17-18 червня 2022 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва зібрав науковців на щорічну Науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Традиційна культура в умовах глобалізації: виклики війни» в режимі онлайн. Навіть російська агресія не змогла завадити провідним діячам культури і мистецтва, педагогам, мистецтвознавцям зустрітися та поділитися гострими науковими проблемами, ідеями, а також практичним досвідом дослідження і збереження української культури в умовах війни.

12 червня на платформі ZOOM відбулася народознавча онлайн-зустріч «Зелена неділя дарує чар-зілля» за ініціативи працівників соціокультурного центру та відділу «Україніка» ім. Т.Г.Шевченка за підтримки Харківського обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва, Харківського художнього музею та Харківської єпархії Української православної церкви.

Трійця або Зелена неділя - одне з найулюбленіших свят українців, в ньому гармонійно переплелися дохристиянські вірування та церковні традиції. Народні дійства, що відбувалися у ці святкові дні, повинні були забезпечити щедрий урожай та процвітання громади. Учасники обрядів оспівували силу й красу природи, намагаючись ЗАДОБРИТЬ.

Проводи українців на військову службу в другій половині ХХ століття

(за експедиційними матеріалами)

Проводи в армію не часто ставали предметом спеціальної уваги вітчизняних етнологів та фольклористів протягом останнього століття, хоча українцям проводжати молодих людей доводилося часом не просто в армію, а й на війну. Звісно, певна обрядовість не могла не існувати, і вона була в чомусь відмінна в різних регіонах, а в чомусь однакова. Ми проаналізуємо лише деякі з зафіксованих нами протягом останніх 40 років українських народних звичаїв, пов'язаних із проводами новобранця в армію у другій половині ХХ століття.

На Полтавщині, як і на всій території Лівобережжя України, жіночий комплекс костюму складався з сорочки, плахти або спідниці, крайки або пояса, керсетки (жилетки) або свити (верхнього одягу з рукавами). В залежності від соціального статусу, пори року або визначних подій, цей набір варіювався й доповнювався такими складовими й аксесуарами, як взуття, головний убір та прикраси.

Навіть у скрутні часи бувають зустрічі що надихають. Таким творчим поштовхом на весь майбутній тиждень стала сьогодні, 30 травня 2022 року,  онлайн-зустріч «Не щезає мода на майстерність народу», що організували на платформі Google Meet Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка, Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва, Харківський художній музей та Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського.

Дорогі випускниці та випускники Академії культурного лідера 2018-2019

у цей складний час жорстокої війни проти України ми хотіли би підтримати Вас стипендіями екстреної підтримки. Ви можете отримати 1000€ на свої найперші потреби у цей скрутний час.

Продовжується цикл практичних семінарів для директорів обласних центрів народної творчості та працівників, відповідальних за напрямок нематеріальної культурної спадщини “НКС в часи війни: алгоритм дій зацікавлених сторін та організацій культури”, який проводить Платформиа НКС–Україна, Центр розвитку «Демократія через культуру» (ДС) та Український центр культурних досліджень (УЦКД),

Дуже хочеться розповісти про традиційний слобожанський костюм. У переддень Дня вишиванки це особливо актуально.

Жіночий одяг, в першу чергу, складався з додільної сорочки або сорочки «з підтичкою» (що складалася з двох частин), які шилися на Слобожанщини з добре вибіленого конопляного полотна. Іноді шили з льону доморобного або, пізніше, фабричного виробництва, з трьох пілок-полотнищ, що обумовлювалося шириною ткацького станку –  близько 50 см. Крій сорочок варіювався – вони могли бути «на кокетці» або кроїлися «вперекидку».  Рукави зустрічалися і суцільнокроєні, і з уставкою. Вишивкою прикрашалися рукави й поділ сорочки, інколи горловина. Вишивалися сорочки нитками з шовку, льону, конопель, фарбованих натуральними різнокольоровими барвниками. Найбільш розповсюдженими кольорами були червоний, синій, коричневий відтінки. Також слобожанки вельми полюбляли вишивати білими нитками, майстерно комбінуючи різні взори й техніки вишивки – лиштву, мережку, набирування, вирізування, виколювання тощо. Рукави сорочок зазвичай призбирувалися в «пухлики». Дуже часто на подолах та рукавах сорочок слобожанок можна було зустріти так званий «черв’ячок» –  фрагмент вишивки, що дійсно формою нагадував черв’яка, слугував додатковою прикрасою й міг доповнюватися яскравим вишитим фрагментом.
Взори і техніки вишивки на сорочках спочатку були дуже складними, але, з приходом у 19 столітті так званої брокарівської вишивки хрестиком у червоно-чорних (або червоно-синіх) кольорах, вишивка стала більш спрощеною, що компенсувалося майстерністю комбінування декоративних елементів.
На території Слобожанщини, як і на більшій частині України, орнаменти на сорочках були геометричними, рослинними або змішаними.

8 травня 2022 року у Німеччині, в місті Ганновер, столиці Нижної Саксонії, відбулася демонстрація на підтримку України.

Тут було близько 500 осіб на цьому патріотичному заході.

Серед учасників було багато людей з України. Вони тут опинилися, бо втекли від війни, яка принесла жах, біль, втрату близьких, зруйновані міста та домівки.

НКС в часи війни: відстеження динаміки мінливої ситуації

12 травня 2022 року співробітники відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій ООМЦКМ на чолі з директором Вірою Лагутіною взяли участь у черговому практичному семінарі “НКС в часи війни: алгоритм дій зацікавлених сторін та організацій культури” з підтемою “Відстеження динаміки мінливої ситуації, роль опитування”.  Захід був організований Центром розвитку “Демократія через культуру” (ДС), Українським центром культурних досліджень (УЦКД) та Платформою НКС-Україна для директорів обласних центрів народної творчості та працівників, відповідальних за напрямок нематеріальної культурної спадщини.