Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

dovgenkofest

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 3 шт. )

«Кувади», «хваталки», «чоловічок з сучком», «жіноча суть»: лялькам-мотанкам присвячений семінар

e-mail Друк

seminar-practykumСемінар-практикум на тему: «Традиційна вузлова лялька, як елемент механізму формування національної свідомості у позашкільній освіті» відбувся 24 січня 2014 року в Обласному центрі культури і мистецтва. Заняття пройшло в рамках циклу семінарів з підвищення кваліфікації, які організовує обласний центр культури для керівників гуртків декоративно-ужиткового мистецтва Харківської області.

Майстер народної творчості Наталя Горошко прочитала лекцію і провела екскурсію по виставці «Лялькова майстерня: коловорот», яка експонувалася в центрі культури і мистецтва, а потім під її керівництвом всі учасники семінару зробили ляльку-мотанку (або вузлову ляльку) «на ложці» самостійно.

Назва для ляльок «мотанка» з'явилася в Інтернеті 7-8 років тому

Лялька вперше виникла близько 5000 років тому. Археологи знайшли глиняні черепки з характерними відбитками тканинних ляльок в Північній Африці, в районі єгипетських пірамід. Найдавніші коптські ляльки робилися на паличці. Зустрічаються вузлові ляльки на всіх континентах. Чому ця традиція прижилася і збереглася у нас, невідомо.

«Наприклад, очевидно, що ляльки відносяться до язичництва, але з прийняттям християнства в Київській Русі виготовлення ляльок почало прив'язуватися до християнських свят, - розповіла майстер народної творчості Наталя Горошко. - Назва «мотанка» з'явилося в інтернеті всього 7-8 років тому, і більш вірна назва - «вузлова лялька» . В основі українських вузлових ляльок найчастіше зустрічається скрутка, тобто тканина, скручена валиком. Хрест з ниток на «обличчі» ляльки мотали в центральних і південних регіонах України, причому, чим південніше регіони, тим більш широкий і строкатий хрест. Слід зазначити, що хрести на обличчях зустрічаються тільки у християнських народів».

Зауральські вузлові ляльки мають харківське коріння

Розрізняють більше 200 видів слов'янських вузлових ляльок. Наталя Горошко вважає за краще називати їх саме «слов'янськими», на її думку, розділити російські та українські традиції практично неможливо.

«Зі мною сталася кумедна історія, - розповідає майстер. - Моя знайома уральська лялькарка розповідала про нову для мене ляльку: про спосіб виготовлення, про те, що їй розповідала її мама про цю ляльку, як ще її бабуся передавала ці знання мамі... А я питаю: звідки Ви родом? А вона відповідає: «З Харкова. І бабуся моя з Харкова приїхала». Я кажу: «Стривайте, адже про ляльку цю ваша бабуся розповідала, а вона сама про ляльку від кого дізналася?». А лялькарка каже : «Бабуся її з собою привезла». Сьогодні ця лялька вважається зауральскою, там вона дуже поширена. Але привезли її від нас».

Щоб полегшити дружині пологи, чоловікові доводилося кудкудакати над яйцями

Майстрині поділяють вузлові ляльки на три основні категорії:
1) обрядові;
2) ігрові;
3) навчальні.

Обрядові ляльки - це різні види оберегів. Це і ляльки-помічниці у виконанні особистих бажань, і «ляльки-няньки», що допомагають заспокоїти дитину, і різні обереги для дому (окремо для кухні, сіней, для домашніх тварин). Примітно, що тільки в слов'янській традиції лялькам давали ім'я відповідно з їх утилітарним значенням, прив'язуючи імена до їх призначень («лялька-жалібниця», «лялька-хваталка»), тоді як в інших традиціях їм найчастіше давали індивідуальні імена.

