Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

В галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшла чергова лекція Вікентія Пухарєва

e-mail Друк

DSC 0201

   16 вересня 2015 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва чергова лекція мистецтвознавця Вікентія Пухарєва з циклу «Простір і час українського мистецтва» зібрала шанувальників мистецтва, що бажають розширити свої знання з історії українського мистецтва. Темою лекції було «Мистецтво на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (20-30-ті роки). Частина 1: Галичина».

   На початку ХХ століття на авансцену мистецького життя Львова вийшли українські художники, до цього місто славилося виключно як центр польського й німецького живопису. У роки між двома світовими війнами, що перекроїли карту Європи безпосередньо у цій місцевості, місто Львів входило до складу Польщі. До польської історії 20-30-ті роки ХХ століття увійшли під назвою «пацифікації». «Пацифікація» означала низку жорстких, репресивних заходів у сфері культурної політики польського уряду щодо національних меншин Галичини.

   Перша світова війна зруйнувала рамки сприйняття світу і саме в окопах цієї війни сформувалася нова українська інтелігенція, яка була пов’язана, насамперед із Легіоном українських січових стрільців. Українські січові стрільці проводили багато культурних подій присвячених українській культурі, що включали літературні читання, декламування поезій, живописні класи, виконання музичних композицій, і як це не дивно − скульптуру.

   Розвиток мистецтва в Галичині усю першу половину ХХ століття визначається впливом фігури Митрополита Галицького Андрія Шептицького. Андрій Шептицький був польським аристократом, що, проте, відчував глибоку любов до своєї української пастви. І справжній сплеск українського мистецтва став можливий не тільки через появу молодих талановитих митців, але й саме його підтримки у якості мецената. Саме Митрополиту Шептицькому Україна завдячує своїм першим художнім музеєм, якому він передав свою велику – десять тисяч – колекцію іконопису й живопису. У формуванні колекції музею А. Шептицькому допомагав мистецтвознавець Іларіон Свінцицький, який і став першим директором музею.

   Також у ті роки у Львові творив Богдан Ігор Антонич, ім’я якого було спочатку забуте, а потім, вже у 60-ті роки віднайдено дослідниками з української діаспори, а тепер вписано до класиків української літератури ХХ століття.

   Українська культура на землях, що входили до складу спочатку Річі Посполитої, потім до Австро-угорської імперії, а потім – Польщі, мала виключно клерикальний характер, тобто церковний. Багато митців мали церковний сан, тобто були священиками греко-католицької церкви. Живописні канони у релігійному мистецтві греко-католицької традиції були не настільки жорсткими, як в іконописі православ’я. Тому художники мали змогу виражати крізь релігійні сюжети свої естетичні й навіть ідеологічні погляди.

   Лектор розповів про творчість та продемонстрував роботи ключових для мистецького життя Галичини 20-30-х років ХХ століття художників: Юліана Панкевича, Миколи Івасюка, Осипа Куриласа, Модеста Сосенка, Петра Холодного, Ліліана Буцманюка, Олекси Новаківського, Михайла Мороза, Людвіга, Лілле, Миколи Федюка, Івана Іванця, Бруно Шульца.

Фотогалерея:

e-max.it: your social media marketing partner