Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Звіт театрального колективу «Козачолопанські перлини» Козачолопанського СБК, 17.10.2015

e-mail Друк

DSC 4017

   17 жовтня 2015 року в приміщенні Козачолопанського сільського Будинку культури Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області відбувся творчий звіт театрального колективу «Козачолопанські перлини» (керівник – Дигало Марина Миколаївна) Козачолопанського сільського Будинку культури з нагоди підтвердження почесного звання «народний» аматорський колектив. На звітній концерт були запрошені представники обласної атестаційної комісії та співробітники Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, а саме: Басанець Тамара Олексіївна – голова циклової (предметної) комісії «Видовищно-тетралізовані заходи», викладач вищої категорії, методист Харківського училища культури; Акименко Олена Станіславівна – секретар атестаційної комісії, завідувач відділом з методичної роботи ООМЦКМ і Толкунова Наталія Віталіївна – провідний методист відділу з методичної роботи ООМЦКМ, актриса театру ляльок, викладач театральних дисциплін. У концертному залі були традиційно присутні гостинні господарі святкового заходу Дигало Олександр Володимирович – директор Козачолопанського сільського Будинку культури, Гузенко Валентина Сергіївна – начальник відділу культури і туризму Дергачівської райдержадміністрації та Бондаренко Наталія Петрівна – директор Дергачівського районного Будинку культури. До свята вокального мистецтва і дівочої краси завітали також Задоренко В’ячеслав Валентинович – голова Козачолопанської селищної ради, Тамаз Георгійович Єрьомін-Гоголадзе – режисер-постановник та Бандурка Олександр Маркович –  депутат Харківської обласної ради, екс-ректор Харківського національного університету внутрішніх справ, академік Академії правових наук України, заслужений юрист України, заслужений працівник МВС СРСР, професор, доктор юридичних наук, генерал-полковник міліції.

   На творчому звіті було представлене нове сценічне прочитання класичного твору М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» під назвою «Різдвяна ніч». Окрім данини великому Гоголю, ця вистава є своєрідною духовною грою з глядачем, адже фольклорні традиції, передбачені фабулою твору, народні інтонації у музиці, та ще й певна ментальна ностальгія й асоціації з культовими кіноверсіями гоголівських текстів — все це робить постановку близькою для сучасного глядача. Сюжет цієї повісті із знаменитих «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» надихав багатьох режисерів тому, що вона чудово передає аромат українського фольклору через колядки, різдвяні гуляння та звичаї українського народу. Це феєрична комедія, у якій історію про неймовірні події в ніч на Різдво  розповідає сам автор. Разом з ним ми поринаємо в казкову атмосферу місячної зимової ночі з веселими колядками,  «філософськими розмовами» чоловіків на підпитку, жіночими плітками, витівками нечистої сили та палким коханням,  заради  якого і Чорта осідлаєш, і черевички у самої цариці дістанеш.

   Сценічна редакція літературного твору, здійснена за всіма правилами «великого стилю» учасниками коллективу «Козачолопанські перлини» на чолі з режисерами Олександром і Мариною Дигало, зробила виставу легкою для сприйняття, дуже ігровою, динамічною; вона приваблює різноплановими персонажами, калейдоскопічною зміною настроїв та подій. Видовищність, забезпечена красивою, емоційно насиченою візуальною картинкою та гармонійно впорядкованими мізансценами, доповнена чудовою музикою з українськими народними інтонаціями, виразною грою акторів і соковитим гоголівським гумором, робить усім знайомий сюжет ще насиченішим і колоритнішим. У потрібний момент масові сцени змінюються на діалоги чи монологи, ліричне переходить у комічне. Тут присутній «особисто» Гоголь, перекидаючи місток між глядачем і сценічною дією.

