Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

portal info

КРОКОВЕЄ КОЛО для дітей та молоді 2019 р.

 

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Календар подій

Березень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Лекція Шелкової Н.В. з культурології «Символізм Біблії. Старий Заповіт. Буття»

e-mail Друк

 DSC 0118 copy

30 червня – в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури и мистецтва відбулася лекція з культурології з циклу «Символізм Священних текстів», тема: «Символізм Біблії. Старий Заповіт. Буття». Лектор – культуролог, релігієзнавець Шелковая Н.В.

На початку лекції Шелковая Н.В. виклала історію створення Біблії. Слово «біблія» перекладається з грецької мови як «книги». Ці книги писалися протягом більше тисячі років. Основні етапи написання і перекладів Біблії наступні:

- XV (XIII) -V ст. до н.е. – створення канонічних книг (39 кн.);

- IV–I ст. до н.е. – створення неканонічних книг;

- III ст. до н.е.–I ст. – «Масоретська Біблія» («масора» – традиція) на івриті (39 каноніч. кн.);

- III–ІІ ст. до н.е. – «Септуагінта» («70»), переклад «Масоретської Біблії» + неканоніч. книг (IV–I ст. до. н.е.) на грец. мову;

- I–II ст. – Новий Заповіт (грец.);

- кін. IV – поч. V ст.  – «Вульгата», переклад Біблії на лат. мову;

- IX ст. – «Слов'янська Біблія» (переклад Кирила та Мефодія);

- XIX ст. – «Російська Біблія», переклад «Масоретської Біблії» (іврит) + «Септуагінти» (грец.) + Третя кн. Єздри (лат.) + Новий Заповіт (грец.).

Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту і Нового Заповіту. При цьому Старий Заповіт – це, за своєю основою, Священна Книга іудаїзму – Танах (іврит). На івриті (оскільки у цій мові відсутні голосні) Танах записується як ТНХ. Це абревіатура назв трьох складових частин Танаха: Тора (Закон), Невіїм (Пророки) та Кетувім (Писання). Канонічний варіант Танаха створювався поступово. Першим збирачем Священних Книг вважають Єздру (V ст. до н.е.). У III ст. до н.е.–I ст. єврейський Канон набув того вигляду, який існує в сучасній, так званої «Масоретської Біблії».

Далі лектор розповіла про створення світу і людини. Згідно з віровченням іудаїзму, Бог творив світ 6 днів, а на 7-й спочив, відпочивав. Людина створена Богом на 6-й день «за образом Нашим, за подобою Нашою» (Бут. 1: 26). Бог створив людину з двох «компонентів»: «пороху земного» і душі, яку Бог вдихнув у людину. Так влаштована тільки людина. Всі інші живі істоти належать або тільки до матеріального світу (тварини), або до духовного світу  (ангели), і лише людина має двоїсту природу.

Наталія Валеріївна зазначила, що в оповіданні про початок світу слово «людина» на івриті не вживається, замість нього використовується слово «адам» – похідне від слова «адама» (земля). «Адам» народжується з «адами». Іменник «адам» також дуже близький до дієслова «адаме» – «уподібнюся». Тобто тут звертається увага на уподібнення людини до Бога.

Слово «адам» складається на івриті з трьох букв: «Алеф», «далет» і «мем». «Алеф» –  перша буква, з якої починається слово, перекладається як «Бог». «Далет» і «мем» утворюють слово «дам» («кров»). Таким чином, етимологія цього слова означає «Бог, одягнений у плоть і кров». Мудреці Талмуда називають людину «олам катан» – «малий всесвіт» або «мікрокосм».

З точки зору іудаїзму, у людини дві душі: тваринна і божественна. Перша пов'язана з життям тіла, є як би його продовження, вона прагне «донизу», до «землі», з якої створена. Друга душа – божественна – звернена до Бога. Нерідко це призводить до конфлікту людини з самою собою.

Правильне співвідношення двох душ таке, при якому вершник – душа божественна, а кінь – душа тваринна. Таке підпорядкування не принижує тваринну душу, це не насильство над нею. У цьому випадку її устремління виявляються і добрими, і осмисленими, і доречними, і виправданими.

Людське тіло не містить ніякого зла, зло виникає, якщо тваринна душа керує всіма помислами і вчинками людини. Якщо вона править людиною, то їжа, відпочинок, прагнення до влади, безпеки та статевий інстинкт стають головними цінностями людського життя і підпорядковують собі всю поведінку людини. І тоді ні про яку подобу до Бога говорити вже не доводиться.

Спочатку людина була єдиною: поділ статей (створення чоловіка та  жінки) – це наступний крок у становленні людини. При цьому жінка не була створена з ребра чоловіка: вони були створені одночасно – цілісна людина (андрогін) розділена на чоловіка і жінку. «Ребро» – це одне зі значень івритського слова «цела», інші його значення – «грань», «сторона».

Чоловік і жінка, згідно до Тори, внутрішньо глибоко пов'язані: тільки разом, в родині, вони, взаємно доповнюючи один одного, складають цілісну людину. Створивши людей, Бог дає їм заповідь «плодитися і розмножуватися», благословляє їх сексуальне життя. Іудаїзм розглядає сімейне і сексуальне життя у родині як найбільші цінності. Сором, пов'язаний з сексуальним життям, напружене до неї ставлення – це наслідок першородного гріха. У Торі сказано, що до того, як Адам і Єва згрішили, вони були нагі «і не соромились» (Бут. 2: 25).

Заповідь сімейного життя і любові – це перша заповідь, яку дав Бог людям: чоловік «пристане до своєї жінки, і стануть двоє єдиною плоттю» (Бут. 2: 24). Слово «своєї», як підкреслюють коментатори, означає, що безгрішне, щасливе, заповідане Богом сексуальне життя можливе тільки в родині. Поза нею воно звернеться на свою моральну протилежність і не принесе людям щастя. «Єдина плоть», якою повинні стати чоловік і дружина, – це їх діти. Сім'я, в розумінні євреїв – це не перешкода, а необхідна умова для служіння Богові.

Довідка: Шелковая Наталія Валеріївна – кандидат філософських наук, доцент, філософ, релігієзнавець; авторка понад 120 наукових праць, опублікованих в Росії, Японії, Україні, Білорусії, Молдавії, у тому числі 2-х підручників з релігієзнавства.

Сфера наукових інтересів: релігієзнавство, філософія релігії, психологія релігії, компаративне релігієзнавство, етика, релігійна етика, філософська антропологія, російська релігійна філософія, соціальна філософія, соціальна психологія. Напрямок наукових досліджень: сутність та трансформації духовного світу особистості і духовного життя суспільства в світі, що змінюється.

Наша адреса: Держпром, 4-й під'їзд, 1-й поверх (вхід з боку площі Свободи). Тел. / Факс: (057) 717-10-40

DSC 0159

DSC 0140

DSC 0139

DSC 0137

DSC 0136

DSC 0120

DSC 0116

e-max.it: your social media marketing partner