Новини Центру | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-

Новини Центру

Рейтинг статті:
Вівторок, 27 вересня 2022 р.

34 copy

У п'ятницю, 23 вересня, співробітники Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва взяли участь у веб-конференції «Порятунок культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій. Допомога та міжнародна співпраця», яку організували Громадська ініціатива «Центр порятунку культурної спадщини», «Український центр культурних досліджень», Управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської обласної військової адміністрації, Інститут народознавства НАН України та кілька громадських організацій: «Благодійний фонд родини Нагірних», «Центр історичної пам’яті», «Центр мистецтв «Арт-Простір», «Українське фотографічне товариство». Мова йшла про міжнародну благодійну допомогу галузі культури України. Перш за все йшлося про превентивний захист пам’яток історії і культури, про консервацію, евакуацію фондів музеїв, бібліотек, інших закладів культури. З початку війни в України нараховується більше 500 розбомблених та понівечених культурних об’єктів Наш Центр культури і мистецтва опікується збереженням нематеріальної культурної спадщини, але дуже цікаво було послухати про громадські ініціативи зі збереження культурної спадщини, досвід інших культурних організацій, які потерпали від військових дій, а також про те, яким чином збиралися гроші для закупки і доставки потрібного приладдя та пакувальних матеріалів, інших необхідних речей для допомоги постраждалим закладам культури.

Рейтинг статті:
Вівторок, 20 вересня 2022 р.

22222222299

День етнографа, етнолога чи народознавця?
Коли має бути професійне свято дослідників традиційної народної культури в Україні?

Цього року вкотре «календар знаменних дат» нагадав про чергове професійне свято — День етнографа України: «17 липня в нашій країні вважається професійним святом етнографів. Ця дата була обрана на честь дня народження великого етнографа і мандрівника Миколи Миклухи-Маклая.
Вперше це свято відзначили у кінці 70-х років 20 століття з ініціативи Рудольфа Ітса, завідуючого кафедрою етнографії Державного університету в Санкт-Петербурзі. Вдало обраний час, середина літа, додало популярності цьому дню. Адже саме влітку організовується найбільша кількість етнографічних експедицій і заходів».

Рейтинг статті:
Неділя, 18 вересня 2022 р.

36

Територія Харківської області, яка належить до історико-географічного регіону Слобожанщини (Слобідської України, Слобідщини), була завжди дуже складною для дослідження, адже вона постійно була тією прикордонною територією, яка неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій та розподіл з давніх часів і понині. Через війни, революції, голодомори, а також індустріалізацію та урбанізацію на цих землях до наших часів дійшло дуже мало предметів традиційної української культури, зокрема це стосується традиційного костюму та прикрас. Особливо трагічним чином на традиційній українській культурі відбилися події Голодомору 1932-1933 рр.. Місцеве населення, намагаючись врятувати свою родину від голоду та смерті. було змушене вимінювати на їжу родинні реліквії, до яких відносилися дорогоцінності й прикраси. Потім всі ці речі або осідали в музеях, приватних колекціях, або ж знищувалися шляхом переплавлювання й подальшого продажу. Ми ж сьогодні зупинимося на такій традиційній українській прикрасі, як дукач, спробуємо трохи розповісти про особливості саме харківських зразків, що дійшли до нашого часу. Дукач – одна з питомо українських традиційних нагрудних металевих прикрас, що була центральним композиційним елементом жіночого весільного та святкового вбрання. Ця прикраса характерна не лише для Слобожанщини, але й для України в цілому, включаючи місця компактного поселення українців – Кубань, Надволжя, Казахстан тощо. Це монета або медальйон, які часто доповнювалися додатковими декоративними елементами у вигляді металевого банту, касту, оправи у вигляді скручених дротів або пружини, ланцюжків тощо. Такі елементи могли оздоблюватися кольоровим склом, смальтою, кораловими намистинами. За описами дослідників, в якості медальйону спочатку використовували чоловічу нагородну медаль, а потім вже почали використовувати монети, які були у вжитку на той час. Але традиція носіння дукачів заглиблюється корінням у часи Київської Русі та перегукується з носінням змійовиків. Доволі часто монета, бант та декоративні елементи дукача могли бути виготовлені з різних металів, не обов’язково з одного й того самого/
Слобідські золотарі виготовляли дукачі з різних металів: багаті жінки мали змогу купувати й носити прикраси зі срібла, подекуди позолоченого, рідше – золоті, менш заможні українки носили вироби з латуні та міді, більш прості та лаконічні. Майстрами застосовувалися такі техніки виготовлення прикрас, як чеканка, литво, штамповка тощо.

Рейтинг статті:
Середа, 07 вересня 2022 р.

4464646

Шановні друзі, представляємо до вашої уваги фотовиставку Володимира Оглобліна та Олени Долженко «Харків. Два різні часи»!

24 лютого 2022 року вже назавжди розділило наше життя на ДО та ПІСЛЯ. Безтурботність, цікаві події, посмішки людей, безліч планів і мрій перетворися на щоденну тривогу, біль, злість, і постійні повідомлення про жертви і руйнування від російських бомбардувань. Виставка демонструє величезний контраст між двома різними часами у житті Харкова. Але не дивлячись на все звірство, натиск і підлість агресора, Харків показав свій незламний залізобетонний характер. Місто як ніколи об’єднане заради спільної перемоги, майбутнього відновлення і розквіту!

Рейтинг статті:
Середа, 07 вересня 2022 р.

