«І дана їй власть обаяти...» | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

«І дана їй власть обаяти...»

 photo 2024 05 29 11 57 49

 

Продовжуємо говорити про статті М. Сумцова в енциклопедіях ХІХ — початку ХХ століття (див. початок:

https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid0asBL7xfkWW8omsZXYZJxtjhqnZFtvj8jhiR5b2ZfLXLQRfN7ncNVJi9LZMexUpHnl )


Навіть у спеціальних фольклорно-етнографічних словниково-енциклопедичних виданнях, що вийшли наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в Україні (наприклад, в ілюстрованому етнографічному довіднику «Українська минувщина», словнику-довіднику Віталія Жайворонка «Знаки української етнокультури», збірці «100 найвідоміших образів української міфології», енциклопедії Валерія Войтовича «Українська міфологія», «Українській фольклористичній енциклопедії» у двох томах, енциклопедичній за характером книзі Василя Скуратівського «Русалії» тощо, не кажучи вже про загальну «Енциклопедію українознавства», ми побачимо далеко не всі реалії, образи та артефакти, яким присвятив статті в енциклопедіях М. Сумцов. Наприклад, назви «обаясник» у словнику В. Жайворонка нема, хоч він і дає синонімічні назви – перелесник та вогняний змій, і шкода, бо ця назва походить від «обаяти» – в значенні підкорити дівчину чи жінку шляхом перетворення змія на красивого парубка; в основі його – прасловʼянське слово obajanьje

(https://ru.wiktionary.org/w/index.php?title=obajan%D1%8Cje&action=edit&redlink=1),

тобто чарівництво, і ми розуміємо, чому для М. Сумцова народний термін «обаясник» був важливий. До речі, в повісті «Конотопська відьма» читаємо: «І дана їй власть на усім лиці земному і чаклувати, і обаяти, і глумитися цілоє уремʼя і полвремені».

З сучасної української мови слово «обаяніє» зникло, хоч воно, як ми бачимо, було вживано українцями ще в ХІХ столітті. Перекладають його з російської словами «чарівність» або «привабливість». Ці слова вживаються в позитивному сенсі, а от для людей, занурених у традиційну народну культуру, це були зовсім не компліменти.

Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ, проф. НТУ «ХПІ»