Сьогодні ми вам розповімо про традиційне взуття, яке носили на Полтавщині.
Чоботи люди шили самі, хто як вмів, вони були майже у всіх, іншого взуття, крім жіночих «модних» полусапожок і черевиків не пам’ятають. Черевики зав’язувалися на зав’язки або застібалися на застьожки. З телячої шкіри шили юхтові, ялові чоботи, з конячої шкіри – шкапові, з козячої – хромові.
До середини ХІХ століття робочі чоботи були виворітними, тобто з вивороту зшивалися всі деталі чобіт, далі пришивалися закаблуки, позаду був один шов. Останніми прибивалися підбори, які на жіночих чоботях звичайно були трохи вищі за чоловічі. Підбивалися чоботи мідними підковками, також прикрашалися декоративною строчкою.

Ще один різновид - чоботи-пришви, у яких передок був пришитий до халяви іншого кольору (чорно-зелені, чорно-червоні), їх ще називали «чорнобривці», «сап’янці».

Чим прикрашалися мешканки Полтавщини 100-200 років тому?

За багатьма етнографічними даними, полтавські жінки, як і переважна більшість українок, дуже любили прикрашати себе намистами з коралів, які завозили з Європи. Корал був коштовним, тому чим більше низок (разків) «доброго», як його ще називали, намиста на жінці було, тим вищий був її соціальний і матеріальний статус. Трохи пізніше з’явилися більш дешеві матеріали, що імітували корал – смальта та скло різних форм і відтінків. Майже обов’язковим доповненням цих намист були рифи – намистини, обвиті срібною візерунчастою пластиною та пугвиці – металеві намистини, прикрашені зерню або різьбленням. Заможні жінки могли дозволити собі носити перлові, гранатові намиста.

Нематеріальна культурна спадщина це джерело, з якого кожен народ черпає як усвідомлення своєї національно-культурної унікальності, так і натхнення для майбутніх звершень. Звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; традиційні ремесла – саме до таких галузей НКС належить елемент “Українська писанка; традиція і мистецтво”. Згідно з наказом №228 Міністерства культури та інформаційної політики України від 6 липня 2022 року цей елемент (охоронний номер “046.нкс”) було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Майже вперше за історію Національного переліку елемент подавався не від окремого регіону, а спільно. Бо як зазначено в обліковій картці: «Писанка представлена в усіх областях сучасної України. А саме: Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Прикарпаття, Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Донщина, Слобожанщина, Сіверщина».

Запрошуємо вас взяти участь у культурно-мистецькій акції до Дня

Української Державності «Обличчя Держави», яка буде проходити протягом липня 2022 року у форматі онлайн.

️ Організатор: комунальна установа культури «Донецький обласний навчально-методичний центр культури» за підтримки управління культури і туризму Донецької ОДА.

ХХІ Відкритий дистанційний фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло +» для дітей та молоді.

У травні-липні 2022 року Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва спільно з громадською організацією «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» за підтримки Департаменту культури Харківської обласної державної адміністрації було проведено ХХІ Відкритий дистанційний фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло +» для дітей та молоді.

Заходи фестивалю охопили три напрямки: «Автентичний солоспів», «Автентичний гуртовий спів», «Традиційні художні ремесла». У «Автентичному солоспіві» взяло участь 21 соліст, 14 фольклорних колективів із Донецької, Київської, Сумської, Харківської областей. У їх виконанні прозвучало 25 твори у сольному виконанні та 18 у виконанні гуртів.

Сахновщинський коровай та традиційне харківське коцарство у Національному переліку НКС України!

6 липня 2022 року підписано наказ № 228 Міністерства культури та інформаційної політики України, згідно з яким до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено 21 новий елемент. Два елементи з Харківської області: «Знання і практики приготування сахновщинського короваю» та «Традиційне харківське коцарство».

Сьогодні ми розповімо вам про головні убори Полтавщини.
В давнину головний убір відігравав дуже велику роль в традиційному костюмі, без нього як святковий, так і повсякденний традиційний український стрій вважався незавершеним.
З чоловіками все більш-менш зрозуміло – вони носили брилі з соломи в теплу пору року, а смушеві шапки взимку. У ХХ столітті стали популярні картузи.

Сьогодні важливе свято – День Конституції України

У головному документі нашої держави зазначено, що наша країна – вільна, самостійна, незалежна, демократична, цілісна. Кожен українець має право на безпеку, честь, гідність. Ми маємо право на життя.

Саме ці права, проголошені в головному документі України, боронять і захищають наші воїни на передовій.

Саме ці права надихають тисячі волонтерів допомагати армії та кожному члену нашої громадської спільноти.

Ми боремося – кожен на своєму рівні за права, прописані в Конституції нашої держави. Ми боремося за Україну.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.

Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки.

Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Тому сьогодні ми підготували відеопроєкт до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні «Скорбота і Пам'ять»:

17-18 червня 2022 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва зібрав науковців на щорічну Науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Традиційна культура в умовах глобалізації: виклики війни» в режимі онлайн. Навіть російська агресія не змогла завадити провідним діячам культури і мистецтва, педагогам, мистецтвознавцям зустрітися та поділитися гострими науковими проблемами, ідеями, а також практичним досвідом дослідження і збереження української культури в умовах війни.