Український традиційний дитячий фольклор: колискові, забавлянки, чукикалки | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Український традиційний дитячий фольклор: колискові, забавлянки, чукикалки

 296268637 811669259825957 6640231350931785105 n 1 copy copy

Український традиційний дитячий фольклор: колискові, забавлянки, чукикалки

Дитячий фольклор на території Слобожанщини та Полтавщини представлений доволі широко й різнопланово. Загалом, його жанровий склад збігається з загальноукраїнським, але деякі форми мають більшу популярність і поширення, наприклад колискові, забавлянки, чукикалки, лічилки, дражнили та різноманітні ігри. Трохи розповімо про деякі з цих жанрів.

Кожна мати знала й вміла співати колискових, проте з самого народження дитину доглядала не стільки вона, скільки бабуся, а може й прабаба. Найчастіше дитинка саме від них чула свої перші колисанки, чукикалки, забавлянки. Ці нехитрі пісні, що мають на меті заспокоїти або розважити немовля, інколи, в залежності від здібностей та хисту виконавиці, могли перетворюватися на справжні маленькі шедеври, зі своїми улюбленими персонажами й сюжетами. Не зайвим буде нагадати, що й чоловіки могли бути виконавцями подібних пісень, бо ж абсолютно всі члени родини, так чи інакше, брали участь у гармонійному вихованні дитини, про що свідчать багато етнографічних записів.

Якщо говорити про колискові, то їх сюжетика була дуже різноманітна й барвиста. В багатьох колисанках співалося про життя дитини – її годування, сон, щасливе майбутнє, життя рідних дитині людей, всілякі витівки й пригоди тварин і птахів. Улюбленим образом у колисанках, безпосередньо пов’язаним із темою сну та дрімоти, був образ кота, що завжди був неподалік, охороняючи сон немовляти й був прикладом для наслідування через свою сонливість та благодушність. Більшість дій та картин з життя, що змальовуються в піснях, пов’язані з господарством, хатньою роботою та пронизані гумором та добротою. Нижче наведемо приклади текстів, які, в тих чи інших варіаціях, побутували на більшості території Лівобережжя:

Люлі, люлі, люлі,
Котикові дулі,
А Марусі калачі,
Щоб вдень спала і вночі.

Коту, коту, коточок,
Вкрав у баби клубочок,
Та й сховався в куточок,
Тільки видно хвосточок.
Стала бабка кота бить:
«Не вчись, коту, так робить,
А вчись черевички шить,
Та не дорогії,
По два золотії.
То не піп купував
І не дяк торгував,
Шинкарочка купила,
Прехороше зносила.
Шинкарочка Наталочка,
Зроби мені люльку
З червоного шовку.

Коту, коту, коточку,
Не лізь на колодочку,
Бо розіб’єш головочку,
Буде вона боліти,
Нічим її завертіти.
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала.

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковенькі вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця:
Що Кирилець робить?
Черевички кроїть,
Писаночки пише,
Дитину колише.

Ой ну-ну-ну, котару,
Загонь вівці в кошару,
А ягнятка в хижку,
Вони вловлять мишку,
Вкинуть у колиску.
Мишка буде воркотать,
А дитина буде спать.

Коту, коту, котів два,
Сірі, білі обидва.
Ідіть до нас ночувати
І дитятко колихать.
У нас хатка тепленька,
А дитятко маленьке.

Гойда, гойда, гойдала,
Де кобилка, там і лоша,
Там жарене порося,
І жарена гуска -
То Толі закуска.

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плоту,
Сон дрімоти питає:
«А де будем ночувать?».
«Там, де хата тепленька,
Дитина маленька,
Туди підем ночувати,
Дитиноньку колихать».

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати
Та й за вуха витягати.
Витяг, витяг за уші,
Посадив же на суші:
«Сиди, кицю, весело,
Я поїду на село
Рибки ловити
І кицю кормити».

Коли дитина вже вміла сидіти, наставала пора забавлянок і «чукикалок». На поміч бабусі приходили і дідусь, і батьки, коли мали вільну хвилинку між працею вдома або на полі. Співаючи такого плану пісні, обов’язково супроводжували це взаємодією з дитиною – або підкидаючи її на колінцях, або лоскочучи ніжки або ручки дитини, або загинаючи немовляті пальчики, або вертячи її голівкою тощо.

Плещуть з дитинкою в долоні:

- Зайчику, зайчику,
Де ти бував?
- У млині.
- Що ти видав?
- Сім мішків горішків.
- Чом ти не вкрав?
- Там були кравчики
Та й побили пальчики.
Конопельки тріщать,
Горобейки цвірчать:
«Цвірь-цвірь!».

- Зайчику, зайчику,
Де ти був?

- У млині.
- Що ти видав?

- Міх муки, міх муки.
- Чом ти не взяв?
- Там були кравчики,
Позбивали пальчики,
Насилу я втік
Через бабин тік
І ножки попік!

Водять пальцем по долонці:
- Ласочка, ласочка,
Де ти була?
- В Бога сукно ткала.
- Що заткала?
- Кусок сала.
- Де ти положила?
- Під лавкою.
- Чим накрила?
- Халявкою.
- Кіт їсть! (б’ють по долонці)

Хитають дитинку за ручки:
Хиті, хиті,
Коники в житі,
А це вони не всі -
Половина у вівсі.

Як підкидають дитинку:
Ой трах по льоду,
Хоч і слизько, та йду,
Та й до тії дівчиноньки,
Що хороша на виду!
Хоч хороша, не хороша -
Хорошого стану,
А хто ж тебе любить буде,
Як я перестану?

Ой гоп, гопака,
Чорні брови в козака,
А я свої в сажу вмажу,
Козакові перевожу.

Ой чук, чуки-чук,
Наловив дід щук,
А баба Марина
Щуки поварила,
Діти накормила.

Ой чук-чукина,
Яка дівка чепурна,
В неї на голівці
Жовті чорнобривці,
Листячко з квасольки,
Наче парасольки.

Підкидають на колінах:
Мене мати породила,
На подушки посадила,
Ще й цибульки дала,
Щоб царицею була!

Гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша
І семеро поросят,
Самі ножки висять.

Гуту-ту, гуту-ту,
Вари кашку круту,
Підливай молочка
Та годуй козачка (або вставляється ім’я дитинки)

На нозі дитинки пальцем б’ють по підошві:
Куй, куй, ковальок,
Подай, пан, молоток,
Підкувати чобіток.
Не подаси молотка -
Не підкую чобітка.

По долоні дитинки водять мізинцем:

Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Починаючи з великого пальця:
Цьому дам, дам,
Дам, дам,
А малому не дам,
Бо він мал-малишок,
Дровець не рубав,
Водички не носив,
І діжі не місив,
І кашки не варив.
Цьому й не дам!

Пропонуємо послухати експедиційні записи цих жанрів за посиланням:
Колискові https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=18&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=

Забавлянки

https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=18&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=19&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=

Матеріал підготовлений провідним методистом відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Обласного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською

Фото Л. Логвиненка

Сховати метелика