foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Харківський літературний музей

litmuzeyДиректор – Григоренко Ірина Василівна
Адреса: вул. Фрунзе, 6 (ст. м. «Пушкінська»)

Тел. (057) 706-25-79, 706-25-80

http://vk.com/litmuzey_club
https://www.facebook.com/groups/lit.museum/

Час роботи: пн-пт., остання субота щомісяця від 10.00 до 18.00
Вартість вхідного квитка до музею – 10 грн. 50 коп. (для учнів та студентів – 5 грн. 50 коп.), екскурсії чи інтерактивної програми – від 15 до 45 грн.

Музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині, із сучасною літературною теорією. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот.

Ідея створення у Харкові літературного музею виникла ще на початку 1930-х рр., коли Харків по праву називався "літературним Клондайком". Тоді музей літератури бачили у Будинку літераторів ім. Василя Еллана-Блакитного (вул. Червонопрапорна, 4), який тієї пори був місцем як офіційних, так і неформальних зустрічей письменників. Але у Радянському Союзі, до складу якого входила тоді й Україна, почалися масові репресії літераторів.

З'явився Літературний музей у Харкові 1988 року у маєтку початку ХХ ст. (вул. Фрунзе, 6) завдяки наполегливим зусиллям харківських ентузіастів. Від історико-літературної пам'ятки – Будинку літераторів ім. В. Еллана-Блакитного – музейному зібранню дісталися лише автентичні двері тієї будівлі.

Ядро колекції становлять експонати 1910-1930-х років з архівів І. Дніпровського, В. Титаря, А. Чернишова (книги з автографами, унікальне листування письменників, періодичні видання з коментарями письменників, фотокартки, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Н. Косарєвої), копії та оригінали документів, які були передані МВС України (карна справа Г. Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати "Вапліте" тощо.

Ця колекція має особливу цінність для Харкова, оскільки в 1920-х - поч. 1930-х місто було місцем діяльності письменників періоду Розстріляного відродження.
У 1993 р. син української перекладачки Марії Пилинської, мешканки легендарного будинку письменників "Слово" (вул. Культури, 9), А. Бугаєвський передав музею валізу з материнським архівом 1920-1930-х.

Співробітники поміж книжками і документами натрапили на дві записки. "Архів знищити", – вклав пересторогу до валізи первісний власник архіва, драматург 1920-х Іван Дніпровський. А його дружина Марія Пилинська заперечила це своєю запискою: "Прохання зберегти". Цю валізу Марія берегла півстоліття. І майже у повному складі цей архів з автографами М. Хвильового, М. Куліша, М. Йогансена, П. Тичини та інших опинився в колекції Харківського літературного музею.