Чим відрізняється писанка від крапанки? Як і коли їх робити? Які природні матеріали можна використовувати для художнього оформлення яєць? На ці питання відповіла майстриня з писанкарства Людмила Савицька. Захід пройшов 8 квітня 2015 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Обласного центру культури і мистецтва.

Писанка стоїть в одному ряду з іконою і натільним хрестиком, в ряду сакральних символів. Це не стільки вид декоративно-прикладного мистецтва, скільки духовна практика, яка має свої глибокі історичні корені, символічну систему і закони самого процесу створення писанки. Яйце в різних культурах світу символізує саму основу світобудови. У процесі створення писанки беруть участь всі чотири стихії: барвники, що використовуються в процесі створення писанки – це земля, у воді ми розчиняємо барвники та занурюємо в неї яйце для фарбування, вогонь нам потрібен для того, щоб розтопити віск, а повітря обдуває яйце і закріплює фарбу на поверхні яйця.

учасними людьми писанка найчастіше сприймається як атрибут декоративно-прикладного мистецтва, в якому використовуються традиційні символи української культури, але мало хто знає, що означають ці символи і яке смислове навантаження вони несуть. Більш того, часто необхідне пояснення різниці між писанкою, крапанкою, крашанкою та дряпанкою.

Мистецтво писанки актуально протягом усього року. Існує хибна думка, що писанка є виключно пасхальним атрибутом, її плутають з крашанкою, яка дійсно характерна для святкових пасхальних днів. Писанки створювалися цілий рік, винятком були лише кілька днів Петрового поста.

Писанка – це унікальне творіння народного генія, великий комплекс народного знання про світ і людину в ньому. Писанка є символічним зведенням законів про світопорядок, в ній відбивається дуальність світу як основи традиційної свідомості людини. У символічному коді писанки завжди йдуть поруч чоловіче і жіноче, день і ніч, добро і зло.

Крапанка – традиційна технологія виготовлення крапанки є відносно простою, в порівнянні із виготовленням писанок. Тому, для занять з маленькими дітьми традиційно обирають цей метод розпису яєць. Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. І так далі, в залежності від насиченості тону фарби від світлого до темного. Далі яйце кладуть у не дуже гарячу духовку або піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

Крашанка – технологія виготовлення крашанки є ще більш простою у порівнянні із вже зазначеними. Вона не потребує використання воску, спеціальних фарб, чи писачка. Для отримання крашанок необхідні зварені яйця та барвники. Для кольорування використовують лушпиння цибулі, яке надає жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Окрім цього, Людмила Савицька розповіла про менш відому можливість використання зеленки, як природного барвника. Сьогодні в побуті, при підготовці до Великодня, часто користуються різноманітними хімічними харчовими барвникиками промислового виробництва.

Дряпанка – технологія виготовлення цікава тим, що її можна зробити за відсутності писачка чи всіх фарб. Для її виготовлення вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Наносять орнамент, після чого гострим предметом продряпують намальоване. Техніка виготовлення дряпанки забирає досить багато часу. Тим не менш, виготовлення дряпанки популярно в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема в Україні і Польщі.

Традиційна писанка була і залишається носієм народної мудрості. Сьогодні існують яскраві приклади авторських технік роботи з яйцем. Майстри використовують різні прийоми та техніки (травлення, різьба, бісероплетіння і т. д.). Такі роботи вражають своєю вишуканістю і тендітністю, але справжнє сакральне значення залишається за традиційною писанкою.