DSC 3981

    Вистава розгортається у фантастично-фолькльорному ключі та відчуття казковості множиться із зміною сценографічних картинок. От глядач потрапляє до українського села, де готуються до Різдвяних свят, а от — до будинку прекрасної Солохи (Людмила Вакуленко), яка знаходить притулок, а вже потім і схованку для кожного зі своїх залицяльників. А от — покої цариці, до якої завітав коваль Вакула (Сергій Лобойко), щоб попрохати черевички для своєї коханої Оксани (Марина Дигало). Чи не найбільшу увагу і навіть певну симпатію викликає Чорт (Геннадій Тарасенко) – персонаж,  популярний у слов’янській міфології та типовий для Гоголя. У цьому разі на письменника вплинула національна вертепно-інтермедійна стихія. Так, і у творах Гоголя, і у барокових комедіях чорт постає не грізним ворогом людства, а бісом-невдахою, хитрощі якого завжди закінчуються не на його користь. У «Різдвяній ночі» той, наляканий батогом і хрестом, змушений «підвезти» Вакулу до цариці (Людмила Вакуленко). Глядач зчитує ідею про те, що уся чортівня — це лише темні сторони людського існування: вона живе в душі людини, і лише людина може її подолати.

   Окрім швидкої зміни картин, вистава насичена візуальними ефектами, котрі не відволікають від сприйняття дійства й не засмічують сценічний твір зайвими видовищними витівками. Скоріше, навпаки, вони створюють неповторну емоційну атмосферу вистави. І, не зважаючи на те, що надворі — жовтень, краса різдвяної засніженої ночі вражає, елементи декорацій немов заплітають у свою канву всі ті потаємні смисли, пропоновані не лише Миколою Гоголем, але й творцям вистави.

   Велику увагу постановники приділяють народним колядкам. А коли актори, співаючи, мандрують усією залою, глядач мимохіть стає учасником дійства. Язичницькі традиції органічно переплітаються із християнськими мотивами, вірою у Бога, вказуючи на наявність незаперечних духовних святинь українського народу. Взагалі звернення до прадавніх символів і фольклорних образів і мотивів – один з головних елементів сучасного українського театру, оскільки це допомагає врівноважити нинішній розхитаний світ, спробувати зберегти його цілісність, зібравши докупи бодай якісь його частинки. І твори Гоголя, хоч би якими, здавалося б, містичними, іноді навіть страшними вони були, також допомагають у цьому. Крім того, візуальний ряд вистави не просто зберігає іскристий гумор геніального Гоголя, але й, здається, вносить додаткову родзинку, наближаючи «Різдвяну ніч» до сучасних реалій.

DSC 3774

   Значне психологічне, смислове й, звісно, емоційне навантаження у виставі мають масові сцени, які, здається, й визначають національний колорит постановки. Адже за українською культурною традицією, народ завжди був виразником суспільних думок, поглядів, мав право вирішувати власну долю. Саме тому гуляння хлопців та дівчат додають виставі естетичної опуклості, насиченості. А мандри акторів глядацькою залою роблять оперу неймовірно живою, даючи змогу глядачеві й самому стати учасникам дійства й хоча б на мить доторкнутися до такої далекої, але, в той самий час, прекрасної старовини.

   Присутні у залі експерти засвідчили, що усім артистам звітуючого театрального колективу притаманні яскраво виражені артистичні здібності, розвинутий художній смак та сформована зріла виконавська культура. Усі критерії, які демонструють професійну художньо-технічну підготовку, повноцінне етико-естетичне виховання знайшли успішне відображення у відповідності сценічної постановки віковому статусу виконавців, пластичним рухам, індивідуальним костюмам і обраному літературному матеріалу.

   Враховуючи стабільний творчий розвиток, належну професійну підготовку, плідну та сумлінно працю, постійне підвищення акторської майстерності, активну участь у культурно-мистецьких заходах районного, обласного і міжрегіонального рівнів, що відповідає вимогам «Положення про «народний» (зразковий) аматорський колектив», члени атестаційної комісії вирішили рекомендувати колегії Департаменту  культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації розглянути питання щодо підтвердження театральному колективу «Козачолопанські перлини» Козачолопанського сільського Буднику культури Дергачівської райдержадміністрації почесного звання «народний аматорський колектив».

e-max.it: your social media marketing partner