Історична романістка Сімона Вілар, вона ж Наталя Гавриленко продовжує слов'янський цикл «Відьма» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

Історична романістка Сімона Вілар, вона ж Наталя Гавриленко продовжує слов'янський цикл «Відьма»

Сімона Вілар - вона ж Наталя ГавриленкоУ великій залі з дивними по красі склепіннями обласного центру культури і мистецтва на вул. Пушкінській, 62 в рамках засідання Клубу читачів і шанувальників журналу «Губернія» 27 жовтня відбулася зустріч з найуспішнішою в Україну письменницею Сімоною Вілар. Автор більше 20 історичних романів відкрила таємницю свого псевдоніма, а також «письменницької кухні».

Від імені Сімони Вілар позбутися не вдалося

За підсумками минулого року Сімона Вілар очолила ТОП-десятку найбільш успішних українських письменників за версією журналу «Главред» як автор з найбільшою кількістю проданих книг - близько мільйона примірників в Україні і майже стільки ж у Росії. Коли читаєш її історичні романи, не відразу можна зрозуміти, що Сімона Вілар - корінна харків'янка.

Історик за освітою Наталя Гавриленко з дитинства відчувала потяг до творчості. Свій перший роман «Заручена з трояндою» вона принесла до друкарні на початку лихих дев'яностих, коли була мода на закордонних письменників. Щоб книга стала комерційною, довелося взяти надуманий псевдонім - ім'я додало піару завдяки популярній тоді пісні «Сімона». Але й ім'я Наталі Гавриленко теж було присутнє: вона значилася як перекладач книги Сімони Вілар.

Ведучим творчої зустрічі з Сімоною Вілар був літератор Юрій Хомайко«У мене навіть був період, коли я писала під своїм дівочим прізвищем Наталя Образцова, але видавці сказали, що читач вже чекає Сімону Вілар, і довелося зберегти це ім'я», - каже Наталя-Сімона.

Для створення образу хрестоносців їздила до Єрусалиму

І все ж гонитва за продажами, запевняє письменниця, для неї не головне. Писати на замовлення вона не може - тільки про те, що близько:

«Ще зі студентської лави я захоплювалася середніми віками, тому в мене не було питання, про що писати - звичайно, про лицарів. І для мене дуже важливо, щоб книга була не тільки цікавою, а й пізнавальною, щоб ліквідувати історичну безграмотність пересічних громадян».

Скептиків, які вишукують в її романах неточності і невідповідності дрібних деталей конкретній епосі автор називає «залізячниками», серед яких чимало людей з помилковими поглядами, що начиталися інтернету. До написання ж своїх історичних романів Наталія підходить скрупульозно: подовгу засиджується в бібліотеках, купує наукову літературу і подорожує історичними місцями.

Для багатьох письменниця стала відкриттямЗараз, приміром, письменниця працює над романом про хрестоносців, і для більш точної передачі атмосфери того часу вона спеціально їздила до Єрусалиму, завоювання якого було ідеєю фікс для західних християн. Щоправда, у своєму романі Наталя збирається показати хрестоносців не стільки загарбниками, скільки представниками найбільш прогресивної на той час цивілізації.

У них орки і гноми, а хто у нас?

І все ж головною темою своєї творчості письменниця вважає слов'янську серію, що розповідає про історію та міфологію наших пращурів.

«Ми сьогодні знаємо багато про орків, гномів, інших західних міфологічних героїв, але майже нічого не знаємо про наших - мавок, нявок, вія, перекотиполе, інших міфічних істот язичницьких часів», - каже Наталя.

Наталя була вражена теплою атмосферою зустрічіЦю прогалину вона намагається заповнити в своєму фантазійному слов'янському циклі «Відьма» - про часи князя Ігоря і княгині Ольги. Зараз вона працює над черговим томом, в якому за так улюбленої тінейджерами ширмою фентезі відкривається наша історія часів переходу від язичництва до православ'я. Причому, відомі історичні персонажі постають звичайними людьми, кимось із них рухає користь, кимось відповідальність політика. А ще в планах письменниці - роман про Харків 19-го століття.

«Мені вже мої знайомі скептики кажуть, ну що ти, хто буде читати про Харків, але мене це лише підштовхує зробити просто захоплююче чтиво, яке було б цікаво всім, і заодно створити таку атмосферу, щоб харків'яни зрозуміли, що ось саме так все і було», - говорить Наталя Гавриленко.

Письменниця веде нічне життя

Виписувати образ жінки Наталії простіше, але чоловіків - цікавіше.

«Я взагалі дійшла висновку, що саме чоловік рухає сюжет, жінки, як правило, лише додають ліричних ноток», - каже Наталя.

Автори кращих питань отримали книгу авторкиКолег по цеху письменниця ніколи не критикує вголос, але про себе як історик часто зазначає недоладності, які, як вважає Наталя, люди допускають через лінощі, підходять до написання історичних романів поверхово, часто дають волю фантазії, хоча і не позначають фантазійний жанр.

Тяжку письменницьку працю поєднувати з жіночими хатніми обов'язками Наталії допомагає те, що вона «сова»: прокидається ближче до полудня, займається господарством, а ось до вечора вже починається письменницька сверблячка, коли ж вона сідає за стіл, то настільки захоплюється, що схаменутися виходить тільки від щебетання ранкових птахів, що «б'є по мізках».

Спілкування учасників Клубу читачів «Губернії» з Сімоною Вілар мало незвичайну сюжетну розв'язку: авторам кращих запитань автор подарувала свої книги з автографом. Для багатьох з клубних завсідників ім'я Сімони Вілар було в новинку, але після спілкування з нею багато хто загорівся відшукати її романи. Письменниця була приємно здивована доброзичливим ставленням аудиторії та особливою ​​клубною атмосферою, чому сприяли експонати виставки народного мистецтва плетіння з лози та гобеленів, що знаходилися в залі.

Засідання Клубу знімали телеканал «Оріон» і студія «Символ». А головною темою наступного засідання, наміченого на четвер 3 листопада, буде «Як полюбити ще не народжену дитину». Акушер-гінеколог презентує свою книгу «Записки жіночого доктора», в якій описані історії з лікарської практики.

Автори: Тетяна Яшина, Наталія Васильєва. Фото з сайту http://www.guberniya.net/club/ 

Сховати метелика