Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 9 шт. )

«Основні документи: планування, облік та звітність у клубному закладі»

e-mail Друк

Основоположними документами для закладів клубного типу, як і для всіх інших установ і організацій, є:

— Положення або Статут, що визначає основні завдання, функції, напрямки діяльності тощо,

— Посадові обов'язки працівників, які є постійнодіючими і змінюються лише при внесенні значних кардинальних змін в організаційну або змістовну діяльність закладу чи працівника.

Особливу увагу необхідно приділити поточній документації, яка відображає різнобічну діяльність закладів клубного типу. Основними складовими поточної документації є планування, облік та звітність. Розглянемо ці складові детальніше.

Планування роботи закладу клубного типу базується на основних функціях і напрямках роботи згідно його Положення (статуту.) Основні функції, які є загальними для всіх клубних установ:

1.інформаційно-освітня;

2.культурно-виховна;

3.розвиток творчих здібностей;

4.розважально-рекреаційна.

Інформаційно-освітня функція забезпечується клубними установами через популяризацію, доведення та роз'яснення населенню загальної інформації з різних питань: політики, економіки, науки, медицини, педагогіки тощо. Використовуючи специфічні форми та методи роботи, заклади клубного типу мають змогу не тільки наблизити різноманітну інформацію до кожної людини, але й впливати на формування громадської думки.

Культурно-виховна функція передбачає проведення цілеспрямованих заходів по формуванню всебічної культури особистості, а тим самим суспільства в цілому, і яка реалізується через такі напрямки діяльності клубних установ, як: формування правової та побутової культури, гуманістичної моралі (етика та етикет), духовності, естетичних якостей особистсті, патріотичне виховання громадян тощо.

Функція — розвиток творчих здібностей реалізується через мережу різножанрових аматорських колективів, клубів за інтересами, любительських об'єднань, де різновікові групи населення мають змогу стати активними співучасниками творчого процесу, набути необхідних знань та навичок, які сприяють формуванню у особистості потреби творчого підходу, пошуку оригінальних нестандартних рішень в розв'язанні будь-якого завдання.

Розважально-рекреаційна функція направлена в першу чергу на вирішення питань організації відпочинку різних груп населення з використанням різноманітних клубних форм: вечори відпочинку, конкурсно-ігрові програми, дискотеки, клубні вітальні тощо.

Основні види планів у клубних установах:

- річний план роботи закладу,

— квартальний

— календарний (щомісячний).

Схема планування така:

Річний план роботи установи клубного типу формується за розділами, які визначаються приоритетними напрямками його діяльності.

Найбільш простим варіантом річного плану може бути планування за основними функціями:

I розділ — інформаційно-освітня робота;
II розділ — культурно-виховна робота;
ІІІ розділ — розвиток творчих здібностей;
ІV розділ — розважально-рекреаційні заходи;
V розділ — матеріально-технічне забезпечення (обов'язковий в усіх варіантах річного плану).

Другий варіант річного плану — це планування за основними напрямками діяльності клубної установи (дещо ускладнений варіант попереднього):

І. Популяризація загальнозначущих знань:
— політика, економіка, медицина, педагогіка.

ІІ. Формування різнобічної культури особистості:
— правова, побутова культура;
— моральне виховання і духовність;
— патріотичне, естетичне, екологічне виховання.

ІІІ. Розвиток творчих здібностей:
— колективи художньої самодіяльності;
— колективи технічної творчості;
— любительські об'єднання, клуби за інтересами.

IV. Організація відпочинку і розваг.

V. Укріплення матеріально-технічної бази.
Можливе визначення розділів річного плану за принципом розподілу клубних форм в залежності від кількісного складу аудиторії, за категоріями населення або призначення заходу.

Наприклад:
1. І — масові форми організації дозвілля;
ІІ — камерні форми;
ІІІ — групові форми;
IV — індивідуальні форми;
V — матеріально-технічна база.
2. І — робота з дітьми і підлітками;
ІІ — робота з молоддю;
ІІІ — робота з трудовими колективами;
IV — робота з людьми похилого віку;
V — родинне дозвілля.
3. І — організація відпочинку населення у вихідні та святкові дні;
ІІ — організація повсякденного відпочинку;
ІІІ — організація діяльності клубних творчих формувань (аматорські колективи, любительські об'єднання, клуби за інтересами);
IV — організація платних послуг;
V — матеріально-технічна база.

