«Щоб хата була весела і багата» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

«Щоб хата була весела і багата»

IMG 5c5dd188a3f8e1028198efcfab58ae60 V copy

28 серпня 2018 року відбувся творчий звіт народного фольклорного колективу «Журавка» (керівник – Власенко Оксана Сергіївна) Чемужівського сільського Будинку культури Зміївського району Харківської області на підтвердження звання «народний».

Представники обласної атестаційної комісії були приємно вражені фольклорно-етнографічним дійством, яке продемонстрували учасники колективу – «Накладання горища на новозбудованій хаті». Матеріалом слугували реальні події, що виконувалися у селі фактично до ХХІ століття.

Сценічним майданчиком став вхід до Будинку культури (горище з кроквами і дахом), подвір’я, що було оформлено під сільську садибу, з піччю, столами, місцем для вимішування глини, загородою для гусей тощо.

У дійство покладено реальні події 15-річної давнини, коли в селі останній раз гуртом (родичі, куми, сусіди) допомагали у мазанні новозбудованої хати. Господарями теж була конкретна родина. Традиційна робота з виконанням народних обрядових дійств, а саме: спільне вимішування глини босоніж; перший «вальок» глини у святий куток із вмазуванням дрібних грошей, що на багате і щасливе життя у новобудові; частування мазальниць на горищі; закінчення накладання горища із традиційним викриком «пожежа»; «купання» господарів у глині; подяка та частування господарями всіх присутніх по закінченні роботи. А щоб хата була весела і її не відвідувало горе, необхідно було співати стародавні і жартівливі пісні, що підтримувалися дотепним народним гумором, і були необхідною і обов’язковою справою.

Між глядачами і виконавцями не виникало відчуття розподілу на виконавців і глядачів, а склалося відчуття спільної взаємодії і реальної присутності у традиційній сільській садибі. По закінченні дійства у кожного із присутніх у пам’яті малювалися і згадувалися подібні події з їх особистого життя.

Провідний методист Н.П. Олійник

Сховати метелика