Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Обласний онлайн фестиваль  художнього слова «Чарівний світ Слобожанської казки».
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Традиційні народні ремесла зберігають ентузіасти

e-mail Друк

altДивовижні вироби декоративно-прикладного мистецтва, виготовлені майстрами народної творчості за старовинними технологіями, можна було побачити на площі Свободи у Харкові на Великому Слобожанському ярмарку 8-9 вересня. Збереженням народних ремесел сьогодні займаються майже виключно ентузіасти. Щоб хоч якось їх простимулювати, в рамках ярмарку було оголошено конкурс «Кращий твір декоративного мистецтва».

Плетіння з житньої соломи

ЯнголМайстриня Галина Воловик розташувалася в «Містечку майстрів» на Великому Слобожанському ярмарку зі своїми солом'яними скульптурами, янголятами, дзвіночками та іншої красою. Соломоплетінням вона займається з початку 90-х. За цей час побувала на багатьох фестивалях, виставках, ярмарках, в тому числі, міжнародних. І кожний раз привозить нову техніку плетіння: кручений або витий шнур, зубатка, ялинка, ланцюжок, зірочка, жучок, плетіння на собачому гребінці за швейцарською технологією, румунське плетіння, - всьому цьому вона вчить своїх підопічних в гуртку дитячого будинку творчості м. Ізюму.

«На Слобожанщині зараз соломоплетіння мало поширене, більше це популярно на Західній Україні, а також в Європі та Америці. В принципі скрізь, де було розвинене землеробство, вирощувалися злакові культури, плели вироби з соломи, - розповідає Галина Воловик. - На наших землях теж напевно це було, і зараз ми відроджуємо це ремесло».

Найбільше для цієї справи підходить житня солома, а її зараз якраз майже не вирощують.

Воловик Г.И.«У нас в Ізюмському районі я знайшла тільки в одному господарстві, довелося звертатися навіть в інші райони, потім наш Комбікормовий завод ніби взяв наді мною шефство, вони дозволяють мені зрізати колоски на їх житньому полі. Правда, в цьому році я пролетіла, літо було посушливе, і жито виросло нижче коліна, благо, я трохи сіяла сама, і залишилися торішні запаси. Взагалі зараз мені надіслали насіння 5 видів жита з різних місць України і зарубіжжя, спочатку зроблю дослідні ділянки, подивлюся, який з цих видів мені більше підійде, а потім буду ростити самостійно».

Збір житньої соломи Галина Воловик нікому не довіряє: колоски, як у старовину, потрібно зрізати серпом, акуратно, щоб не пошкодити, під самий корінець.

«Для плетіння підходять тільки два верхніх колінця - перший від колоска і наступний за ним, а нижня частина соломки йде на палітурки і аплікації. Після просушування я чищу солому, сортую за розмірами (тонше, довше і так далі), пов'язую в пучки. Всю солому я відбілюю, а потім перед початком плетіння вимочую у воді. Коли вона висихає, то добре зберігає форму», - ділиться секретами майстриня.

Такий виріб може зберігатися століттями, наприклад, в Білорусі в декількох місцях збереглися ажурні Царські врата в храмах, сплетені з соломи, які датуються 18-19 ст. Галина Воловик робить солом'яні вази, конфетниці, хлібниці, фруктовниці, оклади для дзеркал. Але найбільше їй подобається створювати скульптури: оленів, коників, овечок, ляльок (для них потрібна не розрізана солома).

Плетіння породило ткацтво

Тетяна ФедосоваА ось Тетяна Федосова з Безлюдівки Харківського району прямо на ярмарку давала майстер-клас з плетіння гобеленів. Майстриня привезла з собою справжній дерев'яний верстат, на який надівається основа з ниток, і в неї вплітається візерунок з різнокольорової пряжі. Під низ підкладається малюнок на папері, під нього підбираються нитки. Таким способом виходять сумочки, гаманці, коврики, панно, подушечки.

«Тут представлений маленький верстат, але у нас в гуртку в будинку дитячої творчості є великий, за допомогою якого можна робити килими, - розповідає Тетяна Федосова. - Це старовинна гобеленова килимова техніка плетіння. Але є у нас і справжній ткацький верстат. У свій час ми його замовили на Кролевецькій фабриці художнього ткацтва. Це такий верстат, на якому ткали і сотні років тому. Правда, зараз він вже вимагає заміни деталей, але ще діючий».

Ткацтвом в Безлюдівському гуртку зараз серйозно займається 7 осіб. Це вже дорослі дівчата. Взагалі це справа не для малюків, приступати до неї можна не раніше 10 років, вважає майстриня, адже тут потрібні посидючість і акуратність. Тільки тоді можуть вийти такі рушники, як у Тетяни Федосової:

«Мої рушники виконані в змішаній техніці, я вчилася на Кролевецькій фабриці, тому працюю в їхньому стилі. Для них характерно двокольорове колористичне рішення: червоно-біле. В принципі це авторська стилізація, обов'язковими атрибутами повинна бути Берегиня, а далі вже йде рослинно-геометрічекій малюнок. Ось зображено гніздо пташенят, яких годують птахи, цей рушник так і називається - «родинний». Тут представлені в основному весільні рушники», - показує свої вироби майстер ткацтва.

Не лише старовинні візерунки зазнають сучасну інтерпретацію, але й матеріали: зараз вже лляної нитки практично немає - в кращому випадку бавовняна, та й то з синтетикою.

«Тим не менш, головне - зберегти цей вид народного мистецтва для майбутніх поколінь, - вважає Тетяна Федосова. - Це одне з найдавніших людських ремесел. Воно виникло в пізньому неоліті як еволюція плетіння. Залишки полотна знаходять навіть при розкопках. Тому хотілося б передати це молоді. Мене тішить, що моя дочка захоплюється ткацтвом».

Шиття з клаптів

Ось уже з десяток років Ольга Кафтанова з Харківського міського клубу любителів клаптикового шиття «Чарівна скринька» захоплюється печворком.
«Це мистецтво під силу будь-якій людині, що уміє хоч трохи шити і володіє відчуттям кольору, - розповідає майстриня. - Ще трохи знання побудови композиції, і успіх гарантований. Я з дитинства любила шити, шила дуже багато, але як тільки побачила вироби з клаптів, то захворіла цим».

Квілтінг, як ще називають цей вид творчості, зараз набирає популярність, і в клубі «Чарівна скринька» збирається все більше і більше охочих навчитися працювати в цій техніці і поділитися досвідом.

«Мені більше подобається робити прикладні речі: прихватки, сумки, фартухи, подушки, ковдри, покривала. У мене є і панно, я віддаю перевагу геометричним візерункам. Наприклад, ось ця картина називається «Калейдоскоп». Але такі масштабні твори користуються меншою популярністю у покупців, а вимагають великих витрат часу і тканин».

altЗ цією проблемою стикаються багато майстрів народної творчості: справжні витвори декоративно-прикладного мистецтва не по кишені багатьом, от і доводиться робити те, що дешевше у виготовленні і краще розходиться.

«Ми намагаємося всіляко підтримувати народних майстрів, - каже директор обласного центру культури і мистецтва Тетяна Іщенко. - Організовуємо їх виставки і у нас в центрі, і на різних фестивалях і ярмарках. В рамках Великого Слобожанського ярмарку був проведений конкурс серед майстрів по номінаціях, і у другий день роботи ярмарку 9 вересня пройшло нагородження переможців».

Зі списком нагороджених можна ознайомитися тут.

e-max.it: your social media marketing partner