У галереї «Мистецтво Слобожанщини» центру культури і мистецтва 27 грудня відкрилася фотовиставка «Природа тиші» Владислава Мілявського - нашого земляка, харків'янина, який зараз живе в Нью-Йорку (США). Техніку своїх робіт автор умовно визначає як фото-графіка.
На цій виставці представлені фотографії, зняті за останні 15 років в різних точках Земної кулі.
«Тут ви можете побачити мої враження від Ямайки, Мексики, Італії та США, - розповідає автор. - Я знімаю безлюдні місця. Наприклад, всі звикли, що Нью-Йорк - це мегаполіс, в якому дуже багато людей, але одного разу я вийшов на вулицю о 5-й ранку, там не було ані душі, і для мене відкрилося зовсім інше місто, можливо, мені вдалося передати ту атмосферу, яка була в цьому місці ще до заселення його людьми. Коли навколо тиша, коли залишаєшся один на один з якимось місцем, то ти з ним ніби зливаєшся. У ці моменти тиші приходить відчуття пізнання чогось важливого».
Центральною роботою виставки, яка так і називається - «Природа тиші», стала фотографія сина Влада: маленький хлопчик лежить на пляжі.
«Діти завжди галасливі, і от коли вони набігалися до такої міри, що впали, і не можуть поворушитися, у цей момент вони починають думати. Дитина щось там колупає і раптом у своїй свідомості робить якесь відкриття. Ось такий момент глибинного споглядання мого 5-річного синочка я підловив і відобразив», - розповідає Влад.
І, дійсно, зупиняючись біля кожної фотографії, немов провалюєшся туди - в те місце тиші, і раптом починаєш відчувати себе частинкою всесвіту, і ось вже відступають на задній план якісь повсякденні проблеми і турботи. Помітивши такий ефект, свої роботи Влад напівжартома називає заправною станцією емоцій. Цьому сприяє і техніка, в якій виконані фотографії. Швидше, це фото-картини - мимоволі вдивляєшся: це акварель?
«Незважаючи на те, що майже всі роботи чорно-білі, я не імітую старі фото, - каже Влад. - Я не професійний фотограф. Швидше, я хотів перевірити можливості сучасної цифрової апаратури. Але спочатку, перед тим як натиснути на кнопку фотоапарату, у мене підсвідомо спрацьовує погляд художника, і знімаю це так, як би я це намалював як графік. Плюс - певний вид німецького паперу, на якому це все надруковано, що створює ефект акварелі. Все це дозволяє визначити мої роботи, швидше, як фото-графіку».
Особливим помічником в своїх графічних фото-художествах Влад вважає туман.
«Це моя улюблена пора, коли опускається туман, - говорить він. - Я користуюся двома камерами, одна дуже гарна, але вона важка, і її кожного дня носити важко, але маленька в мене завжди з собою. Вона саме для таких моментів. Туман дає ефект розмиття заднього плану. Як дизайнерові мені подобається мінімалізм, тому підсвідомо я прагну відсікати зайве, залишаючи головне. Так от туман закриває всі зайві речі, залишається передній план, який ніби зливається із заднім, це дає простір, глибину. І в цьому є якась загадка».
Свою першу персональну виставку Влад Мілявський свідомо зробив саме в Харкові, місті, де він народився, де вчився в художньому училищі.
«Ця виставка - ще й данина моєму батькові (харківському фотографу), так склалося, що він місяць тому помер, я майже його не знав, але, безумовно, його генетичний код в мені працює, і я йому за це вдячний», - каже Влад.
А ось у наступній серії фоторобіт, яку задумав Влад Мілявський, будуть вже й харківські вулички. Вірніше, закуточки - тихі місця, які об'єднують різні міста і країни.
«Мені подобається знаходити схожі місця в різних точках світу. От якщо не підписати, часом важко зрозуміти, Україна це чи Ямайка. Наприклад, на Ямайці точно так само фарбують стовбури дерев у білий колір, точно такі самі нашвидку збиті великими цвяхами лавки і бабусі ходять в бігудях. Я хочу зробити таку серію схожих місць планети, - ділиться планами фотохудожник. - Влітку я знімав Харків. Пішов знайомим з дитинства маршрутом і став знімати Бурсацький спуск, Клочківську, планетарій, тихий центр. І хочу знайти такі місця в інших країнах. Схожих місць багато, особливо якщо вони безлюдні. Ось Бруклін, приміром, - та ж Клочківська, все таке рідне. Знімаю Бруклін, і згадую серію Михайлова про вулицю Клочковську - майже один в один».
Влад вважає себе людиною світу. На запитання, де його батьківщина, він називає три місця: Харків, Нью-Йорк і... Ямайка.
«Коли мій синочок був маленький, ми з ним жили вже в Америці (я виховую його сам, по суті, з 10-місячного віку), і я вирішив вивезти його на природу. Ми приїхали на Ямайку, в село, і вирішили просто там пожити. Мій син там навіть до школи ходив, ми провели там багато часу. І за багато років утворилося чимало друзів, тому для нас це рідне місце, - міркує Влад. - Скрізь різні люди, і в Харкові є неординарні особистості, яких більше ніде не зустрінеш, і в Америці формується коло спілкування за інтересами».
Та й рішення виїхати до США 20 років тому виникло у Влада з бажання вільно пересуватися по світу, подорожувати, дізнаватися, як живуть люди. Недарма єдиною кольоровою фотографією цьогорічної виставки стала ще одна знакова робота, на якій зображений будинок без вікон і дверей.
«Прийнято вважати, що будинок - це місце, куди ніхто не може зайти, крім близьких людей, а будинок без вікон і дверей відкритий для всіх, як храм. Це такий символізм для мене», - зізнається автор.
Побачити природу тиші, прислухатися до неї, замислитися про щось глибинне слідом за Владом Мілявським можна до 26 січня 2013 року - у галереї «Мистецтво Слобожанщини» за адресою: Держпром, 4-й під'їзд, 1-й поверх (вхід зі сторони площі Свободи). Час роботи: ВТ - СБ, 11:00 - 19:00, без перерви. Тел./Факс: (057) 717-10-40. Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Довідка. Владислав Мілявський - професійний художник, закінчив Харківське художнє училище. Займається дизайном, розробками програм для мобільних та супутникових пристроїв і travel-фотографією. Один із засновників музичного незалежного лейблу в Нью-Йорку (продюсерство і видання світової фатальний і психоделічної музики), відомого в Європі і США як «Trail Records» (trailrecords.net).
