Виставка авторських чайників "НезвиЧАЙно", 2 липня - 10 серпня 2013 року | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Виставка авторських чайників "НезвиЧАЙно", 2 липня - 10 серпня 2013 року

виставка чайників Спеціалізована виставка авторських керамічних чайників під назвою «НезвиЧАЙно» відкрилася 2 липня в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва. На виставці представлено понад 50 чайників 10 авторів з Харкова, Одеси та Києва.

Від математичної кібернетики до художньої кераміки всього один крок

виставка чайників Володимир Шаповалов, харківський кераміст, відомий далеко за межами рідного міста і України, за спеціальністю математичний кібернетик. Спочатку майбутній кераміст мав намір пов'язати свою долю з наукою і навіть два роки провчився в аспірантурі.

«Я йшов по вулиці і побачив, у вікні горщики стоять. Там жив мій товариш. Я зайшов, запитав, де він їх робив. Він сказав: «Підемо, я тебе навчу». Так все починалося,– розповів Володимир Петрович.– Відтоді я займаюся керамікою, в цілому вже 40 років, з них чайниками – мабуть, всі 35 років. Так що, можна сказати, півжиття я чайники роблю».

На виставці «НезвиЧАЙно» Володимир Шаповалов представив близько 20 чайників, а вдома у нього зберігається ще близько півсотні готових виробів. Продав майстер, за власними підрахунками, дві сотні чайників, а за все життя виготовив їх близько п'ятисот штук.

Співвідношення утилітарності і художності кожен автор визначає по-своєму

«Я сам користуюся своєю керамікою вдома. Люблю кераміку саме за те, що вона не втрачає своєї утилітарності,– зізнається кераміст Олександр Мірошниченко.– Якщо це чайник, то ним потрібно користуватися, він повинен бути зручний у використанні. Звичайно, багато експериментують, представляючи чайник як арт-об'єкт, з запаяним носиком або без ручки, але коли я роблю чайник, то прагну і до функціональності, добротності роботи».

виставка чайників Кераміст Світлана Виноградська робить мініатюрні чайнички, тому що для неї декоративна функція набагато важливіше практичної.

«Це абсолютно робочі чайники, вони обпалені, вкриті емаллю, в них легко можна заварити одну-дві чаїнки,– каже Світлана.– Але вони виконують декоративну функцію. Мої чайники – колекційні».

Київська керамістка Любов Стрельцова робить акцент саме на естетичній функції чайників. Її яскраві вироби – це велика кількість елементів ліплення, квітів, тварин. Наприклад, один з чайників Любов зробила у вигляді двох котів, що сидять, опершись один на одного. Голова одного кота – це кришка чайника, лапа іншого – носик. На відміну від інших робіт Любові Стрельцової, цей чайник може використовуватися за призначенням. Інші вироби від головних «учасників» чайної церемонії запозичили тільки форму і можуть використовуватися лише як елемент декору.

Олександр Жовновський у своїх виробах в першу чергу прагне зберегти традиційні гончарні техніки, впевнений, що посуд з натуральних матеріалів набагато корисніше і екологічно чистіше. Такої ж позиції дотримується і одесит Михайло Плужник-Гладир.

А ось інший одеський кераміст Дмитро Нужін свій перший чайник обпік в армійському муфелі, коли навчався в армії. Цей виріб мав серйозне прикладне значення. Пізніше, почавши працювати з формою, він вкладав у функціональний предмет все більше фантазії. Тепер кераміст прикрашає свої чайники ліпленням, робить їх у формі космічних кораблів, паровозів і навіть у формі планети Земля.

Насправді ж відрізнити декоративний чайник від утилітарного дуже просто: достатньо заглянути в носик. Якщо він запаяний, чайник зроблений спеціально для виставки, якщо ні, то естетична складова виступає другорядною по відношенню до функціональності виробу.

виставка чайників Виготовлення одного чайника займає від декількох тижнів до 20-30 років

Процес створення чайника досить трудомісткий. Переважає дві основні техніки виготовлення керамічного посуду: на гончарному крузі і листовий. Спочатку потрібно підготувати глину, виліпити форму, висушити її, кілька разів обпекти, розфарбувати. За тиждень виготовити один виріб дуже складно, кажуть майстри.

«Деякі чайники я доробляю через 20-30 років,– розповів Володимир Шаповалов.– Скажімо, для певної форми чайника потрібна підходяща ручка, якою в наявності немає. Тобто приходить нова ідея і потрібно старому чайнику зробити нові деталі».

«Чайників я переробив вже пару сотень. Це дуже самодостатня річ, яка надає велике поле для експериментів. У виготовленні можна використовувати різні форми, фактури, техніки. На цій виставці представлені чайники, зроблені в один час, одним випалюванням. Це цілісна за стилем та формами серія»,– розповів Олександр Мірошниченко.

Чайна церемонія як один з методів боротьби з алкоголізмом

Відомий історик початку 20-го століття Фернан Бродель писав, що чай, прийшовши в західну культуру зі Сходу, на новому культурному грунті отримав специфічне значення. Зокрема, феномену «англійського чаювання» вчений приписує цілком практичне значення. Щоденне вживання чаю в один і той же час покликане було не тільки дисциплінувати англійську аристократію і організувати час, а й ... боротися з пияцтвом, яким у 17-18-му століттях грішило багато англійців.

«Якщо говорити про культуру чаювання, то, поза всяких сумнівів, «вітер дме зі Сходу»,– розповідає Володимир Шаповалов.– Провідні країни-виробники чаю – Китай та Індія. Навіть у далекій Великобританії на «шаленому чаюванні» (відсилання до «Аліси в Країні Чудес» Л. Керрола – прим. авт.) в «five o'clock» (о 5-ій годині вечора) п'ють китайський або індійський чай».

виставка чайників «На відміну від Великобританії, Японії та Китаю, в Україні чайники культивуються не так давно. Всі звикли до стандартної магазинної продукції, а авторська кераміка на високому рівні виготовлення рідко представлялася на виставках. Так, вперше в Харкові, а, може, і в Україні, організована така спеціалізована виставка. Це дає підставу представити Харків у вигідному світлі, вказати на специфіку тутешнього художнього життя та інтелігенції»,– поділився враженнями відвідувач виставки, консул-радник генконсульства Росії в Харкові Віктор Мокін.

На виставці «НезвиЧАЙно» представлені роботи харківських майстрів Володимира Шаповалова, Олександра Мірошниченка, Валерія Раїна, Олександра Жовновського, Світлани Виноградської, одеситів Михайла Плужника, Анастасії Таранової-Романчук Дмитра Нужіна, керамістів з Києва Володимира Корнієнка та Любові Стрельцової. Антураж виставки доповнюють картини студентів Харківського художнього училища на чайну тематику, а також звичайні фабричні чайники, оздоблені петриківським розписом учасників майстер-класів з петриківського розпису Харківського обласного центру культури та мистецтва.

Вишукану атмосферу доповнював фортепіанний концерт Катерини Роденко. На відкритті виставки будь-який бажаючий міг долучитися до високої чайної культури і продегустувати елітні китайські чаї від магазину Tea Room. До речі, зробити це можна протягом всієї виставки, яка триватиме до 10 серпня.

Час роботи виставки з 10.00 до 18.30, вихідний – неділя. Вхід – 10 гривень, для дітей та пенсіонерів – 5 гривень.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставковий зал 1-го поверху.

Довідки за тел.: (057)700-35-79.E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Віртуальна галерея - Виставка оригінальних чайників «НезвиЧАЙно»

Про виставку в ЗМІ

Сховати метелика