Представник Харкова побувала у Грузії для обміну досвідом щодо реформування культурної політики | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)

Відділ з інвестицій та соціально-культурного розвитку

A+ R A-
Рейтинг статті:
( 5 шт. )

Представник Харкова побувала у Грузії для обміну досвідом щодо реформування культурної політики


DSC 0306У 2013 році Регіональне бюро моніторингу та розвитку інституційного потенціалу (м. Київ) Програми «Культура» східного партнерства проводить цикл воркшопів з обміну досвідом у сфері культурної політики: «Стратегії та концепції для реформ культурної політики». 19-21 липня 2013 року в м. Горі (Грузія) пройшов другий воркшоп на тему: «Системний підхід - визначаємо і формулюємо мети». Учасниками другого воршопу стали 37 представників країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Грузія, Молдова, Україна) - автори культурних проектів, які були відібрані експертами ще в квітні, зокрема, і представник Харкова - зав. відділом інноваційних технологій соціально-культурних проектів Оксана Бугайченко.

Програма воркшопу була насиченою: лекції з питань культурної політики та стратегій розвитку культури, з питань вивільнення та активізації творчого потенціалу міст та регіонів, презентація практичного досвіду Грузії у сфері вирішення пріоритетних завдань сектора культури шляхом реалізації проектів в рамках Програми Східного партнерства «Культура», робота в групах («польові дослідження» культурних інституцій міста Горі і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності їх діяльності), тьюторінг проектів (консультації кураторів), рольові ігри на основі домашніх завдань з воркшоп-проектами, робота в групах з виконання завдань з використанням індексу творчого потенціалу міста таке інше.

Воркшоп - це інтенсивне навчальний захід, на якому учасники вчаться, перш за все, завдяки власній активній роботі. Акцент робиться на отриманні динамічного знання. Необхідні теоретичні «вкраплення», як правило, короткі і відіграють незначну роль, в центрі ж уваги перебуває самостійне навчання учасників та інтенсивна групова взаємодія. Виходячи з цього, найбільш корисною та ефективною виявилася робота в групах, які здійснювали ознайомчі візити до установ культури і туризму міста Горі, а також освоєння нової методики визначення індексу креативності міст. Тим більше що в іншому випадку роботу курирував один з авторів методики визначення творчого потенціалу міста Філ Вуд.

DSC 0274Ознайомчі візити були включені в програму другого воркшопу для демонстрації зв'язку між теорією і практикою, розвитку вмінь учасників у сфері концептуального стратегічного мислення, демонстрації розмаїття професійних практик, аналізу різних аспектів менеджменту культурної сфери Горі та регіону, складання рекомендацій для підтримки культурних організацій з метою підвищення ефективності їх роботи. Учасники були розподілені на 6 груп для відвідування таких об'єктів, як:
- Історико-етнографічний музей (включаючи зустріч з викладачами школи мистецтв);
- Культурно-освітній центр для дітей та молоді (включаючи зустріч з представниками міської бібліотеки);
- Державний драматичний театр м. Горі ім. Георгія Еріставі;
- Три фольклорних ансамблі (зібрані в одному місці);
- Туристичний інфоцентр і долина Атени;
- Туристичний інфоцентр і печерне місто Уплісцихе.

У ході ознайомчих візитів збиралася інформація для подальшої роботи в групах за такими темами, як: експрес-картування культурних ресурсів м. Горі; аналіз основних проблем, слабких сторін, активів, переваг тощо; висновки з пріоритетних питань і проблем, які слід вирішити в м. Горі при розробці стратегії у сфері культури; стратегічні рекомендації для м. Горі (формулювання цілей, запропоновані заходи для їх досягнення), які (залежно від відвідуваного об'єкта) повинні сприяти: а) розвитку міста (в т.ч . культури і туризму), б) розвитку сільського (зеленого) туризму в долині Атени, в) розвитку музейної сектора і т.д.

Обстеження проводилося з використанням таких методів аналізу:
1. Бесіди з ключовим персоналом (директор, менеджер, керівник організації).
2. Ознайомлення з наданими документами (за їх наявності).
3. Особисті спостереження під час візиту.
4. Груповий бренстормінг, сприяючий аналізу, формулювання висновків та вироблення рекомендацій.
5. «Нетрадиційний підхід» (пошук інноваційних шляхів вирішення проблем).

Робота будувалася таким чином, що після ознайомчого візиту, який тривав 2-2,5 години, у кожної групи було по 3 години для формулювання вражень, аналізу, висновків і рекомендацій. Крім того, один представник з кожної групи мав можливість взяти інтерв'ю представників Горійського муніципалітету. Підсумком цієї роботи стала презентація кожною групою, у присутності представників відвіданих організацій, результатів «польових досліджень» (основні спостереження, висновки і рекомендації) і передача підготовленого звіту відповідним організаціям після воркшопу.