seminar-practykum1«В українській традиції існував цікавий обряд за участю ляльок-кувад, покликаних захищати дитину з народження, - розповіла Наталя Горошко. - Вважалося, що вагітна жінка, як і її дитина, знаходиться в маргінальному, перехідному положенні між двома світами: земним та потойбічним. З потойбіччя в наш світ під час пологів могла прийти нечиста сила, тому здійснювалися магічні запобіжні заходи. Жінка народжувала в лазні, щоб злі духи не проникли в будинок. Допомагала породіллі повитуха. У передбаннику сидів чоловік з кошиком яєць, але не їстівних, а вже з курчатами всередині. Над кошиком з яйцями висіли маленькі ляльки-кувади, змотані з червоної яскравої тканини, з «головами» у формі зімкненої у коло спіралі. Коли у породіллі починалися пологи, то її чоловік починав голосно кудкудакати. Ці звуки, життя курчат і яскраві ляльки повинні були відвернути злих духів від матері і дитини. Після пологів кувад спалювали, а замість них робили нових ляльок і вішали над люлькою дитини».

Ляльки навчать і як кашу зварити, і як весілля зіграти

Ігрові ляльки багато в чому перетинаються з навчальними, оскільки навчання проходило в ігровій формі. Наприклад, «ляльку-кашу» робила мама дівчинки на дерев'яному бруску. На ньому нижньою ниткою або стрічечкою відзначається, скільки потрібно насипати крупи, верхньою - скільки налити води. Так, залишившись вдома сама, дівчинка вчиться готувати разом з лялькою. Є ляльки «чоловічок з сучком» і «жіноча суть», які являють собою ігровий посібник зі статевого виховання. Весільні навчальні ляльки - це цілий набір з 24 ляльок, які навчають дітей весільній обрядовості. Існують і колядні ляльки, і вертепні, які навчають традиціям зимових свят і значенню Різдва.

До ігрових ляльок відносять брязкальця, начинені різним зерном, «ляльки з маминого хустки», які робилися на швидку руку, щоб дитина не заважала займатися домашньою роботою, лялька-сосалки, народний аналог сучасної пустушки, яка робилася з тканини і хлібної м'якушки. До цієї ж категорії належать конячки з соломи, ляльки-гаркуші, ляльки-сумки.

Учасників семінару навчили робити «ляльку на ложці»

В якості прикладів різних видів ляльок-мотанок постали експонати виставки «Лялькова майстерня: коловорот». Після докладної екскурсії по виставці Наталя Горошко провела для учасників семінару майстер-клас, під час якого навчила учасників заняття робити «ляльку на ложці», кухонний оберіг, поширений на території Слобожанщини.

Для виготовлення ляльки знадобилося:
- дерев'яна ложка;
- червоні нитки;
- вата;
- червоний прямокутник тканини для грудей;
- квадрат тканини для нижньої спідниці;
- квадрат тканини для верхньої спідниці:
- тканина для фартуха;
- тканина для нижньої косинки;
- тканина для хустки;
- стрічка для пояса.
За бажанням ляльку можна прикрасити бісером, вишивкою і так далі.

Лялька робиться в два етапи: перший - обрядовий, де проводяться всі необхідні дії, щоб лялька служила оберегом; другий - прикрашання ляльки (необов'язкове).

Процес виготовлення:

1. Вата загортається в червоний прямокутник з тканини. Тканина прив'язується до ложки біля основи ручки під самим «черпачком».
2. Червоної ниткою у напрямі руху сонця, тобто проти годинникової стрілки, червону тканину з ватою всередині примотують до ложки, щоб попереду на «грудях» ляльки утворився хрестик. Тільки наприкінці нитку відривають від котушки і зав'язують на три вузлики.
3. Тканину для нижньої спідниці примотують до ложки ниткою, теж проти годинникової стрілки, і так, щоб тканина сходилася спереду. На цьому перший етап закінчено.
4. Тканина для верхньої спідниці накладається зверху на нижню і примотується ниткою. Потім таким же чином примотується і фартух. Зверху на ліву сторону в'яжеться пояс.
5. Нижня косинка обрамляє «обличчя» ляльки і зав'язується ззаду. Зверху «по-бабськи» в'яжеться основна хустка. Лялька готова.

ВІДЕО з семінару-практикуму

-

e-max.it: your social media marketing partner