В часи війни наших колег, співробітників Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, розкидало по усьому світі. Але ми, як то кажуть, намагаємося триматися у купочці. Сьогодні хочемо з вами поділитися чудовим матеріалом, який підготувала наша колега ─ артистка фольклорного гурту "Муравський шлях", кандидат педагогічних наук, відома харківська фольклористка Мирослава Олександрівна Семенова, яка нині перебуває у Бельгії. Ви узнаєте про походження свята Миколая, про пов’язані з ним колядки, які співалися на Слобожанщині, ознайомитеся з чудовою презентацією, яка допоможе зорієнтуватися у нюансах походження та введення Юліанського та Григоріанського календарів, а також узнаєте про те, як і коли святкують Миколая у Бельгії.
Микола́й, Миколай Мирлікійський, Миколай Чудотворець (грец. Νικόλαος, лат. Nicolaus; за Григоріанським календарем його земне життя тривало з 15 березня 270, по 6 грудня 343). Микола́й — християнський священник грецького походження в Римській імперії, єпископ Мирський, святий. Він народився у Патарі, в історичній області Лікія, що на той час належала Римській імперії.
У молодості здійснив паломництво до Єгипту та Святої Землі. Невдовзі після повернення став єпископом у Мирі Лікійській. Зазнав гонінь за правління римського імператора Діоклетіана, був ув’язнений. Звільнений у часи імператора Костянтина. Помер у Мирі, Лікія.
Перші згадки про вшанування датуються VI століттям, коли імператор Юстиніан I збудував на честь святого церкву в Константинополі. За переказами, Миколай звершив багато чудес за життя і після смерті. Культ святого Миколая був популярний у східнохристиянських церквах, особливо в Греції. Звідти він поширився до Італії, Німеччини, України. 991 року єпископ Регінальд склав «Житіє святого Миколая». 1087 року італійські купці перенесли тіло святого з Мири й перевезли до Барі в Італії (де його мощі зберігаються по сьогодні). Один із найшановніших святих у католицьких, православних і деяких протестантських церквах. День вшанування — 6 грудня за григоріанським календарем, 19 грудня — за юліанським календарем. В Україні на його честь названо місто Миколаїв.
На основі образу єпископа Миколая Мирлікійського в багатьох європейських країнах було створено образ Святого Миколая, що приносить малюкам подарунки на день святого Миколая.
Святий Миколай, уважається покровителем торгівлі, дітей, мандрівників, пекарів, моряків.
Як пишуть ЗМІ, наразі Православна Церква України для обчислення свят користується юліанським календарем. Після 2017 року, коли Різдво Христове 25 грудня за Григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні (як у ЄС) та з початком військової агресії РФ, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня за Новоюліанським і Григоріанським календарями активізується щороку з наближенням Різдва. 18 грудня 2021 року митрополит Київський Епіфаній висловив сподівання, що українці впродовж наступних 10 років, у своїй більшості, перейдуть на Новоюліанський календар.
Зазначимо, що в народній культурі України святий Миколай є вельми популярним, про що свідчать фольклорні пісні на його честь. Однак ці пісні співали на Різдво, дата якого за старим Юліанським календарем припадає на 7 січня. А світське життя на наших теренах підпорядкували Григоріанському календарю, що був введений 1918 року декретом Раднаркому, згідно з яким у 1918 році після 31 січня йшло 14 лютого. Тобто понад 100 років Україна, що не є суто релігійною державою в календарному плані нічим не відрізняється від Європи та інших розвинених країн.
Миколая переважно в сільській місцевості в ХХ ст. (6.12/ 19.12) шанували як покровителя землеробства і тваринництва, захисника усіх бідних і знедолених. У кожній хаті висіла ікона Миколи Чудотворця.
Із початком Різдва молодь починала колядувати. На Слобожанщині зберіглося багато народних колядок, але починають з колядки про Миколая, що присвячують господарю. Миколай є християнським святим зі своєю сферою опікувань, тому його просять про допомогу.
У ЦАФ (Цифровому архіві фольклору ООМЦКМ) є 4 колядки, в яких згадується Миколай.
