Народні традиції святкування Івана Купала відтворили на фестивалі в Сковородинівці | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 2 шт. )

Народні традиції святкування Івана Купала відтворили на фестивалі в Сковородинівці

Cьогодні Івана, а завтра Купала - 2013Щорічний регіональний фестиваль пісенно-обрядового фольклору Слобожанщини „Сьогодні Купала, а завтра Івана" пройшов 5 липня 2013 року у с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області на території Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди. Організатори зробили все можливе, щоб наблизити святкування Івана Купала у Сковородинівці до стародавніх традицій за допомогою автентичних пісень, обрядових страв та купальської атрибутики.

Впродовж дня гості та учасники фестивалю залучилися до прадавніх традицій святкування Івана Купали. Дівчата заздалегідь плели віночки з польових квітів, хлопці вправлялися з козацькими шаблями та дубинами, дітлахи залюбки каталися на возі або верхи на конях. Але справжню атмосферу народного свята підтримували народні ансамблі, які до свята підготували вокально-обрядові програми, основані на місцевому етнографічному матеріалі весняно-літнього циклу. Також кожен охочий міг традиційно «очиститися» водою та вогнем: у розпорядженні гостей фестивалю був місцевий ставок «Панські штани», а ввечері перед закриттям уздовж берега запалили ватри: одну велику триметрову, а інші невисокі, спеціально для стрибків. Крім того, весь день для відвідувачів були відкриті двері Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди. Отож найромантичніше свято літнього календарного циклу Івана Купала гармонійно поєднувалося із творчим спадком українського філософа, поета і романтика доби пізнього бароко.

Cьогодні Івана, а завтра Купала - 2013Обрядові страви: вареники з шовковицею та смажена риба

В рамках фестивалю кожен район мав змогу по вихвалятися пишно вбраними столами, які ломилися від святкових страв. Наприклад, господиня з Сахновщини Антоніна Осипа розповіла, що на Івана Купала готує пісні страви, тому що на це свято припадає Петрів піст. На її столі завше є картопля запечена з грибами, перепелині яйця та смажена риба, вареники та перець, фарширований пшоном. Також на Івана Купала Антоніна готує компот з вишень.

«Я намагаюсь придержуватися Петровського посту, - розповіла господиня. – Але на Івана Купала ми з чоловіком дозволяємо собі трохи розслабитися. Я вважаю, що Івана Купала - це суто традиційне, а не церковне свято, це народні гуляння».

Фольклорний гурт «Киселяночка» Киселівського СБК з Первомайського району Харківської області честував гостей фестивалю омлетом та варениками з шовковицею та маслом.

«У нас основна страва на Івана Купала – це вареники, - розповіла керівник колективу Ніна Христосова і заспівала разом з гуртом:

«Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!»

Cьогодні Івана, а завтра Купала - 2013Давні словяни були байдужими до багатства

На «Алеї майстрів» свої вироби представили народні умільці Харківщини. Народний одяг, вінки, прикраси та оберіги – ось основна продукція, що була представлена на ярмарку.

Майстер різьби по дереву Юрій Богмат виготовляє древньослов'янські оберіги та статуетки слов'янських богів: Сварога, Перуна, Купали. За першу годину на ярмарку в нього купили дві статуетки Купали за 200 та 300 гривень.

«Мій інтерес до давньослов'янської символіки почався з суто естетичного зацікавлення – сподобалися свастики, складні вузли, які де в чому нагадують кельтські, - розповів майстер Юрій Богмат. – Почав копати глибше і зрозумів, що слов'янським символам притаманна своя неповторна специфіка. Наприклад, я ніколи не зустрічав, на відміну від кельтів, у слов'янській традиції амулета «на багатство». Навіть поняття такого нема!».

Кожен слов'янський бог, або «кумир», як його називає сам майстер, був уособленням об'єктивних природних явищ або закономірностей Всесвіту. Юрій Богмат вважає, що нашим предкам була притаманна здатність бачити за природними процесами об'єктивну волю. Сам майстер не є неоязичником, але переконаний, що святкування Купала – це данина прадавній язичницькій традиції.

Осучаснення традиції у шовкових вишиванках з намальованими квітами

Інша майстриня зі Сковородинівки Ліна Григораш у своїй творчості знайшла цікавий спосіб осучаснення народного костюму і його адаптації до нових умов. Разом з дочкою Іриною Барбиною вона вже біля 10 років займається батіком.

Cьогодні Івана, а завтра Купала - 2013«Років 5 назад у моду повернувся народний костюм і, зокрема, вишиванки, - розповіла Ліна Григораш. - По телевізору у національному вбранні можна було побачити і політиків, і світських людей. У молоді з'явився інтерес до народного вбрання. А я віднайшла свій спосіб об'єднання сучасності і традиції. Використовуючи традиційну кольорову гаму та особливості викройки, я роблю літні «вишиванки» з легкого шовку, а замість вишивки наношу зображення квітів за технологією батіку».

Екскурсії музеєм Григорія Сковороди під акомпанемент колісної ліри

Вокально-обрядові програми, основані на місцевому етнографічному матеріалі весняно-літнього циклу свят „Трійці" та „Івана Купала" представили 23 аматорські колективи та сольні виконавці з 10 районів Харківської області, міст Харкова та Первомайського. Свою майстерність виконавці демонстрували на чотирьох фестивальних майданчиках („Співоча діброва", „Алея майстрів", „Співи під дубом", „Ігри під клунею") та підчас великого вечірнього концерту.

Наприклад, гурт «Вишняночка» села Вишневе на Балаклійщині вже понад 30 років бере участь у різноманітних фестивалях та концертах в області, виконує пісні, що є популярними у рідному селі. Молодий керівник гурту Вадим Панченко зізнається, що багатьом пісням сам навчився у бабусь з гурту.

Особливу атмосферу на святі також створював учасник Харківського кобзарського цеху, який співав козацькі пісні під акомпанемент скрипки та колісної ліри. Під час невеличкого дощу, музикант грав у музеї, тож знайомство з особистістю філософа Сковороди супроводжувалося також не менш приємним знайомством з народною музичною традицією, яка була притаманна для 17-18 ст.

«Колісна ліра вперше згадується у 12 ст. в Англії та Італії, а в Україні з'явилася у 17 ст. Цей інструмент був постійним супутником мандрівних співаків»- розповів Назар Божинський.

Cьогодні Івана, а завтра Купала - 2013Фінальним акордом свята стали традиційні купальські забави, у яких брали участь усі охочі. Наприклад, відбулося потоплення Марени – опудала з трави, прикрашеного стрічками, яке символізує старшу русалку, злого духа, який приносить хвороби й голод. Незаміжні дівчата традиційно пускали свої вінки за водою (куди попливе, там і судженого шукати треба). Також мали місце хороводи навколо ватри, стрибання через вогнища. Завершився день святковим феєрверком.

«Найголовніша родзинка цього свята – те, що він автентичний. Нам вдалося зберігти народні традиції, і мені здається – це найголовніше, - сказала начальник Управління туризму облдержадміністрації Тетяна Іщенко. – При організації фестивалю «Сьогодні Івана, а завтра Купала» не треба вигадувати щось нове, головне – відтворити нашу природну, споконвічну, притаманну нашому народу традицію святкування. Я вважаю, що наш фестиваль є визитівкою Харківської області і має великі перспективи розвитку».

Організатори фестивалю – Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Золочівська районна державна адміністрація та Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди.

Сховати метелика