Нагадаємо, що зимові святкування з народною назвою «Різдвяні святки» охоплюють період від Різдва до Водохреща (за старим календарем 25.12-19.01, а новим – 7-19.01). Однак на Слобожанщини, зокрема на Харківщині, чітко розділяли ці два тижні на зону дії трьох свят. До Щедрого вечора (вечір напередодні нового року), який в церковному календарі співпадав з днем св. Меланії, звучали різдвяні привітання і колядки усіх типів. Починаючи із Щедрого вечора, свята Меланки, наставав час для щедрівок. Відтоді колядки вже в нас не співали!! (це не співпадає із традиціями багатьох українських регіонів «колядувати до весни», особливо там, де втрачений «щедрувальний» цикл). Щедрувати можна було до 4 (17 січня), на практиці все ж обмежувалися одним вечором (наступний перший день нового року – день посівання, яке теж відноситься до щедрувального циклу, але про це згодом). В будь-якому разі пісні замовкали за день до Водохреща (6.01/19.01), в останній, так званий, «Голодний Святвечір» (5 або 18 січня) вже не щедрували.
Не всім зрозуміла причина, чого це в зимових щедрівках співається про майбутню сівбу, народження ягнят, телят і приліт весняних птахів. Нагадаємо, що така весняна тематика святкування була автоматично переміщена із весни на зиму через календарну реформу Петра 1-го. Саме за його наказом новий рік почали святкувати не 1 березня, а 1 січня. Чесно кажучи, для мене дивно, що народна традиція теж «переїхала», а не залишилася прив’язаною все ж до весни, як це було раніше століттями.
З точки зору особливостей звучання щедрівки не мають ніяких відмінностей від колядок, такі ж типи фактури, багатоголосся і різні варіанти в залежності від жанру, статі і віку співаючих.
Як і колядки, щедрівки мали декілька цікавих жанрових різновидів: меланки дівчат, щедрівки-приказки малих дітей, щедрівки-пісні молоді, парубочий обряд водіння «Кози» та посівання (посипання) хлопчиків вранці на Новий рік.
В експедиціях підкреслювали, що щедрувала все ж більше молодь (під час Коляди більше ходило старших людей). А такі жанри, як щедрівки-меланки, виконували виключно дівчатка і дівки. Майже всі записані у нас варіанти цього різновиду прямо отак і починаються зі слова «меланка» або «меланки». А далі текст або про початок весни, або вже пізніші версії християнських текстів.
Прекрасно, що ці пісні (який би вони зміст не несли), зберігають інтонації весняних закличок – дуже прості, навіть примітивні, одноголосні мелодії очевидно мають дохристиянське походження.
В деяких слобожанських селах наполягали, що взагалі щедрування – то жіноча тема (і це, до речі, збігається з тим, що більшість обрядових співів – веснянки, петрівчані, купальські, жнивні, весільні – співали виключно жінки). Чоловічі «Коза» і посипання навряд чи можна вважати вокальними жанрами, хоча примітивне інтонування-скандування все одно присутнє.
Однак зафіксовані і щедрівки маленьких хлопчиків. Усім відомі віршики «Щедрик-ведрик» колись могли скандуватися на просту мелодію:
Паралельно з дівочими «меланками» побутували щедрівки із згадуванням св. Меланії для змішаних гуртів, але стиль і обставини виконання все ж відносять ці пісні до звичайних щедрівок дорослих.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1133
За століття зближення у часі Коляди, Різдва, Щедрого вечора усі пісні цього періоду набули схожих текстів та сюжетів. Так само як і в колядках, записані чудові щедрівки про сонце, місяць і дощ. https://folklore.kh.ua/site/track?id=588
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1465
Дуже популярний для щедрівок сюжет – вечері Ісуса Христа (він зустрічається і в колядках, але в щедрівках особливо часто), відпускання гріхів (ух як я люблю оцей образ про золоті ключі, якими відкривають усі раї та пекла… далі чомусь йдеться про праведні душі)) але логічно уточнити, а в пеклі хто?)) https://folklore.kh.ua/site/track?id=1040
З християнських сюжетів актуальний для щедрівок сюжет про обирання імені Ісусу
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1135
(до речі, в цій щедрівці 12 куплетів і кожен звучить майже хвилину)), то і виконавці, і господарі повинні б мати гарну витримку))
Значний вплив християнської культури не зміг суттєво витіснити в буквальному сенсі приземлені традиційні сюжети, тому нерідко в християнських щедрівках мати Марія пере ризи, розвішує на калині, а янголи несуть їх під небеса.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=738
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1113
Ще й при цьому такі пісні звучать енергійно, в бадьорому і швидкому темпі... ну ніякої благості й трепету!))
На щедрий вечір занадто ощадливим господарям співалися такі ж самі дражнилки, як і на Коляду.
Цікавий формат щедрівок зафіксований в деяких частинах Слобожанщини, вони починають з приспіву «Щедрий вечір» чи «Щедрівка»! https://folklore.kh.ua/site/track?id=1262
https://folklore.kh.ua/site/track?id=837
https://folklore.kh.ua/site/track?id=919
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1580
Повторювали колядкові побажання у весільних щедрівках хлопцю і дівчині, якщо в хаті живе молодь підходящого віку.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1465
Один з весільних текстів, що адресувався дівчині, поширений по всій Харківщині і дуже колоритний – про березу із золотою корою, з якої пташки її оббивають. А дівчина збирає і несе те золото до золотарика на вінчальний віночок і золотий перстень. Звучать ці пісні урочисто і дуже гарно.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1598
Оригінальний і текст, і розспів з «тончиком» в щедрівці з Киселів на Первомайщині.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1387
Ну і наостанок нагадаємо про справжній щедрувальний хіт з Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн». Цю щедрівку співають безліч українських гуртів, особливо студентських, вона стала дійсно дуже популярною, аби ж всі пам’ятали про край, де вона була створена!
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1640
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Галина Лук’янець
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторіядослідженняНКС
#НКС
#спадщинаХарківщини
#колядкиСлобожанщини
#щедрівкиСлобожанщини
#щедрівкиХарківщини
#колядкитащедрівки