КЗ "ОБЛАСНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА"


LOGO 2022 12 12
 
logo1
 
logo2
 
Vesіlne rozmaїttia
 
Відкритий фольклорний фестиваль зимового календаря «Святовид»
 
Rushniki Slobozhanshchini albom
 
photo 2022 04 28
 
Культурно-мистецькі заходи на 2021 рік
  
Статут
 
 
folk
 

Нове у віртуальній галереї

 
graf
 

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Як звучать слобожанські щедрівки: меланки та щедрівки молоді

e-mail Друк

Для шедрівокНагадаємо, що  зимові святкування з народною назвою  «Різдвяні святки» охоплюють період від Різдва до Водохреща (за старим календарем 25.12-19.01,  а новим – 7-19.01). Однак на Слобожанщини, зокрема на Харківщині, чітко розділяли ці два тижні на зону дії трьох свят. До Щедрого вечора (вечір напередодні нового року), який в церковному календарі співпадав з днем св. Меланії, звучали різдвяні привітання і колядки усіх типів. Починаючи із Щедрого вечора, свята Меланки,  наставав час для щедрівок. Відтоді колядки вже в нас не співали!! (це не співпадає із традиціями багатьох українських регіонів «колядувати до весни», особливо там, де втрачений «щедрувальний» цикл). Щедрувати можна було до 4 (17 січня), на практиці все ж обмежувалися одним вечором (наступний перший день нового року – день посівання, яке теж відноситься до щедрувального циклу, але про це згодом). В будь-якому разі пісні замовкали за день до  Водохреща (6.01/19.01),  в останній, так званий, «Голодний Святвечір» (5 або 18 січня) вже не щедрували.

Не всім зрозуміла причина, чого це в зимових щедрівках співається про майбутню сівбу, народження ягнят, телят і приліт весняних птахів. Нагадаємо, що така весняна тематика святкування була автоматично переміщена із весни на зиму через календарну реформу Петра 1-го. Саме за його наказом новий рік почали святкувати не 1 березня, а 1 січня. Чесно кажучи, для мене дивно, що народна традиція теж «переїхала»,  а не залишилася прив’язаною все ж до весни, як це було раніше століттями.

З точки зору особливостей звучання щедрівки не мають ніяких відмінностей від колядок, такі ж типи фактури, багатоголосся і різні варіанти в залежності від жанру, статі  і віку співаючих.

Як і колядки,  щедрівки мали декілька цікавих жанрових різновидів: меланки дівчат, щедрівки-приказки малих дітей, щедрівки-пісні молоді, парубочий обряд водіння «Кози» та посівання (посипання) хлопчиків вранці на Новий рік.

В експедиціях підкреслювали, що щедрувала все ж більше молодь (під час Коляди більше ходило старших людей).  А такі жанри, як щедрівки-меланки,  виконували виключно дівчатка і дівки. Майже всі записані у нас варіанти цього різновиду прямо отак і починаються зі слова «меланка» або «меланки». А далі текст або про початок весни, або вже пізніші версії християнських текстів.

Прекрасно, що ці пісні (який би вони зміст не несли), зберігають інтонації весняних закличок – дуже прості, навіть примітивні, одноголосні мелодії очевидно мають дохристиянське походження.

В деяких слобожанських селах наполягали, що взагалі щедрування – то жіноча тема (і це, до речі, збігається з  тим, що більшість обрядових співів – веснянки, петрівчані, купальські, жнивні, весільні – співали виключно жінки). Чоловічі «Коза» і посипання навряд чи можна вважати вокальними жанрами, хоча примітивне інтонування-скандування все одно присутнє.

Однак зафіксовані і щедрівки маленьких хлопчиків. Усім відомі віршики «Щедрик-ведрик» колись могли скандуватися на просту мелодію:

Паралельно з дівочими «меланками» побутували щедрівки із згадуванням св. Меланії для змішаних гуртів, але стиль і обставини виконання все ж відносять ці пісні до звичайних щедрівок  дорослих.

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1133

За століття зближення у часі Коляди, Різдва, Щедрого вечора усі пісні цього періоду набули схожих текстів та сюжетів.  Так само як і в колядках,  записані чудові щедрівки про сонце, місяць і дощ.  https://folklore.kh.ua/site/track?id=588

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1465

Дуже популярний для щедрівок сюжет – вечері Ісуса Христа (він зустрічається  і в колядках, але в щедрівках особливо часто), відпускання гріхів (ух як я люблю оцей образ про золоті ключі, якими відкривають усі раї та пекла… далі чомусь йдеться про праведні душі)) але логічно уточнити, а в пеклі хто?)) https://folklore.kh.ua/site/track?id=1040

З християнських сюжетів актуальний для щедрівок сюжет про обирання імені Ісусу
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1135

(до речі, в цій щедрівці 12 куплетів і кожен звучить майже хвилину)), то і виконавці, і господарі повинні б мати гарну витримку))

Значний вплив християнської культури не зміг суттєво витіснити в буквальному сенсі приземлені традиційні сюжети, тому нерідко в християнських щедрівках мати Марія пере ризи, розвішує на калині, а янголи несуть їх під небеса.

 https://folklore.kh.ua/site/track?id=738

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1113

Ще й при цьому такі пісні звучать енергійно, в бадьорому і швидкому темпі... ну ніякої благості й трепету!))

На щедрий вечір занадто ощадливим господарям співалися такі ж самі дражнилки, як і на Коляду.

Цікавий  формат щедрівок зафіксований в деяких частинах Слобожанщини, вони починають з приспіву «Щедрий вечір» чи «Щедрівка»!  https://folklore.kh.ua/site/track?id=1262

https://folklore.kh.ua/site/track?id=837

https://folklore.kh.ua/site/track?id=919

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1580

Повторювали колядкові побажання у весільних щедрівках хлопцю і дівчині, якщо в хаті живе молодь підходящого віку.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1465

Один з весільних текстів, що адресувався дівчині, поширений по всій Харківщині і дуже колоритний – про березу із золотою корою, з якої пташки її оббивають. А дівчина збирає і несе те золото до золотарика на вінчальний віночок і золотий перстень. Звучать ці пісні урочисто і дуже гарно.

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1598

Оригінальний і текст,  і розспів з «тончиком» в щедрівці з Киселів на Первомайщині.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1387

Ну  і наостанок нагадаємо про  справжній щедрувальний хіт з Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн». Цю щедрівку співають безліч українських гуртів, особливо студентських, вона стала дійсно дуже популярною, аби ж всі пам’ятали  про край, де вона була створена!
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1640

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Галина Лук’янець

#ООМЦКМ 

#культураХарківщини

#культураСлобожанщини 

#ДеньТрадиційноїКультури

#лабораторіядослідженняНКС 

#НКС

#спадщинаХарківщини

#колядкиСлобожанщини

#щедрівкиСлобожанщини

#щедрівкиХарківщини 

#колядкитащедрівки

e-max.it: your social media marketing partner
Викл. сніг