КЗ "ОБЛАСНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА"


LOGO 2022 12 12
 
logo1
 
logo2
 
Vesіlne rozmaїttia
 
Відкритий фольклорний фестиваль зимового календаря «Святовид»
 
Rushniki Slobozhanshchini albom
 
photo 2022 04 28
 
Культурно-мистецькі заходи на 2021 рік
  
Статут
 
 
folk
 

Нове у віртуальній галереї

 
graf
 

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Як «звучить» слобожанське Різдво: святкова ніч і ранок

e-mail Друк

Instagram post 3282 copy copy copy

Невдовзі перше воєнне Різдво...в жодному разі не забуваємо про традиційне
святкування. Так само, як це робили наші предки під час попередніх війн і важких часів.
Шукаємо в цьому не лише тимчасове полегшення для себе, рятування від стресів, а й
мотивацію жити далі. Бо переймаючи традиції, ми тим самим забезпечуємо сталість
життя і залишаємо нашим нащадкам збережений культурний спадок. В цьому теж
наша майбутня перемога! Хай це буде усього одна простенька пісенька. ..Ось хочемо
розказати вам про особливості старовинних колядок та щедрівок Слобожанщини і дати
зразки для самостійного їх вивчення. А навчати будуть бабусі з сайту «Цифрового
архіву Слобожанщини Полтавщини», обирайте прості зразки, а хто співає – складніші.
Слухайте, співайте разом з ними і тоді Різдвяні свята будуть завжди з вами. В якому б
форматі ви їх не відзначали...
«Звучати» Різдво майже по всій Україні (і на Слобожанщині теж) починало вже зі
святкової ночі 24-25 грудня. (Ну а якщо хтось ще «завис» у юліанському календарі, то 6-
7 січня). Першими співаками були гурти півчих з найближчої церкви, на чолі зі
священниками, а як нема церкви, то молоді хлопці самі брали у руки різдвяну «зірку»
(або «звізду») і обходили оселі одразу після півночі. В цей таємничий і урочистий
момент звучали біля хат фрагменти церковних співів, зокрема тропар «Рождество твоє,
Христе, Боже наш», кондак «Діва днесь» та колядки з християнськими сюжетами, на
кшталт усім відомих «Діва Марія сина зродила», «Нова радість стала» (а послухайте,
який чудовий і доволі відмінний варіант цієї колядки співає бабуся 1904 року
народження!! з Мохнача https://folklore.kh.ua/site/track?id=344). Або ж менш відомі
колядки «із звіздою», як оця з Сахновщини https://folklore.kh.ua/site/track?id=1143 або
отака із Зміївщини https://folklore.kh.ua/site/track?id=1451
Так було не усюди. В маленьких і віддалених селах, де не було храмів, або пізніше, вже
в радянський час, інколи першими посланцями Різдва виступали «пахолки» або
«пахольчики», хлопчики малого віку, які приходили до хат рано-вранці 25 грудня і
декламували-скандували вірші, що славлять народження Христа. Багато текстів
«пахолкування» (хоча іноді це теж називали колядуванням), типових для усієї
Слобожанщини, є у збірці відомого харківського етнографа 19-20 ст. Петра Іванова
(Иванов П. В. «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии»).
Я маленький проходчик,
Родився в вівторчик,
А в середу рано,
Мене в школу оддано,
А в школі читають,
Нічого не знають,
А я знаю аз та буки,
Пожалуйте копієчку в руки.
Як зазначає Іванов, за віршик прийнято було давати копійки або пряники, при чому
маленькі колядники поспішали випередити один одного, бо найкращу винагороду
отримували перші, а останнім могли і двері не відчинити..

Цікаві варіанти віршів на пахолкування також подані у збірці «Муравський шлях - 97:
Матеріали комплексної фольклорно -етнографічної експедиції», яка є у вільному
доступі на сайті Обласного центру культури і мистецтіві:
https://www.cultura.kh.ua/uk/activities/folklore-research-laboratory/publications/1932-
materiali-folklorno-etnografichnoyi-ekspeditsiyi-muravskij-shljah-97
А ось ще зразок з нашого сайту архівних матеріалів:
https://folklore.kh.ua/site/track?id=270
Ці вірші могли бути коротенькими і дуже довгими, що залежало від віку і хисту
виконавця, який, як правило, виголошував їх самостійно, соло. Довгі вірші – це, як
правило, християнські сюжети про появлення зірки або фрагменти, що дуже нагадують
уривки з вертепу.
Якщо кудись не добігла малеча, вранішнє привітання переймав на себе дорослий
хлопець чи дядько, бо обов’язково ж треба було, щоб на таке велике свято першим до
хати увійшов представник чоловічої статі (це, до речі, зовсім не християнська, а давня
патріархальна магічна традиція). Тут вже привітання набували іншого, жартівливого і
«дорослого» характеру:
Я маленький пахольчик, зліз на стовпчик,
З стовпчика на жердочку, дайте дядько, на чверточку!
Деякі сусіди-чоловіки, дивлячись, що до якихось хат не добігли пахольчики-колядники,
самі приходили у гості і промовляли отаке... А ще, як зовсім біда з мужиками, одинокі
жінки навіть заносили до хати у святковий ранок песика – хоч когось «мужського»
роду!
З другої половини Різдва наставав час для інших учасників Коляди... (далі буде)

e-max.it: your social media marketing partner
Викл. сніг