Всесвітня кампанія «16 днів активізму проти гендерного насильства» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Всесвітня кампанія «16 днів активізму проти гендерного насильства»

 16122021 1

Цього року Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва долучився до Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства». Проводиться вона щорічно з 25 листопада до 10 грудня з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Розпочинається кампанія 25 листопада – це Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Серед важливих дат, які охоплює період кампанії:1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом; 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями; 5 грудня – Міжнародний день волонтера; 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі; 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

У цей період наш Центр, разом із партнерами – Центром гендерної культури та Музеєм жіночої та гендерної історії, – презентував цикл заходів, які розповідають історію жінок, їх спроби реалізувати себе, їх намагання захистити себе в жорсткому, подекуди ворожому, чоловічому світі.

26 листопада відбувся перший захід у межах Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства» – відкриття виставки однієї картини «Жіноча історія у бісері». Метою цього арт-проєкту,       авторкою ідеї та кураторкою якого є кандидатка філософських наук і бісерна дизайнерка Марія Щербина, було показати обличчя науковиць, художниць, правозахисниць, письменниць – жінок, які зробили вагомий власний внесок у розвиток мистецтва, науки, літератури, але залишилися маловідомими, а іноді й зовсім невідомими для пересічної людини. Цікавим в цьому проєкті є те, що свою героїню для показу обирала кожна авторка чи автор роботи з бісеру, що має символізувати внесок тієї чи іншої жінки у світову історію і кріпиться на полотні поруч із портретом жінки. Так,  це доволі суб’єктивний вибір. Але це ж так захоплює: вдивлятися в зображення кожної з 35 жінок, шукати розповідь про неї серед текстів на стіні, а потім розмірковувати над тим, що ж зображує той бісерний символ. Заха Хадід і Олена Пчілка, Хеді Ламарр і Світлана Алексієвич, Гіпатія Александрійська і Фріда Кало, Леся Українка і  Рашель Рюйш, Туве Янссон і Христина Алчевська, Марія Примаченко і Марія Каллас... 34 майстрині та майстра з України, Білорусі, Бельгії, Британії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, США та Німеччини зробили свій внесок у справу «ожіночування» світової історії, і це прекрасно, тому що справедливо!

Відкривали виставку директорка Центру Віра Лагутіна та авторка ідеї проєкту Марія Щербина. Завдяки трансляції в Zoom, відкриття змогли побачити у Києві і Сєверодонецьку, а директорка  Музею жіночої та гендерної історії, в якому зазвичай зберігається картина, Тетяна Ісаєва привітала присутніх із відкриттям. Чудовим доповненням цієї події стала прекрасна саксафонічна музика і чорний пес емоційної підтримки та вірний супутник Марії Щербини – Неро Хобітович.

Не таким веселим і позитивним був наступний захід до Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства». Це був прем’єрний показ документальної кінострічки «Розірви коло», який відбувся 29 листопада у великій виставковій залі Центру із дотриманням усіх карантинних обмежень.

У стрічці розповідаються реальні історії двох українських жінок, кожна з яких  змінює своє життя, виходячи з кола насильства. Фільм знято за підтримки Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) у межах реалізації проєкту EMBRACE з протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству за підтримки уряду Великої Британії. Авторкою ідеї фільму є почесна амбасадорка UNFPA Україна Маша Єфросініна. Режисерка фільму – Єлизавета Сміт –  чи не найяскравіша серед молодих режисерок країни.

На показі була присутньою одна з головних героїнь  – харків’янка Іва Стішун. Її історія чіпляє за живе. Ще маленькою дівчинкою вона потерпала від насилля батька, який пив і піднімав на неї руку. До того ж вона є слабочуючою. Але вона вистояла, змогла знайти шлях до себе, до батька, який згодом просив у неї пробачення, до власного сина. Вона не зламалася і своїм життям, відкритістю свого досвіду доводить, що насиллю як в собі, так і в оточуючому середовищі можливо  і потрібно давати відсіч.

Після показу фільма вона відповіла на запитання аудиторії, а більш детально познайомити зі своїм баченням проблем спілкування людей з особливостями вона змогла на інтерактивній лекції, яка відбулася 1 грудня в нашому Центрі культури і мистецтва. Як підібрати ключ для спілкування з людиною, яка має вади слуху або зору? Як відчути чи правильно вона тебе розуміє? Іва Стішун не чує, але говорить не використовуючи мову жестів. Її досвід спілкування з тими, хто чує, і тими хто не чує жодного звуку в цьому світі, відкриває для неї інструменти налагодження зв’язку між ними. Сильна позитивна енергетика і природна харизма привертають до неї, дають змогу виступити своєрідним провідником між двома світами, які подекуди  майже не перетинаються  – світом «нормальних» і світом людей з особливостями.

2 грудня відбулася остання із запланованих у проєкті подій в межах кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства». Це була творча зустріч з нашим партнером в цьому проєкті, директоркою Музею жіночої та гендерної історії Тетяною Ісаєвою.

Харківський Музей жіночої та гендерної історії – перший та єдиний в Україні, на пострадянському просторі та у Східній Європі гендерний музей. Він був створений 2008 року в Харкові з метою гендерного просвітництва й інформування, сприяння укріпленню культурних зв'язків між Україною й іншими країнами, консолідації жіночого руху, привернення уваги до жіночої та гендерної проблематики журналістської спільноти та широких кіл громадськості.

Про історію створення музею в рамках проєкту «Створимо музей про себе!» за підтримки Українського Жіночого Фонду, Глобального Фонду для Жінок та Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН, про етапи його розвитку та найцікавіші реалізовані проєкти й ішла мова на зустрічі.

Колись музей вміщувався у валізі, сьогодні він має стаціонарне приміщення, понад 1500 експонатів, і постійні експозиції, які дають відвідувачам та відвідувачкам можливість: відчути на собі, як відбуваються в суспільстві процеси гендерного конструювання та маніпуляцій; ознайомитися з українським законодавством та міжнародними зобов'язаннями України в царині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також із гендерною термінологією; дізнатися про найкращі світові гендерні практики (на прикладі Швеції); дізнатися про життя жінок у різні історичні часи; взяти участь у дискусіях та інтерактивних вправах; ознайомитися з діяльністю міжнародних жіночих та феміністичних ініціатив і Міжнародної асоціації жіночих музеїв тощо.

Досвід проведення заходів у межах Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства» був цікавим, подекуди неочікуваним, але безумовно цінним. Питання гендерної рівності, протидії насильству сьогодні актуальні як ніколи, адже ми живемо в епоху інформаційного суспільства, коли досвід кожного може стати в пригоді усім. Дякуємо нашим партнерам і сподіваємося на майбутню  плідну співпрацю.

16122021 2 copy

16122021 416122021 3

Сховати метелика