Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Статут
 
folk
 
Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

karantin

A+ R A-
Рейтинг статті:

Подорожуємо дивовижною Україною (частина 2)

e-mail Друк

18052020

  Сьогодні ми продовжуємо подорож з вами виставкою «Дивовижна Україна» до прекрасних об’єктів, споруджених визначним архітектором епохи пізнього бароко та рококо Бернарда Меретина, котрий збудував на західних землях України чимало споруд, серед них Бучацька ратушаЦерква Святої Покрови у Бучачі та Собор Святого Юра у Львові.

  Бучацька ратуша є справжнім витвором архітектурного мистецтва. Збудована у бароковому стилі, вона дійшла до наших днів майже в первозданному вигляді. Колись окрасою фасаду слугували 14 скульптур античних та біблійних героїв, але до нашого часу їх збереглося всього 9. Ще один витвір Меретина в Бучачі - Церква Святої Покрови, яка ззовні нагадує подільські дерев'яні храми, поєднані з пізньобароковими елементами, але оформлення інтер'єру більше схоже на костельне - на стінах відсутні розписи й немає звичного для православних храмів багатого іконостасу. Наступний храм, авторства Меретина, розташований на терасі, й прикрашений скульптурами має монументально вражаючий портал з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва. Це храм Святого Юра, що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО та містить роботи скульптора Іоана Пінзеля. 

   Говорячи про перлини Ренесансу, неможливо оминути палац князів Збаразьких, збудований архітектором Вінченцо Скамоцці. Вінченцо Скамоцці - автор ідеї про «ідеальний замок» або «Palazzo in fortessa», опублікованої у трактаті “L’idea della architettura universale” (Ідея універсальної архітектури) в Венеції в 1615 р. Саме там його й побачив князь Юрій Збаразький, навчаючись в Падуанському університеті. Він запросив архітектора до свого родового міста, аби той втілив свої ідеї в реальність. Так вперше ідеї Скамоцці вперше були втілені в життя в тихому провінційному містечку сучасної Тернопільщини – Збаражі.

  Майстер українського бароко Степан Ковнір представив широкому загалу свої роботи - Ковнірівський корпус Києво-Печерської Лаври та Собор Антонія і Феодосія Печерських з дзвіницею в м. Васильків. Ковнірівський корпус вирізняється оригінальними архітектурними формами, складається з двох споруд, але сприймається як одна будівля. Щоб скласти уявлення як виглядає ця споруда зсередини, ви можете відвідати Музей історичних коштовностей України, який нині розташовується саме в Ковнірівському корпусі. Степан Ковнір був майстром-кріпаком, але це не завадило йому отримати кваліфікацію «майстра кам'яного будівництва» і створити чимало мистецьки збудованих релігійних споруд у Києві і навіть у Василькові - Собор Антонія і Феодосія Печерських.

  Українське бароко відоме й ім’ям Івана Григоровича-Барського, що був творцем оригінальних типів культових та світських споруд у Києві та інших містах України. Для творчості зодчого характерні багатство композиційних прийомів, мальовнича пластика фасадів та рослинні орнаменти в стриманому, витонченому декорі, а в історію українського мистецтва він увійшов передовсім як архітектор-новатор. Майстерне використання засобів живопису, скульптури і архітектурних форм створюють урочистий і святковий образ Собору Різдва Богородиці у Козельці, авторства Григоровича-Барського.  Відвідати варто й ще одну пам’ятку  Івана Григоровича-Барського - Будинок полкової канцелярії в Козельці, що є однією із двох збережених адміністративних будівель канцелярій козацьких полків, пам’яткою цивільної архітектури XVIII ст.

  Маючи велике надбання наших предків, ми маємо забезпечити його збереження для наступних поколінь, тому що доки звучить відгомін минулого, в його історичних постатях, будівлях та подвигах, доти й звучить український незламний подвиг історичного минулого...

1805 1

2 1805

3 1805

4 1805

5 1805

6 1805

e-max.it: your social media marketing partner