічних цільових груп.
4.1.4. Підвищення ефективності управління процесами в сфері культури, розробка механізмів адміністрування та бюджетування, що відповідають потребам соціально-економічного розвитку регіону.
4.1.5. Проведення семінарів та інформаційних сесій для співробітників закладів культури та туризму з метою ознайомлення з інноваційними методами роботи вітчизняних та закордонних організацій культури та туризму.
4.1.6. Інформатизація галузі (створення потужних інформаційних порталів, розширення присутності регіональних осередків культури у медіа просторі, використання сучасних інформаційних технологій працівниками сфери культури).
4.1.7. Створення на основі нових інформаційних продуктів і технологій модернізованих форм надання культурно-дозвіллєвих, бібліотечних, виставкових послуг, кінопоказу та ін.
4.1.8. Створення в області культурно-розважальних центрів за напрямками з урахуванням потреб та інтересів населення різного віку, соціокультурного досвіду тощо.
4.1.9. Здійснення археологічних, історичних, етнографічних реконструкцій, улаштування музеїв просто неба, спеціалізованих «живих» музеїв (з можливістю не лише огляду, але й «участі»), «мобільних» та віртуальних музеїв у зв'язку із регіональними особливостями історії та культури.
4.1.10. Музеєфікація закладів масового відвідування (вокзалів, супермаркетів, фірмових магазинів, кафе тощо).
4.1.11. Задля залучення більшої кількості іноземних туристів слід підготувати екскурсійні маршрути і музейні виставки, підґрунтям яких би виступав мотив пошуку «свого» в «чужому».
4.1.12. Розробка заздалегідь анонсованого «календаря» культурних заходів, що відбуваються в місті Харкові та області протягом року задля стимулювання розвитку подієвого туризму, що виступає нині важливим елементом синхромаркетингу, покликаного синхронізувати у часі попит і пропозицію.
4.1.13. Розробка системи інформаційної доступності туристичних об'єктів для інформування туристів про місця привалів, природні перешкоди і небезпечні ділянки на шляху слідування, рекомендовані або заборонені форми поведінки на маршруті, про природні або історико-культурні пам'ятки маршруту, об'єкти культурного обслуговування.

4.2 Оперативні цілі і проекти для досягнення стратегічної мети «РОЗВИТОК І ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ»
4.2.1. Створення сприятливих умов для саморозвитку культурного життя за допомогою активізації саморегуляції та креативного середовища.
4.2.2. Розробка комплексної програми залучення установ культури до створення регіонального туристичного продукту.
4.2.3. Створення благодійного Фонду розвитку культури в області, який би сприяв виконанню пріоритетних завдань через конкурсний відбір проектів.
4.2.4. Створення переліку інвестиційних проектів в галузі культури і туризму, поступова реалізація яких має сприяти покращенню культурного та туристичного іміджу регіону.
4.2.5. Розповсюдження інформації про інвестиційні проекти організацій-учасників кластеру на інвестиційних форумах та серед провідних консалтингових компаній.

4.3 Оперативні цілі і проекти для досягнення стратегічної мети «БРЕНДІНГ»
4.3.1. Розробка базових образів, що забезпечать іміджеву репрезентацію регіону, на основі ключових подій історичного минулого Харківщини.
4.3.2. Влаштування заходів, спільних для театрів, музеїв, бібліотек, галерей та ін., коли б зазначені заклади взаємодіяли між собою з метою здійснення більш потужного впливу на публіку.
4.3.3. Публікація статей в ЗМІ, організація проведення телепередач для популяризації кластера та його учасників.
4.3.4. Розробка, виготовлення та розповсюдження друкованої продукції, що відображує розвиток кластеру.
4.3.5. Започаткування серії мультимедійних дисків для відображення найбільш визначних подій культурного життя Харківської області.
4.3.6. Розміщення інформації про заходи, що проводяться учасниками кластера в електронних ЗМІ та соціальних мережах.
4.3.7. Відображення на сайті «Культурна столиця» http://www.culture.kharkov.ua/, сайті Обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва http://www.cultura.kh.ua/ru та Обласного організаційно-методичного центру туризму http://www.tic.kh.ua учасників кластеру, планів робочої групи кластеру, інноваційних та інвестиційних проектів, над реалізацією яких вони працюють.
4.3.8. Створення буклету, що містить інформацію про здобутки учасників кластеру за минулий рік.
4.3.9. Щорічне представлення кластеру культури і туризму на міжнародному інноваційному та інвестиційному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи.»

5.Фінансове забезпечення реалізації стратегії розвитку кластеру культури і туризму

Робоча група кластера зробить всі можливі дії для:
включення проектів та стратегічних програм кластера культури і туризму в регіональні та галузеві програми, які отримують бюджетне фінансування;
використання можливостей для реалізації проектів розвитку кластера культури і туризму за рахунок коштів інвесторів, спонсорів, меценатів та учасників кластера, зацікавлених у втіленні цих проектів.

6.Реалізація стратегії розвитку кластера культури і туризму та моніторинг отриманих результатів

Реалізація Стратегії здійснюватиметься відповідно до Плану дій, який складуть робочі групи по кожному з напрямків:
• Розширення спектру послуг
• Розвиток і вдосконалення інфраструктури
• Брендінг.
Одночасно з Планом дій, реалізація Стратегії передбачає самостійну участь членів кластера в розробці та реалізації програм і проектів, орієнтованих на ключові питання розвитку культури і туризму, визначені у стратегії.
Моніторинг діяльності по реалізація Стратегії буде проводитися щомісячно Координаційною радою кластера, включаючи поряд із збиранням, обробкою й аналізом даних моніторингу, внесення необхідних змін у стратегію і плани її реалізації.

7. Висновок

Модернізація регіону шляхом пріоритетного розвитку культури і створення умов для творчості займає важливе місце в сучасній стратегії, оскільки формує позитивний імідж території, підвищує рівень людського капіталу, відіграє ключову роль у формуванні комфортного середовища для життєдіяльності. Наявність соціального партнерства з боку всіх організацій, зацікавлених в розвитку кластера культури і туризму є запорукою успішної реалізації стратегії розвитку кластера.

Склад робочої групи зі створення стратегії розвитку кластера культури і туризму:

Іщенко Тетяна Владленівна, директор Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва;
Посохов Сергій Іванович, декан історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор історичних наук, професор;
Куделко Сергій Михайлович, директор Центру краєзнавства при ХНУ імені В. Н. Каразіна, кандидат історичних наук, професор ХНУ ім. В.Н. Каразіна;
Парфіненко Анатолій Юрійович, завідувач кафедри туристичного бізнесу ХНУ ім. В.Н. Каразіна , кандидат історичних наук, доцент;
Оленіна Олена Юріївна, завідувач кафедри менеджменту соціально-культурної діяльності Харківської державної академії культури, доктор мистецтвознавства, доцент;
Проценко Олександр Федорович, кандидат філософських наук, професор Харківської державної академії культури;
Фесенко Галина Григорівна, кандидат філософських наук, доцент Харківської національної академії міського господарства;
Бугайченко Оксана Григорівна, завідувач відділу інноваційних технологій соціально-культурних проектів Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Також можна залишити коментарі щодо цієї стратегії у форумі на нашому сайті

e-max.it: your social media marketing partner