foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 1 шт. )

«Музи» Родена як сполучна ланка в «тілесності» мови майстра: в галереї відбувся кіновечір

Четвер, 23 жовтня 2014 р. Коментарів: 0
Друк

Kamilla Klodel21 жовтня 2014 в рамках виставки скульптури Олександра Фролова «Вартість часу» в галереї «Мистецтво Слобожанщини» відбувся кіновечір. Фільм «Великі майстри. Огюст Роден 1840-1917» розкрив тему метаморфоз поглядів на тіло, творчість і мистецтво на стику століть. Глядачі познайомилися з документальними фактами про життя, любов і натхненні одного з великих творців форми в світовій історії мистецтва Огюста Родена.

Перелічити ряд революціонерів у мистецтві пластики значно складніше, ніж в інших видах образотворчого мистецтва. Це робить вклад у розвиток скульптури Огюста Родена епохальним. Він отримав світове визнання як новатор, який працював на стику реалізму, імпресіонізму, символізму та романтизму. Французький скульптор розширив мову пластики, блискуче поєднуючи сміливість пошуків в області форми з глибиною задуму. Історія та сучасність, життєвість образів і плинність форми злилися в його творах.

Auguste RodinМистецтво кінця ХIХ - початку ХХ вв. йде по шляху відмови від салонної естетики та репрезентації традиційних форм. Роден був одним з тих, хто вніс значний вклад в ці процеси. Він експериментував з формами, матеріалами та змістами. Не боявся бути незрозумілим соціуму, він відчував у собі сили змінити громадські погляди.

Показова в цьому сенсі історія створення скульптури «Громадяни Кале» (1884-1888). Замовлення на неї було зроблено муніципалітетом міста Кале. Трагічну сторінку в історії міста і героїзм його жителів він зобразив через страждання тіла. Рішення піти від стандартної патетичності для цієї теми викликало бурю обурення на адресу скульптора. Момент життя, враження, почуття, зафіксовані автором, стали основою для однієї з перших величних імпресіоністичних скульптур. У 1889 році «Громадяни Кале» стали головною подією спільної виставки Родена і Клода Моне в галереї Жоржа Петі.

Calais bourgeoisОгюст Роден говорив мовою тіл, що приймають нові для свого часу форми. Його цікавила тілесність в її різних проявах. Ліберальні трансформації в культурі кінця ХIХ століття заново відкривали тіло, і, зокрема, жіноче тіло. Роден експериментував з ним не тільки в галузі мистецтва передачі форми, але і в питанні відносин з жінками, які були його моделями, коханками, супутницями життя.

Фільм «Великі майстри. Роден 1840-1917» знайомить глядачів з перехідним періодом в житті суспільства. В період кінця ХІХ - початку ХХ ст. жінки вже домоглися частини своїх прав і свобод, але суспільство все ще звеличує чоловічий суб'єкт. Чоловік - це той, хто має право на вибір і творіння, він - деміург, вона - лише муза, покірно надихаюча, та, що чекає уваги і милості.

poceluiСполучною ланкою документального сюжету, представленого в фільмі, є жіночі образи. З одного боку, це традиційний образ жінки спокійної, простої, такої, що віддає своє життя в ім'я чоловіка, такою була для Родена Роза Бьоре, вона залишалася зі скульптором протягом усього його життя, з іншого, - яскрава, талановита і вимоглива Камілла Клодель.

Юна скульпторка Камілла Клодель впродовж 10 років надихала Родена. З її появою в житті майстра пов'язують пік чуттєвості в його творчості. Вона не бажала бути просто його моделлю і підмайстром. Спроба вирватися з тіні великого коханця виявилася трагічною для молодого обдарування. З 1905 року Камілла Клодель страждає нервово-психічними розладами. Вона знищує майже всі зі своїх робіт, небезпідставно звинувачує Родена в крадіжці її ідей. Прогресуюча психічна хвороба і суспільство, не готове прийняти геніальність жінки, залишають її на периферії життя в психіатричній лікарні, де вона провела відведені їй 30 років після розриву з Огюстом Роденом.

Kamilla KlodelА Роза Бьоре в похилому віці отримує пропозицію про заміжжя від скульптора, через 25 днів після весілля вона вмирає.

Скульптура «Та, яка була прекрасною Ольмьер» була відлита в бронзі в 1885 році, задовго до зів'янення і смерті супутниць Родена. При першому погляді на роботу майстра глядач відчуває почуття ніяковості, в ньому піднімається протест проти зображення не традиційного привабливого тіла, а старезного, віджилого. Але як великий скульптор він приховав ідею за поверхнею форми. Старість тіла тут є алегорією трагедії життя жінок, яких за своє життя Огюст Роден знав безліч. У всіх жінках до кінця життя жива юна діва, яка знаходиться в оковах відцвілий плоті. Рука генія Родена змогла відтворити потворне тіло так, що стає зримо і відчутною його збігла привабливість.

Ta chto bila prekrasnoiПочуття і емоції керували діями Родена до останніх днів його життя. З приходом оглушливого визнання і матеріального благополуччя кількість його коханок збільшувалося, вони користувалися його грошима, а він обожнював їх тіла і користувався ними. Художник, що надавав форму своїм мріям, помер менш ніж через рік після його єдиною вірної супутниці життя Рози Бьоре.

текст: Аліна Шелковіна

e-max.it: your social media marketing partner