Згідно Положення (Статуту) клубної установи може бути визначена інша структура річного плану. Наприклад, план роботи фольклорного центру базується на класифікації свят і обрядів:

І — календарні свята і обряди ІІ — свята і обряди трудового циклу
ІІІ — сімейно-побутові свята і обряди IV — народні ігри і гуляння
V — народні промисли і ремесла.
План роботи центру естетичного виховання — на формуванні естетичного відношення до всіх сфер життя:
І — етика і естетика поведінки ІІ — естетика праці
ІІІ — естетика побуту IV — естетика і екологія
V — художньо-творча діяльність.

Квартальний план будується за тими ж розділами, що і річний.

Календарний (щомісячний) план розділів не має, а надає перелік заходів, що будуть проходити, із зазначенням точної дати, за тією ж схемою, що річний і квартальний.

Важливою і дуже відповідальною справою є ведення обліку роботи клубного закладу. Данні обліку дають можливість проаналізувати роботу цього закладу за всіма параметрами: напрямки діяльності, різноманітність форм і кількість заходів в цілому і для окремих груп населення, відвідуваність та інші.

Облік роботи клубної установи ведеться у спеціальному журналі («Журнал обліку роботи клубного закладу») за наступною схемою:

Журнал обліку роботи заповнюється щоденно, сюди вносяться всі заходи, що проводяться клубним закладом, підготовча, організаційна робота, щоденна робота клубних віталень, кафе, ігротек, комп'ютерних залів тощо.

Журнал обліку роботи — документ, який є основою первинної звітності.

Звітність закладу клубного типу складається:

Державний статистичний звіт (форма 7 — НК), що надається кожним клубним закладом до відділу культури, якому він підпорядкований, а зведений звіт — до управління культури і туризму облдержадміністрації.

Обов'язкові звіти за напрямками діяльності, що надають поширену додаткову інформацію, також надаються кожним клубним закладом до відділу культури, а зведені — звіт району до обласного центру народної творчості.

Ведення облікової документації в клубному закладі

Одним із інструментів керівництва діяльністю клубного закладу є добре організований облік роботи, який дає змогу зробити аналіз стану справ, усього обсягу роботи, хід виконання основних показників роботи клубу.
Одним з таких показників є облікова документація щодо координації роботи аматорських колективів.

Установчі документи є документами юридичного характеру і мають нормативно – правову функцію.

Кожен клубний заклад має свою внутрішню структуру, яка складається з окремих підрозділів, клубних формувань. Ця структура розробляється керівником закладу виходячи з потреб та напрямків роботи.

ЖУРНАЛ ОБЛІКУ – документ, що ведеться керівником клубного формування і заповнюється після проведення заняття, репетиції, концерту, групової та індивідуальної роботи. Зберігається на робочому місці. Після закінчення року задається керівнику закладу для подальшого архівування. Зберігається протягом 5 років.

Журнал складається з таких розділів:
1. Річний план роботи колективу та розклад роботи, затверджений керівником закладу.
2. Розгорнутий список учасників,
3. Облік відвідування занять,
4. Зміст проведених занять та іншої роботи,
5. Облік участі в культурно – масових та мистецьких заходах.

Порядок ведення журналу обліку роботи колективу (гуртка)

1.Журнал обліку роботи колективу є основним документом обліку обсягу та змісту роботи, який заповнюється особисто керівником клубного формування і підтверджується підписом старости.
2. Облік занять заповнюється по закінченню кожного заняття, а участь в концертах та інших культурно – мистецьких заходах – на наступний день.
3. Правильність та своєчасність ведення журналу перевіряється керівником закладу (художнім керівником, зав.відділом) 2 рази на місяць (14 і 29 числа) з відміткою у журналі.
4. На основі записів у журналі складається табель обліку фактично відпрацьованого часу згідно учбового розкладу і здається в бухгалтерію.
5. Репертуарні плани і звіти складаються щоквартально.

Журнал обліку роботи клубу за інтересами або об'єднання ведеться керівником клубу або об'єднання і заповнюється після проведення засідання клубу, ради чи після проведення заходу. Зберігається постійно у керівника клубу. У журналі повинні бути такі розділи:

— план роботи клубу,
— протоколи засідання ради клубу,
— облік проведених заходів,
— список (розгорнутий) членів клубу.

e-max.it: your social media marketing partner