Харківська філармонія завершує сезон. Першим піде на літні канікули Будинок органної та камерної музики, де сьогодні 29 червня – останній твір композитора Дж Россіні «Маленька урочиста меса», яку він назвав «останнім гріхом своєї старості», а 2 липня - закриття сезону в Концертному залі філармонії, де також чимало сюрпризів.

 

«Маленька урочиста месса» Дж. Россіні відбудеться за участю Академічного хору ім. В. Палкіна, що у травні отримав вищу нагороду Гран-прі престижного міжнародного фестивалю «Хайновські дні церковної музыки» (Польща), і тепер, наш хор називають найкращим у світі колективом, виконуючим духовну музику. Також у концерті виступатимуть оркестр та солісти філармонії, і звичайно ж звучатиме орган.

 

У «Маленькій урочистій месі» розкривається справжній характер Дж. Россіні - відомого своєю дотепністю і почуттям гумору. Меса досить тривала - вона звучить близько години і якщо спочатку її виконання передбачало 12 співаків, два фортепіано та фісгармонію, то надалі, композитор переробив месу для хору, солістів, оркестру та органу.

 

Сам Россіні казав так: «Як тільки її знайдуть у моєму доробку, з'явиться пан Сакс зі своїм саксофоном чи пан Берліоз з іншими велетнями сучасного оркестру, які захочуть інструментувати мою месу і вб'ють цим кілька моїх вокальних голосів, а заодно благополучно прикінчать і мене самого. Бо я всього лише бідний мелодист!»

 

З точки зору музичної мови - твір є одним з найбільш складних у творчості Россіні. Насичена романтичними гармоніями, які поєднуються з багатоголосною поліфонією, меса з одного боку привертає увагу своїми співучими мелодіями, в яких впізнається перо великого оперного майстра, з іншого боку - вражає технікою втілення старовинних поліфонічних традицій.

 

А 2 липня закриття сезону відбудеться у Концертному залі філармонії. У прес-службі філармонії цей концерт називають феєричним. Головний диригент філармонії Юрій Янко та філармонічний оркестр виконають Симфонію генія французької музики кінця XIX століття Сезара Франка. Твір продовжує лінію бетховенського симфонізму, насичений контрастами, бурхливою взаємодією образів у першій частині - від болісних сумнівів, бунтівних поривів і героїчних устремлінь до небесної лірики. Друга частина постає як елегійний роздум, заснований на бретонській народної мелодії і, нарешті, Фінал - третя частина завершує симфонію апофеозом тріумфування, урочистостями світлого ідеалу.

 

Другий сюрприз вечора - Скрипковий концерт № 2 сучасного українського композитора Євгена Станковича у виконанні улюбленця харківської публіки Валерія Соколова. Часто цей твір називають геніальним прозрінням автора, так як в ньому органічно гармонують типово карпатські ритми коломийок і гострота сучасної музичної мови. Фрагменти народних наспівів то з'являються, то миттєво зникають і слухач, полонений цими примхливими мелодіями, надихається імпульсами сучасної краси життя. згорнути