Уланова Тамара — вишивання | The Regional Organizing and Methodic Center of Culture and Arts

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Article rating:

Уланова Тамара — вишивання

Article without translation

Уланова Тамара

Уланова Тамара Миколаївна – майстер з вишивання.

Народилась у 1950 р.

Проживає в м.Балаклія, Харківської області.

Практикує вишивання техніками лиштва, курячий брід, солов’їні вічка, хрестик, володимирський шов, тамбурний шов, художня гладь, вирізування, колодочки, качалочки, зубцювання, набирування, довбанка, затяганка.

Вишивання манило пані Тамару з самого дитинства: вона пригадує, як бувши маленькою з захопленням дивилась на схеми–вишивки, що продавались у кіосках, як вона просила маму купити їх, а потім сама вишивала з великим запалом в очах… То були її перші спроби вишити повноцінну роботу. Потім нитки лягали на полотно сорочок для себе й рідних, вимальовуючи на них орнаменти українських узорів.

За освітою пані Тамара медик, а тому понад 40 років вона пропрацювала у медичному закладі. Повністю присвятити себе творчості майстриня змогла лише вийшовши на пенсію. До цього її також спонукала одна подія із життя: колись на виставці у Харківському національному театрі опери і балету вона побачила автентичну українську сорочку, що експонувалася там у рамках обласного огляду-конкурсу аматорів народного мистецтва «Слобожанські передзвони», в якому сама мисткиня брала участь як артистка Народного хору «Джерело». Мистецтво вишивання вона опановувала самотужки, користуючись книгами, дивлячись онлайн майстер-класи члена НСМНМУ Ірини Зайцевої, слухаючи онлайн лекції Юрія Мельничука з історії української вишивки. Саме Ірину Зайцеву та Юрія Мельничука майстриня вважає своїми вчителями.

Вивчаючи особливості вишивки різних регіонів України, зокрема Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини, майстриня вдосконалювала і продовжує вдосконалювати свою майстерність. Вона вправно володіє багатьма лічильними і мальованими техніками вишивки такими як лиштва, курячий брід, солов’їні вічка, хрестик, володимирський шов, тамбурний шов, художня гладь, вирізування, колодочки, качалочки, зубцювання, набирування, довбанка, затяганка. Ці техніки, які виконуються білими нитками і нитками пастельних тонів, переплітаються у її роботах, створюючи неймовірну красу, на яку можна дивитися нескінченно. У творчому доробку майстрині можна знайти як жіночі, чоловічі, дитячі сорочки, так і рушники чи вишиті панно. Найбільш часто використовуваними орнаментами вишитих робіт майстрині є як рослинні орнаменти, так і геометризовані візерунки, колірна гама яких може варіюватися від класичних червоно-синіх-чорних кольорів до більш сучасних блакитно-зелених.

Окрім вишивання, майстриня також виготовляє намиста з бісеру, намистин, вовняних і лляних ниток, займається лялькарством, де часто одягає своїх ляльок в український національний одяг та оздоблює його вишивкою.

Роботи мисткині неодноразово експонувались на різноманітних тематичних виставках в КЗ «Балаклійський краєзнавчий музей», КЗ «Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», у міжнародному виставковому конгрес-центрі міста Києва «Український дім» (Всеукраїнський експо-проєкт «Мистецькі жнива»), де були відзначені грамотами.

У 2021 році пані Тамара стала переможницею конкурсу «Калейдоскоп Великодніх передзвонів» у номінації «Великодні сувеніри», що проводився Балаклійським краєзнавчим музеєм. У тому ж 2021 році вона брала участь в Обласному конкурсі з вишивки «Закодоване щастя», що проводив Харківський центр культури та мистецтва і в якому її роботу (рушник із зображенням Дерева життя), виконану в техніці «качалочка» було відзначено суперпризом. Під час конкурсу майстриня також долучалася до вишивання спільного рушника «Дерево життя Харківщини» з іншими майстринями Харківської області, який вони створювали до 30-ї річниці Незалежності України.

Скільки їх, творів декоративно-ужиткового мистецтва, було створено руками цієї енергійної, творчої, креативної жінки сказати важко, адже вони несуть красу, затишок і тепло української землі багатьом їх власникам з різних регіонів України й далеко за її межами. Кожний з них відповідає творчому кредо майстрині: «Творіть так, щоб ваша творчість знайомила з традиціями й звичаями українського народу та надихала нинішнє і прийдешні покоління на їх відродження й популяризацію, щоб ви росли у вишиванні духовно й професійно.».

Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва і виставкової діяльності
КЗ «ООМЦКМ» Педан Таміла.

Сховати крашанки