6 листопада 2014 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшла перша лекція з нового циклу «Простір і час українського мистецтва (ХІХ - ХХ ст.)». Лектор Вікентій Пухарев розповів про класицизм в архітектурі та мистецтві України, він провів екскурс по ключових точках, де стиль класицизму залишив свій слід у візуальній картині великих міст та їх околиць.

Кінець XVII - початок XIX століття на території сучасної України характеризується поширенням пластично-образних засобів класицизму, що бере свої витоки в античності і епохи Відродження. Цьому сприяв поворот епохи Просвітництва до кращих історичних зразків науки і мистецтва, що характеризується раціоналізмом, який був підкріплений досягненнями в будівельній техніці того часу. У розвитку класицизму можна визначити три традиційних етапи: становлення, зрілість і занепад, в ході яких архітектура класицизму проходить шлях від барокових засобів виразності до створення масштабних міських ансамблів і багатоповерхової забудови на третьому етапі.

Основною характеристикою якісного проекту будівлі, за задумом зодчих того часу, є відповідність вимогам кругового або секторально-панорамного огляду і наявність ідеальних пропорцій з різних точок. У комплексі на цьому повинен триматися ансамбль вулиць, площ, кварталів.

У ХIХ столітті розгорнулися значні будівельні роботи від сходу до заходу і з півночі на південь України. За короткий час виникли центральні частини багатьох міст та знакові споруди свого часу, багато з яких збереглися до наших днів.

У будівництві південних міст, таких як Херсон, Маріуполь, Катеринослав активну участь брали видатні петербурзькі архітектори. Найбільшого розвитку серед міст цього регіону досягла Одеса. У 1803 році Одеса ще була невеликим містом з дев'ятьма тисячами жителів і непростим ландшафтом: рівнина з різким обривом до лінії моря. У 1804 році градоначальник Одеси А.Е. Рішельє замовив проект театру відомому архітекторові Тома де Томан і підключив до проектування забудови міста таких петербурзьких архітекторів, як Ф.К. Боффо, Г.І. Горічеллі, У. Козлов.

Архітектурним акцентом Одеси є центральна напівкругла площа, вона збудована двома симетрично розташованими увігнутими будинками. Ця классицистическая архітектурна ідея яскраво доповнюється впізнаваними Потьомкінськими сходами, яка обігрує особливість одеського міського рельєфу.

Розвиток архітектури Києва значною мірою пов'язане з ім'ям видатного архітектора Андрія Міленського. Він за короткий час змінив вигляд Києва, зробивши його більш світським, доповнивши численні грандіозні релігійні споруди сучасними європейськими будівлями. Під його керівництвом було покладено багато вулиць, також він визначив і Хрещатик як головну в майбутньому вулицю Києва. На Хрещатику архітектор побудував перший у місті театр із залом на 470 місць, який не зберігся до наших днів. Після пожежі на Подолі в 1811 році Міленському довелося відновлювати забудову цієї частини міста з руїн.

Найбільшою спорудою Києва першої половини XIX століття була будівля університету, зовнішня форма якого збереглася до наших днів майже в незмінному вигляді. Сьогодні вона добре впізнається, завдяки характерному червоному кольору фасаду будівлі. Центральний парадний вхід акцентовано вісьмома колонами іонічного ордера.

Одним з найбільш впізнаваних висотних споруд цього періоду є дзвіниця Успенського собору в Харкові, зведена за проектом архітектора Є. Васильєва у пам'ять перемоги над Наполеоном. Кожен з 4-х ярусів дзвіниці являє собою самостійну ордерну композицію, а п'ятий ярус становить барабан, увінчаний позолоченим куполом. Це була одна з нечисленних висотних споруд на території всієї Російської імперії.

Вікентій Пухарев продемонстрував численні приклади впливу класицизму і в інших великих містах сучасної України, таких як Львів, Полтава, наглядно показав, як певною мірою цей стиль вплинув і на народну архітектуру. Формальні елементи класицизму проявилися при плануванні сіл, селищ, будівництві церков. Особливе місце займає садово-паркова архітектура, всесвітньо відомими прикладами тут є дендропарк «Софіївка» в Умані, «Олександрія» в Білій Церкві.

Традиції класичного періоду дали потужний вплив архітектурній практиці наступних часів. Регулярна система планування міста, видатні палацово-паркові комплекси, адміністративні будівлі, будівлі театрів займають значне місце в архітектурній спадщині української культури.

Нагадаємо, що 25 листопада пройде друга лекція з циклу «Простір і час українського мистецтва (ХІХ - ХХ ст.)». Тема: «Сторіччя скульптури (ХІХ ст.). Частина 1».

Відео лекції можна подивитися тут.