Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

portal info

logo grant ukr

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Календар подій

Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

Відділ з інвестицій та соціально-культурного розвитку

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 7 шт. )

У Харкові вчені відкрили нові шляхи поєднання традиційної культури та туристичного бізнесу

e-mail Друк

1 00324 травня 2013 року почала свою роботу дводенна науково-практична конференція «Традиційна культура в умовах глобалізації: регіональні особливості та розвиток туризму». Свої доповіді представили вчені та провідні фахівці у галузі традиційної культури, історії, краєзнавства та туризму з різних міст України.

1 005Дана наукова-практична конференція має досить довгу історію. Як розказала одна з організаторів заходу науковий співробітник відділу інноваційних технологій соціально-культурних проектів обласного центру культури ті мистецтва Наталія Роман, історія конференції почалася у 1996 році, коли вперше її провели в рамках фестивалю традиційної народної культури «Покуть». До 2004 року вона проходила кожні 2 роки, а зараз стала самостійним заходом.

1 023«Для обласної адміністрації ця науково-практична конференція завжди була знаковою подією. Запропонована тема з року в рік не втрачає своєї актуальності, - наголосив директор Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації Дмитро Кузнєцов. - Процес глобалізації з року в рік набирає обертів та ставить перед нами нові виклики, насамперед, збереження культурної спадщини регіону. І зараз саме завдяки інтелектуальному та творчому потенціалу харківських вчених на обласному рівні вже створена система збереження нематеріальної культурної спадщини».

1 037«Вже декілька років працівники нашого центру займаються дослідженням традиційної народної культури та народного й аматорського мистецтва, роботою з майстрами, організацією відповідних виставок, фестивалів традиційної культури та інших заходів. Для нас ця конференція – результат великої праці, - підкреслила директор обласного центру культури і мистецтва Тетяна Іщенко.

Двома провідними тематичними напрямками роботи конференції були дослідження регіональних особливостей традиційної культури та використання їх для розвитку туристичної сфери.

1 018«Як організатори, так і запрошені модератори спробували поєднати дещо контрастні галузі наукового знання: теоретичний доробок та експедиційні матеріали дослідження традиційної культури, етнографії та етнології, а також цілком практичне дослідження туризму та концепцій розвитку туристичного бізнесу», - розповіла модератор пленарного засідання конференції кандидат мистецтвознавства Віра Осадча.

Михайло Красіков: архітектурним символом Харкова повинен стати Покровський собор

Поєднати обидві тематики вдалося якнайкраще, бо багато дослідників традиційної культури нерідко у своїх виступах звертали увагу на проблематику туристичної привабливості Харківського регіону, і багато доповідей викликали загальний інтерес, учасники ставили додаткові питання, та виникали обговорення.

Наприклад, Михайло Красіков у своїй доповіді «Слобожанський світ» як культурна реальність і видавничий проект» концептуалізував поняття «духовних констант» Слобожанщини, тобто таких ментальних рис слобожан, які сформувались завдяки особливостям географічно-кліматичного положення, історії заселення та мовної специфіки регіону. Також вчений критикував існуючі архітектурні символи Харкова («Дзеркальний струмінь» та Успенський собор), які розтиражовані на туристичній продукції, та запропонував тиражувати зображення іншої пам'ятки – Собор Покрови Пресвятої Богородиці, що у Свято-Покровському монастирі. Свою позицію він обґрунтував, виходячи з тези про принципове пограничне положення Слобожанщини та рівне запозичення характерних рис як української, так і російської культури. Якнайкраще це відображає вищезазначена архітектурна пам'ятка: типовий український храм 17 ст. за будовою, але з присутніми яскравими російськими декоративними елементами (поребрик – тип орнаментальної цегляної кладки, опасання – дерев'яна крита галерея навколо будівлі).

Сергій Посохов: реконструювання символічних дій та ритуалів Слобожанщини повинно починатися «з низу»

1 058Ніби мимовільним продовженням доповіді Михайла Красікова став виступ доктора історичних наук, декана історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна Сергія Посохова на тему «Символічні дії й ритуали в контексті розвитку сучасних культурних практик та регіонального туризму на Харківщині».

Сергій Іванович зазначив, що в багатьох, зокрема, західноєвропейських країнах туристична система базується на загальнонаціональних та регіональних символах. У Відні таким символом і туристичним брендом став Моцарт, портрети якого тиражуються на сувенірах та навіть шоколадках. У Кракові ритуалізованим дійством, яке привертає увагу туристів, є «хейнал» - сигнал точного часу, який відомий з 14 ст. Його подає трубач кожну годину з вежі Маріацького костьолу. Згідно з місцевою легендою, що один з таких трубачів побачив ворожу татарську кінноту та подав сигнал тривоги, але впав від татарської стріли. Завдяки тому сигналу вдалося відбити атаку ворога та врятувати місто. Дотепер краковський «хейнал» переривається на тій самій ноті, на якій перервалося життя героя.

До культурних ритуалізованих дійств можна віднести і підняття американського прапора на дільницях, і венеціанський карнавал, і звук дзвонів на Ісакієвському соборі опівдні у Санкт-Петербурзі. Сергій Іванович розповів, що, нажаль, українські автентичні традиції викорінювалися, зокрема, радянською владою, тому тепер доведеться майже з нуля у сучасних інтерпретаціях їх відтворювати, причому, «з низу», від громадянських ініціатив. Це можливо, і без цього реконструювання або створення нових специфічних символів та ритуалів Слобожанщина не зможе стати туристично-привабливим регіоном.

Анатолій Парфіненко: українці повинні реагувати на попит у споживанні культурних ресурсів

Інший доповідач, кандидат історичних наук та завідувач кафедрою туристичного бізнесу ХНУ ім. В.Н. Каразіна Анатолій Парфіненко у своїй доповіді «Розвиток туризму як чинник капіталізації культурної спадщини регіону» зазначив, що у світі зараз є попит на споживання культурних ресурсів, тобто є популярним так званий «культурний туризм», що має, насамперед, ку1 015льтурно-просвітницьку функцію.

«Нажаль, в Україні сфера культури та сфера туризму розгалужені, українська культура не відіграє конкурентоздатної ролі у туристичній сфері, а остання направлена, насамперед, на розважальні, відпочинкові та оздоровчі тури, - підкреслив Анатолій Парфіненко. – Така ситуація є дуже прикрою, бо «культурний туризм» може приносити не менші, а іноді навіть і більші доходи, бо роль символічного капіталу (сукупність культурного надбання країнb або регіону) на Заході переживає капіталізацію, а отже набуває практичного значення.

1 072Жваве зацікавлення в учасників конференції також викликали доповіді Олени Тюрикової «Фольклорна традиція і масова культура: жанрово-стильові перетини у пісенному виконавстві» на прикладі пісні «Лісапет», Дмитра Бадаєва «Протистояння або синтез традиційного й масового аспектів національної культури: огляд думок», Лариси Новікової «Фольклор і фольклоризм як складові культурного тезауруса сучасності» та багатьох інших.

Загалом, конференція була проведена на дуже високому рівні, як зазначають самі учасники.

«Можу із впевненістю сказати, що цей поважний форум за рівнем проведення перевершує всі ті заходи, що організують у Харківській області», - сказав учасник заходу, кандидат філософських наук Олег Волох.

Організатори: Департамент культури і туризму Харківської обласної держаної адміністрації та Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва.

Автор: Маргарита Ізваріна

e-max.it: your social media marketing partner