Дата запису 1 вер. 1992 р.
Місце запису с. Рябина, Великописарівський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi: В. М. Осадча
Транскрипція: Ярина Закальська
А хто, хто Миколая любив,
А хто, хто Миколаю служив,
Йому, святий Миколаю,
На всякий час помагаю.
Миколаю!
Іванко Миколая любив,
Іванко Миколаю служив,
Йому, святий Миколаю,
На всякий час помагаю.
Миколаю!
Іванко в морі потопає,
На помочі Бога призиває,
Рятуй, Боже, ще й Ти, Отче,
Миколаю-чудотворче.
Миколаю!
Тут Миколай виступає в ролі захисника мореплавців. Дійсно, за легендою він врятував корабель під час сильної бурі.
Дата запису 1 лист. 1992 р.
Місце запису с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці Зей Ганна Трохимівна (1913)
Збирачi: Г. В. Лук'янець, М. О. Семенова
Транскрипція: К. О. Курдіновська
Господарям, літнім людям співали «Ой хто, хто Миколая любе...». У цій колядці йдеться про вибір імені сина Діви Марії за допомогою святого Миколая, хоча він жив пізніше дати народження І. Христа.
Ой хто, хто Миколая любе,
Ой хто, хто Миколаю служе,
Ой ти, Святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколаю!
А Діва Марія Миколая любе,
А Діва Марія Миколаю служе,
Ой ти, святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколаю!
А Діва Марія сина спородила,
А Діва Марія сина спородила.
Ой ти, Святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколаю!
А, спородивши, анголів зібрала,
Стали думати-гадать,
Яке йому ім’я дать,
Миколаю!
Дали йому мня святого Петра, (двічі)
Вона його не злюбила,
Всіх анголів посмутила,
Миколаю!
Дали йому мня святого Ілля, (двічі)
Вона його не злюбила,
Всіх анголів посмутила,
Миколаю!
Дали йому мня Ісуса Христа, (двічі)
Вона його ізлюбила,
Всіх анголів звеселила,
Миколаю!
У цій колядці Миколка як воїн слідкує за виконанням обов’язків, бо дівчина, яка стерегла виноградник, заснула й пташки «поклювали зелене вино».
Місце запису с. Кручик, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi: В. М. Осадча
Транскрипція: Ярина Закальська
Ой, рано-рано, півень заспівав,
Ой, дай, Боже!
Ой, рано-рано півень заспівав,
Святий ве(чір)!
А ще раніше Миколка устав,
Ой, дай, Боже!
А ще раніше Миколка устав,
Святий ве(чір)!
Миколка устав, лучком забрязчав,
Ой, дай, Боже!
Миколка устав, лучком забрязчав,
Святий ве(чір)!
Вставайте, браття, коней сідлайте,
Ой, дай, Боже!
Вставайте, браття, коней сідлайте,
Святий ве(чір)!
Коней сідлайте та пізнавайте,
Ой, дай, Боже!
Коней сідлайте та пізнавайте,
Святий ве(чір)!
Чия то дочка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Чия то дочка вино стерегла,
Святий ве(чір)!
Вино стерегла, крєпко заснула,
Ой, дай, Боже!
Вино стерегла, крєпко заснула,
Святий ве(чір)!
Та й налетіли раннії пташки,
Ой, дай, Боже!
Та й налетіли раннії пташки,
Святий ве(чір)!
Та й поклювали зелене вино,
Ой, дай, Боже!
Та й поклювали зелене вино,
Святий ве(чір).
У наступній колядці висвітлено виховний момент – дарунки для слухняних діточок і покарання для неслухів. Батько також виконує християнський обов’язок – їде до церкви.
Миколая!
А батечко коника сідлає.
Сідлає.
Та собі до церкви виїжджає.
Виїжджає.
А мати вечерю собирає.
Собирає
Та собі діточок викликає.
Викликає.
«Та ідіть діточки, до купочки.
До купочки.
Та беріть діточки даруночки».
Даруночки,
А лихим діточкам та й різочки.
Та й різочки.
А добрим діточкам даруночки.
Даруночки.
Та від бога раю. Миколаю!