foto


foto 61002, Україна, м. Харків, вул. Пушкінська 62 foto +380 (57) 700-26-62  foto info@cultura.kh.ua foto www.cultura.kh.ua


Рейтинг статті:

Воловик Галина — соломоплетіння

 3072020

Воловик Галина практикує соломоплетіння, заслужений майстер народної творчості України.

Галина Іванівна, 1947 р.н. Народилась у с. Озеринівка, Братського району, Миколаївської області. Проживає у м. Ізюм.

Багато років викладала у гуртку «Колосок» (1994-2019), м. Ізюм. Має Почесну грамоту Міністерства освіти України (2001 р.), нагрудний знак «Відмінник освіти України» ( 2008 р.) та почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України» (2009 р.). Учасниця міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських фестивалів і конкурсів з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

З 1965 року Галина працювала на Ізюмському приладобудівному заводі і пройшла шлях від учня штампувальника до інженера. У 1973 році вона закінчила Харківський український політехнічний інститут за фахом інженера. З 1980 року почала працювати за сумісництвом керівником гуртка «Робота з рослинним матеріалом». Оскільки більшість її вихованців на той час були хлопці, у рамках гуртка пані Галина викладала такі творчі напрямки як випалювання, різьблення та аплікацію з соломки. У 1994 році вона очолила гурток соломоплетіння «Колосок» в Ізюмському міському Будинку дитячої та юнацької творчості, де на протязі 25 років вона навчала юних майстрів мистецтву плетіння із соломки. Здобувши до цього певні навики роботи із соломкою під час занять аплікацією, майстриня продовжила вдосконалювати свої знання відвідуючи різноманітні симпозіуми і спостерігаючи за народними умільцями на регіональних ярмарках.

«Я завжди детально вивчаю мистецтво плетіння із соломи, тому пошуки майстрів привели мене до В.Г. Швеця з Донецької області та В.Р. Зозулі з міста Балаклеї, які створювали солом’яні скриньки. У кожного з них я навчалася, дізнавалася про щось нове. У 1998-1999 роках я двічі побувала в братній Білорусі. Вивчала досвід у Гомельському ПТУ №126 народно-художніх промислів, на фабриці художніх сувенірів, у Гомельському палаці піонерів, відвідувала салони-магазини з творами декоративно-прикладного мистецтва. Побувала на виставці народних майстрів України з соломоплетіння в Києві. Неодноразово брала участь у роботі Сорочинського ярмарку, де спілкувалася з народними майстрами. Приймала участь (2007, 2010, 2013 роки) в Міжнародному фестивалі українського фольклору «Берегиня» у м. Луцьк, Міжнародному фестивалі-ярмарку «Гончарний всесвіт в Україні», смт. Опішне Полтавської області (2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 рр.), Всеукраїнській творчій лабораторії майстрів народного мистецтва на тему української народної казки «Солом’яний бичок» у м. Луцьк (2008 р.), Міжнародному форумі «Сніп» у м. Луцьк (2010 р.), Великому Слобожанському ярмарку в м. Харків (2008-2016 рр.), етнічно-мистецькому фестивалі «Печенізьке поле» (2008-2013 рр.), «Миколин ярмарок» в м. Прилуки (2008 р.), Всеукраїнській виставці декоративно-прикладної та ужиткової творчості в м. Київ (2008 р.), V Міжрегіональному мистецькому святі майстрів декоративно-прикладної творчості «Павлоград збирає друзів». Неодноразово брала участь у Всеукраїнській виставці-конкурсі «Кращій твір року» (2012, 2013, 2014, 2015 рр.) та багато, багато інших...»

Із кожної такої подорожі та виставки майстриня привозила безліч фотознімків солом’яних виробів інших майстрів, нові ідеї, які б надихали її учнів на створення нових художніх витворів. Воно й не дивно, адже вже багато років поспіль, роботи вихованців гуртка «Колосок» демонструються на різноманітних конкурсах і виставках народного мистецтва. Всі вони вирізняються своєю вишуканістю та філігранним виконанням, за що їх неодноразово відзначали журі численними нагородами і призовими дипломами. У 1999 році гуртку «Колосок» Ізюмського БДЮТ Харківської області, присвоєно звання «Зразковий художній колектив». Своє звання гуртківці разом зі своїм незмінним наставником гідно продовжували підтверджувати відроджуючи та популяризуючи традиції народного мистецтва соломоплетіння.

Тематика робіт мисткині різнобічна. Це, зокрема, традиційні ляльки-берегині, павуки, дідухи, віночки, янголи, дзвіночки, посуд, а також тематичні – фігурки казкових павичів, півнів, баранів, козаків та дівчат, різні декоративні панно, солом’яні букети, інкрустовані соломкою писанки тощо. Виготовляє майстер і сувеніри: люстерко, шкатулки, обідки на голову, застібки для волосся, черепашки та магніти. Кожен витвір майстра будучи виготовленим з такого собі звичайного природного матеріалу як солома, вирізняється своєю вишуканістю , тендітністю та довершеністю, що здається ніби виготовлені вони з тонких пластин золота.

Сьогодні, пані Галина перебуває на пенсії, однак зізнається, що своє творче ремесло вона не полишила і продовжує плести із соломки навіть вдома. Випускники майстра часто відвідують майстерню, одна з яких – Михальчук Марина, сьогодні керує власним гуртком «Плетіння та аплікація соломкою» (м. Ізюм) і не так давно отримала звання «Народний майстер» та стала членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Є у Галини Іванівни ще одна послідовниця – Опанасюк Олена, яка наразі продовжує займатись солом’яним ремеслом у смт Опішня, Полтавської області.

Ділячись секретами натхнення та своєї безмежної фантазії, мисткиня відзначає, що поряд із постійним вдосконаленням своїх навиків, вона не переставала захоплюватися роботами майстрів із Західної України, особливо її вражала краса виробів Марії та Івана Кравчука. Але, найбільшим мотиватором її стала виставка плетених виробів з природніх матеріалів «Подих осені», що проходила в ООМЦКМ у 2019 році. Ця виставка стала найбільшою у її творчості, адже зібрала вона понад 100 виплетених із соломки ажурних витворів майстрині та її учнів. «Іншої такої виставки годі і шукати...» – з трепетом ділиться своїми відчуттями авторка.

Поради від майстра:

Тим, хто прагне займатись соломоплетінням, майстриня радить: «Будьте наполегливими. Найкраще буде, якщо навчатись цьому мистецтву у наставника, розширюючи політ для фантазії шляхом споглядання робіт інших умільців. Для початку, твори можна копіювати, щоб зрозуміти всю специфіку роботи із таким тендітним матеріалом як соломка, а вже потім можна пробувати створювати щось своє, авторське...»

Цінителям традиційного народного мистецтва, дослідникам і звичайним читачам цього інтерв’ю, Галина Іванівна бажає завжди знаходити для себе шляхи до творчого самовираження. Не важливо, що це може бути: якесь народне ремесло чи сучасні мистецькі практики, головне щоб було щось своє, повертаючись до чого, руки самі творили і давали сигнали мозку до реалізації більш масштабних ідей, сприяючи перетворенню власного захоплення у справу життя.

307 2

307 3

307 6

307 8

307 4

307 5

307 7