Чим прикрашалися мешканки Полтавщини 100-200 років тому?

За багатьма етнографічними даними, полтавські жінки, як і переважна більшість українок, дуже любили прикрашати себе намистами з коралів, які завозили з Європи. Корал був коштовним, тому чим більше низок (разків) «доброго», як його ще називали, намиста на жінці було, тим вищий був її соціальний і матеріальний статус. Трохи пізніше з’явилися більш дешеві матеріали, що імітували корал – смальта та скло різних форм і відтінків. Майже обов’язковим доповненням цих намист були рифи – намистини, обвиті срібною візерунчастою пластиною та пугвиці – металеві намистини, прикрашені зерню або різьбленням. Заможні жінки могли дозволити собі носити перлові, гранатові намиста.

Нематеріальна культурна спадщина це джерело, з якого кожен народ черпає як усвідомлення своєї національно-культурної унікальності, так і натхнення для майбутніх звершень. Звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; традиційні ремесла – саме до таких галузей НКС належить елемент “Українська писанка; традиція і мистецтво”. Згідно з наказом №228 Міністерства культури та інформаційної політики України від 6 липня 2022 року цей елемент (охоронний номер “046.нкс”) було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Майже вперше за історію Національного переліку елемент подавався не від окремого регіону, а спільно. Бо як зазначено в обліковій картці: «Писанка представлена в усіх областях сучасної України. А саме: Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Прикарпаття, Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Донщина, Слобожанщина, Сіверщина».

Запрошуємо вас взяти участь у культурно-мистецькій акції до Дня

Української Державності «Обличчя Держави», яка буде проходити протягом липня 2022 року у форматі онлайн.

️ Організатор: комунальна установа культури «Донецький обласний навчально-методичний центр культури» за підтримки управління культури і туризму Донецької ОДА.

ХХІ Відкритий дистанційний фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло +» для дітей та молоді.

У травні-липні 2022 року Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва спільно з громадською організацією «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» за підтримки Департаменту культури Харківської обласної державної адміністрації було проведено ХХІ Відкритий дистанційний фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло +» для дітей та молоді.

Заходи фестивалю охопили три напрямки: «Автентичний солоспів», «Автентичний гуртовий спів», «Традиційні художні ремесла». У «Автентичному солоспіві» взяло участь 21 соліст, 14 фольклорних колективів із Донецької, Київської, Сумської, Харківської областей. У їх виконанні прозвучало 25 твори у сольному виконанні та 18 у виконанні гуртів.

Сахновщинський коровай та традиційне харківське коцарство у Національному переліку НКС України!

6 липня 2022 року підписано наказ № 228 Міністерства культури та інформаційної політики України, згідно з яким до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено 21 новий елемент. Два елементи з Харківської області: «Знання і практики приготування сахновщинського короваю» та «Традиційне харківське коцарство».

Сьогодні ми розповімо вам про головні убори Полтавщини.
В давнину головний убір відігравав дуже велику роль в традиційному костюмі, без нього як святковий, так і повсякденний традиційний український стрій вважався незавершеним.
З чоловіками все більш-менш зрозуміло – вони носили брилі з соломи в теплу пору року, а смушеві шапки взимку. У ХХ столітті стали популярні картузи.

Сьогодні важливе свято – День Конституції України

У головному документі нашої держави зазначено, що наша країна – вільна, самостійна, незалежна, демократична, цілісна. Кожен українець має право на безпеку, честь, гідність. Ми маємо право на життя.

Саме ці права, проголошені в головному документі України, боронять і захищають наші воїни на передовій.

Саме ці права надихають тисячі волонтерів допомагати армії та кожному члену нашої громадської спільноти.

Ми боремося – кожен на своєму рівні за права, прописані в Конституції нашої держави. Ми боремося за Україну.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.

Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки.

Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Тому сьогодні ми підготували відеопроєкт до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні «Скорбота і Пам'ять»:

17-18 червня 2022 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва зібрав науковців на щорічну Науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Традиційна культура в умовах глобалізації: виклики війни» в режимі онлайн. Навіть російська агресія не змогла завадити провідним діячам культури і мистецтва, педагогам, мистецтвознавцям зустрітися та поділитися гострими науковими проблемами, ідеями, а також практичним досвідом дослідження і збереження української культури в умовах війни.

12 червня на платформі ZOOM відбулася народознавча онлайн-зустріч «Зелена неділя дарує чар-зілля» за ініціативи працівників соціокультурного центру та відділу «Україніка» ім. Т.Г.Шевченка за підтримки Харківського обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва, Харківського художнього музею та Харківської єпархії Української православної церкви.

Трійця або Зелена неділя - одне з найулюбленіших свят українців, в ньому гармонійно переплелися дохристиянські вірування та церковні традиції. Народні дійства, що відбувалися у ці святкові дні, повинні були забезпечити щедрий урожай та процвітання громади. Учасники обрядів оспівували силу й красу природи, намагаючись ЗАДОБРИТЬ.