
Дуже хочеться розповісти про традиційний слобожанський костюм. У переддень Дня вишиванки це особливо актуально.
Жіночий одяг, в першу чергу, складався з додільної сорочки або сорочки «з підтичкою» (що складалася з двох частин), які шилися на Слобожанщини з добре вибіленого конопляного полотна. Іноді шили з льону доморобного або, пізніше, фабричного виробництва, з трьох пілок-полотнищ, що обумовлювалося шириною ткацького станку – близько 50 см. Крій сорочок варіювався – вони могли бути «на кокетці» або кроїлися «вперекидку». Рукави зустрічалися і суцільнокроєні, і з уставкою. Вишивкою прикрашалися рукави й поділ сорочки, інколи горловина. Вишивалися сорочки нитками з шовку, льону, конопель, фарбованих натуральними різнокольоровими барвниками. Найбільш розповсюдженими кольорами були червоний, синій, коричневий відтінки. Також слобожанки вельми полюбляли вишивати білими нитками, майстерно комбінуючи різні взори й техніки вишивки – лиштву, мережку, набирування, вирізування, виколювання тощо. Рукави сорочок зазвичай призбирувалися в «пухлики». Дуже часто на подолах та рукавах сорочок слобожанок можна було зустріти так званий «черв’ячок» – фрагмент вишивки, що дійсно формою нагадував черв’яка, слугував додатковою прикрасою й міг доповнюватися яскравим вишитим фрагментом.
Взори і техніки вишивки на сорочках спочатку були дуже складними, але, з приходом у 19 столітті так званої брокарівської вишивки хрестиком у червоно-чорних (або червоно-синіх) кольорах, вишивка стала більш спрощеною, що компенсувалося майстерністю комбінування декоративних елементів.
На території Слобожанщини, як і на більшій частині України, орнаменти на сорочках були геометричними, рослинними або змішаними.