DSC 0314Під час роботи над освоєнням методики визначення творчого потенціалу міст учасники воркшопу були розділені на три групи (відповідно до спрямованості їх воркшоп-проектів) і під керівництвом тьютеров проводили аналіз одного з міст. Основний зміст цієї роботи полягав у заповненні двох анкет. Перша містила ряд культурних дилем і шкалу під ними від -5 до 5, на якій треба було зазначити колом актуальну ситуацію в місті і квадратом - бажане положення справ після реалізації Культурної стратегії.

Ця анкета включала, наприклад, такі питання. Культура важлива сама по собі (мета) або як засіб для вирішення інших соціальних та економічних завдань? Наскільки широко Ви інтерпретуєте культуру? Це високе мистецтво чи спосіб життя? Розвиток культури має фокусуватися на збереженні культурної спадщини або на розвитку сучасних культурних форм?

Друга анкета містила 21 питання (в оригінальній методиці їх близько сотні), які стосувалися лідерства та управління містом, місця та ідентичності, соціального середовища, знань, таланту і підприємливості населення, стилю життя і благополуччя. Кожен розділ містив цілий ряд питань і кілька варіантів відповідей на них.

Наприклад, були такі питання. Наскільки Ви довіряєте інституціональним структурам Вашого міста (повністю, в більшості випадків, іноді, трохи, зовсім не довіряю); Ваше місто - цікаве місце? (люди проводять поза будинку набагато більше часу, ніж я очікував; в місті багато кафе і ресторанів; в нашому місті оперативно демонструють всі кінопрем'єри; в це місто приїжджає багато людей, тому що тут цікаво; вночі вулиці в місті вимирають таке інше).

Методика передбачає, що подібним анкетуванням має бути охоплено, щонайменше, п'ять сотень респондентів, що представляють різні верстви суспільства, різні сфери діяльності (від 10 до 30 з кожного напряму), і тоді можна отримати цікаву картину, що дозволяє як мінімум ініціювати дискусію, як максимум - робити висновки про існуючий стан справ (як його бачать мешканці) і про ті напрямки творчого потенціалу, які можна і потрібно розвивати.

DSC 0335 copyЦікавий досвід і отримання певних рекомендацій у галузі поліпшення документів з культурної політики учасникам воркшопу принесла і робота в групах на основі результатів домашніх робіт з розробки воркшоп-проектів. Традиційно розділяючись на 6 груп, учасники проекту повинні були зробити резюме (презентацію ключових моментів) свого проекту перед групою і вислухати коментарі, питання, зауваження, аргументи «за» і «проти», пропозиції щодо поліпшення з боку всіх учасників групи. При цьому кожен учасник повинен був грати роль представника зовнішньої організації (представник Міністерства культури, представник місцевих органів влади, представник неурядової організації відповідного сектора культури, міжнародний експерт в галузі культурної політики, представник ЗМІ), а також коментарі та пропозиції, відповідно, повинні були озвучуватися, виходячи з певної посади. Подібна форма роботи допомагає побачити всі плюси і мінуси проекту з точки зору представників різних груп впливу.

Цікавим у роботі воркшопу був і виступ представників культурних інституцій Грузії (Науково-дослідницького інституту мистецтв Державного університету Ілії Левана Кетагурі; Спілки молодих театрів Валеріана Гунія Ніни Гунія-Кузнєцової; Центру мистецтв і культури Грузії Ганни Шанвіашвілі; Національного музею Грузії Михайла Церетелі та інших), які розповіли про тенденції в культурній політиці Грузії, її етапах і моделях, про створення Єдиної Бази Даних з управління Культурною Спадщиною Грузії та ГІС порталу, про проекти, що реалізуються завдяки фінансовій підтримці ЄС в рамках Програми Східного партнерства «Культура».

Ведучими воркшопу стали міжнародні тренери та експерти, серед яких: Тетяна Білецька (Регіональне бюро моніторингу та розвитку інституційного потенціалу, Київ, експерт з розвитку інституційного потенціалу), Лідія Варбанова (Jon Molson School of Business, David O'Brien Center For Sustainable Enterprise, Concordia University, Monreal, консультант, дослідник і тренер в галузі культурної політики та управління), Лучіано Глоор (керівник Регіонального бюро моніторингу та розвитку інституційного потенціалу, Київ), Філ Вуд (головний радник Ради Європи з реалізації програми «Міжкультурні міста»), Ніно Гедеванішвілі (директор Національного музею «Національна галерея Дмитра Шеварнадзе», Грузія), Лейла Туманишвили (керівник відділу інформаційних систем Національного агентства охорони культурної спадщини, Грузія).

Нагадаємо, що 17-20 квітня 2013 в Молдові проходив перший воркшоп «Створення завтра вже сьогодні - мислити і діяти стратегічно». У ньому також брала участь представник харківського обласного центру культури і мистецтва Оксана Бугайченко.

Сховати метелика