Організатори фестивалю традиційної народної культури "Покуть плюс" підготували для учасників дуже цікаву і насичену програму. На другий фестивальний день колективи-гості виїздили у різні райони Харківщини, щоб познайомитися з місцевим культурним середовищем та поділитися своєю фольклорною творчістю. Балаклійська земля щедро вітала народний самодіяльний фольклорний ансамбль "Заспів" Сасинівського сільського Будинку культури Пирятинського району Полтавської області, їхню землячку солістку і керівника відомого фольклорно-етнографічного колективу "Древо" Ніну Петрівну Реву та дівчат із Сумського фольклорного колективу "Серпанок".
Їхня подорож районом розпочалася з невеличкого села Шебелинки, де відбулася зустріч з представниками місцевої культури у неформальній обстановці. Далі колективи дали концерт місцевим жителям у Шебелинському сільському Будинку культури. Зал був переповнений глядачами, які з нетерпінням чекали початку пісенного свята. Виступати для такої вдячної публіки було одне задоволення, кажуть артисти.
Концерт тривав близько години. Дівчата із "Серпанка" виконали ряд пісень весільного та петрівського циклу, а також декілька купальських співанок. Ніна Петрівна Рева заспівала такі народні пісні, як "Строкова" та "Я в Сорочинцях була". Дзвінким переливом прокотилися залом пісні "Цвіло, цвіло два цвіточки" та "Ой, як тяжко на серденьку стало" у виконані жіночого колективу "Заспів".
Наступною зупинкою цієї подорожі стало "серце" району – Балаклія, де на колективи чекала екскурсія у Краєзнавчому музеї. Молодший науковий співробітник музею Калерія Карташова показала чимало визначних пам'яток району, ознайомила гостей зі сторінками історії та розповіла, чим славиться Балаклія. Після екскурсії учасники фестивалю відправилися у село Борщівку, де дали ще один концерт, після якого, сповнені позитивних емоцій, повернулися до Харкова.
„Нас приємно вразила організація фестивалю, ми брали участь у багатьох конкурсах, але рівень "Покуті плюс" дуже високий, - каже учасниця гурту "Серпанок" Тетяна Бойко. – Нас вразила майстерність учасників. На цей фестиваль було відібрано найкращі колективи, для нас почесно побувати серед таких талановитих людей. Ми послухали чимало колективів та солістів і зрозуміли, що кожен виконавець – неординарна, талановита особистість. Для нас стало відкриттям, що добре знайомі пісні у виконанні різних людей звучать і сприймаються по-різному. Багато залежить від манери виконання, бо саме завдяки їй пісня набуває нових відтінків звучання. Фестиваль триває 3 дні, і кожен особливий. Поїздка до Балаклії – ще одна яскрава історія, яку ми будемо пам'ятати за щирі усмішки та відкриті погляди людей Харківщини. Для нас це новий досвід, нові знайомства та море позитивних емоцій. Ми з дівчатами із задоволенням занурюємося у середовище фольклорних традицій нашого народу, щоб відчути дух минулого, побувати там, де все просякнуто нашою українською культурою. Саме такі фестивалі, як "Покуть плюс", сприяють продовженню традицій та звичаїв українців. Ми повинні більше спілкуватися з людьми похилого віку, адже вони є головними носіями фольклорних здобутків, і їхні знання передаються з покоління у покоління. Нажаль, сучасна молодь дуже мало знає про свої справжні витоки, тому було б добре, якби ЗМІ поширювали більше інформації про народні традиції та культуру".