111111111

Шановні друзі, представляємо до вашої уваги віртуальну виставку колажів Максима Стремоусова «Несумісне» до Дня Незалежності України! Протягом 6 місяців Україна веде героїчну боротьбу з російськими окупантами. І коли мало хто вірив у успіхи нашої країни, український народ показав усьому світу справжню єдність, силу духу і мужню боротьбу за власну гідність і свободу. Саме це прагнення до перемоги, світла і вільного щасливого життя відчувається у роботах Максима Стремоусова.

Рейтинг статті:
( 1 шт. )
Неділя, 28 серпня 2022 р.

A4 19

 

Як і на всій території України, переважна більшість вінків на Слобожанщині в теплу пору року робилася з живих квітів. У вінок могли вплітатися духмяні лікарські трави. Після свят вінок залишали вдома і користувалися ним в лікувальних та магічних цілях: вдягали його на голову, щоб голова не боліла, заварювали трави з нього для ополіскування волосся або купання дітей. Ружа, чорнобривці, сокирки, петрів батіг, любисток, барвінок, м’ята – ці рослини й квіти були улюбленими, але рвали майже всі квіти, що росли біля хати.

Рейтинг статті:
( 1 шт. )
Неділя, 14 серпня 2022 р.

1 copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy

Сьогодні хочемо розповісти про історію однієї сорочки. Сорочку цю я отримала в подарунок від своєї бабусі, яка, в свою чергу, придбала її у сусідки з під'їзду поруч. Вони жили на Салтівці, на вулиці Гвардійців Широнінців, в районі, який в Харкові потерпав і продовжує потерпати від російських обстрілів. Бабусина сусідка про сорочку, окрім того, що вона, ймовірно, з Краснограда, на жаль, нічого не змогла розповісти, але досвідчене око одразу впізнає слобідські деталі. Сорочка вишита на домотканому полотні червоно-чорним косим хрестиком, присутній також делікатний білий мережаний поділ. "Черв'ячок", яким змережані рукави й прикрашений поділ, особисто для мене - така мила й водночас "грізна" ознака, притаманна тільки нашим слобідським сорочкам. Зубцювання й взагалі зубці, що ними прикрашають і керсетки, і спідниці на Харківщині - це такий "привіт" з минулого, це наче й прикраса, але й зуби, які ми показали РФ і ті ж зуби, які ми вибиваємо ворогу щодня, щоб він більше не зміг розкрити рота на наші дорогі серцю землі України. Сторінку з фотографіями взято з видання "Традиційне вбрання Харківщини", яке було випущене дуже обмеженою кількістю примірників моїми колегами з Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва у 2018 році. Взагалі, традиційного українського народного вбрання на Слобожанщині збереглося дуже й дуже мало, тож якщо у вас в родині зберігається подібний одяг - бережіть його, а як є можливість - замовте його репліку, не носіть автентичний старий стрій. Милуйтесь, вивчайте, відшивайте нове, примножуйте українське, бо тільки так ми переможемо! Все буде Україна!

Рейтинг статті:
П'ятниця, 05 серпня 2022 р.

0564

Шановні друзі, раді представити вам віртуальну виставку Тетяни Сенченко Таня Сенченко  «Рідне поле, рідний край...»!

В акварелях художниці постає чарівна слобожанська природа. Поля, ліси, водойми, сільські пейзажі – все наповнено теплом, романтизмом, і великою шаною до рідних серцю місць. Є в роботах Тетяни і щось містичне, те, що, приховано за звичайними об’єктами, те, що надихає на пошук і розуміння невід’ємності людини від природи.  Для манери художниці характерна легкість, і водночас експресивність, лаконізм, але і увага до нюансів, які підкреслюють емоційний стан робіт.

Всі акварелі, представлені на виставці, були написані в районі сіл Липці та Глибоке,  поряд із Трав'янським водосховищем, у тих живописних місцях, які наразі тимчасово окуповані, але які обов’язково будуть звільнені, і будуть продовжувати надихати своєю красою і загадковістю.

Рейтинг статті:
П'ятниця, 05 серпня 2022 р.

00

Шановні друзі, пропонуємо до вашої уваги онлайн-виставку Олега Слєпцова «Мелодії кохання» (архітектура, гобелени, музика)!

Онлайн-виставка доступна у форматі відеороликів, які Ви зможете переглянути на інтернет-ресурсах галереї:

Facebook: Мистецтво Слобожанщини

Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna

Telegram: https://t.me/oblgallerymc

Олег Слєпцов є провідним українським архітектором. Автор близько 40 проектів і будов у 60 містах та населених пунктах України та за її межами (ОАЕ, Португалія, Туреччина, Китай та інші країни). Разом зі своєю командою з науково-проектного архітектурного бюро «ЛІЦЕНЗІАРХ» Олег Слєпцов проектує і житлові будинки, і сакральну архітектуру, і промислові споруди, і музейно-виставкові комплекси, і учбові заклади та багато-багато іншого.  В своїй архітектурі Олег Семенович поєднує традиції і сучасність, функціональність і естетику, монументальність і затишок.

Рейтинг статті:
Четвер, 04 серпня 2022 р.

20220804 130512

Як уберегтися від насильства під час війни.

Ми б ніколи не хотіли публікувати цю інформацію...Ми б хотіли уберегти кожного українця від ймовірних загроз...

Але наразі, коли країна виборює свою незалежність ціною життів найкращих дітей України, ми хочемо, що б ви знали як можна захистити себе і своїх близьких від насильства під час війни.

Рейтинг статті:
Середа, 03 серпня 2022 р.

IMG 20220803 114228 287

Громадською організацією «Товариство дослідників України» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України розроблено посібник «Центр культурних послуг в територіальній громаді», який містить практичні рекомендації щодо процесу створення Центрів культурних послуг (ЦКП): від ідеї до фактичного створення.

Сторінка 6 з 100