foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 3 шт. )

Харківська художня школа у фактах і обличчях на межі ХІХ – ХХ ст.

Вівторок, 03 лютого 2015 р. Коментарів: 2
Друк

LekciyaVikentii29 січня 2015 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» відбулася чергова лекція з циклу «Простір і час українського мистецтва (ХІХ – ХХ ст.)» на тему: «Художні осередки України межі ХIХ – ХХ ст.: Харків». Лектор Вікентій Пухарєв розповів про становлення художніх інституцій у Харкові та визначні імена, що характеризують харківську школу образотворчого мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст.

У кінці ХІХ ст. Харків вже є великим науковим та культурним центром. Майже 100 років працює харківський університет, за сприянням якого засновано художньо-промисловий музей. В цей час сформувалась база для появи спеціалізованого художнього навчального закладу. Ідея відкриття такого закладу у Харкові належить Марії Дмитрівні Раєвській-Івановій. Вона стала першою жінкою в Російській імперії, якій Петербурзька Академія мистецтв надала звання художника, хоча освіту отримала за кордоном – у Франції, Італії та Німеччині. У 1868 р. Раєвська-Іванова склала іспит при Імператорській академії мистецтв на звання вільного художника, а вже на початку 1869 р. відкрила у Харкові першу в Російській імперії приватну школу малювання і живопису.

У 1896 році Раєвська-Іванова М.Д. передає школу місту, на базі якої в тому ж році була створена міська школа малювання та живопису, а в 1912 – художнє училище, що в роки радянської влади стало технікумом, пізніше – Художнім інститутом. Зараз у Харкові працюють Державна академія дизайну і мистецтв та художнє училище.

VasilkovskiiПоняття художнього центру включає у себе: навчальні заклади, що професійно готують митців, художні колекції (музейні та приватні), виставки тощо. Однак, головною особливістю Харкова, як художнього осередку, було формування регіональної пейзажної школи, представники якої є ледь не найавторитетнішими митцями у цьому жанрі за всю історію українського живопису. Серед визначних імен особливу увагу лектор приділив учням видатного художника-педагога Дмитра Івановича Безперчого. Це Сергій Іванович Васильківський, Петро Олексійович Левченко, Михайло Степанович Ткаченко – художники, які сформували основу харківської пейзажної школи.

Васильківський С. І. залишив вагому творчу спадщину: близько 3000 творів. Більшість з них – невеличкі пейзажі, які стали уособленням традиційних уявлень про Україну. Типові васильківські хати, осяяні сонцем південного краю та млини на обрії, стали об'єктами, що у багатьох досі спливають у свідомості, коли ми говоримо про традиційну культуру України.

Високо цінуючи творчу незалежність, Васильківський С.І. не зв'язував себе членством у якомусь одному об'єднанні і представляв роботи на виставки різних товариств Петербурга, Харкова, Києва. Усвідомлюючи суспільну роль мистецтва, Сергій Іванович брав участь у різних акціях; був серед засновників художнього училища.

Petro LevchenkolЛевченко П. О. був одним із засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, Товариства південноросійських художників, Товариства київських художників, організатором багатьох виставок у Харкові. Творчість Левченка вирізняється глибокою задушевністю і ліризмом. Серед географії ландшафтів Левченка домінує Слобожанщина і Київщина в різні пори року. Як пейзажист, Левченко був надзвичайно уважним до невловимих особливостей української природи, її атмосферних явищ. Саме це стає визначальним моментом у пошуках відповідного композиційного, колористичного і тонального вирішення його картин: легкі, напівпрозорі фарби, крізь які часто проглядає фактура полотна, передають відчуття світанкової прохолоди, яскравих фарб полудня тощо.

Творець ліричного пейзажу Левченко П.О. зробив великий внесок в розвиток українського образотворчого мистецтва, поєднавши у своїх творах реалізм і чуттєвий імпресіонізм.

TkachenkoТворчість Ткаченка М. С. є унікальною в своєму роді, бо він став визначним мариністом Російської імперії. Виконуючи імператорські замовлення, майстер писав великі марини для важливих урядових подарунків. Більшість з них зосереджені в державних зібраннях Франції, деякі зберігаються в Центральному військово-морському музеї в Санкт-Петербурзі.

Нагадуємо, що лекції Вікентія Пухарєва є регулярними, слідкуйте за нашими анонсами.

Відео лекції можна подивитися тут.

e-max.it: your social media marketing partner