Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

portal info

КРОКОВЕЄ КОЛО для дітей та молоді 2019 р.

 

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2019 рік

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Традиційна культура європейських країн

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

 

Календар подій

Березень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

Виставка «Народні таланти Слобожанського краю», 5 лютого - 20 березня 2013 року

e-mail Друк

DSC 0520Виставка «Народні таланти Слобожанського краю» відкрилася у Обласному центрі культури і мистецтва. Вона присвячена 20-річчю Харківської організації Спілки майстрів народної творчості України. Чого тут тільки немає: вишиванки, рушники, дивовижні твори з рогозу та соломки, ляльки, кераміка, розпис,– всього свої експонати представили біля півсотні учасників виставки, а автентичну атмосферу на відкритті виставки створив виступ фольклористичного гурту «Муравський шлях».

DSC 0616Листівки у стилі Петриківського розпису

Головним секретом Петриківського розпису є використання пензлика з кошачої шерсті, розповідає заслужений народний майстер України Тамара Вакуленко. Саме цей інструмент дозволяє вимальовувати найтонші лінії у візерунках. Причому, шерсть береться найтонша – це підпушок з кошачого животика. А от ягідки малюються за допомогою зворотного боку олівця. Саме так, як демонстрували учениці Тамари Вакуленко, які під час урочистого відкриття виставки малювали усім охочим листівки у стилі Петриківського розпису и підписували на пам'ять.

«Ці дівчата лише пару місяців навчаються у мене на майстер-класах, що відбуваються у центрі культури і мистецтва, але вони вже опанували основні принципи Петриківського розпису,– каже Тамара Вакуленко. – І це не так просто, як здається на перший погляд: їм довелося вивчити основні принципи колористики, усі елементи, що притаманні саме цьому розпису».

Секрет довголіття

DSC 0594А ось 87-річна авторка унікальних рушників заслужений майстер народної творчості України Раїса Захарівна Кушнаренко майже все життя опановувала цей вид творчості: у її арсеналі 50 рушникових швів.

«З дитинства пам'ятаю, у нас вдома скрізь були вишиті речі, моя мама добре вишивала. Але я серйозно зайнялася цією справою 30 років тому, коли прийшла у будинок народної творчості, де майстрині навчали цій справі,– розповідає Раїса Захарівна. – Щоб стати справжнім майстром вишивки, треба мати талант. А ще якщо в тебе немає терпіння та наполегливості, ти ніколи не будеш вишивати. І майстерності неможливо досягти, якщо не пороти. Знаєте, скільки я попорола, одразу ніколи не вийде. Я вишиваю рушники трьох видів: білим по білому, красно-чорним та білим по сірому. У мене є по одному рушнику з різних куточків України та Росії, бо мені було цікаво спробувати. От кольорова перевить – це лише у росіян можна зустріти».

Але здебільшого це слобожанські візерунки, лише у авторській інтерпретації Раїси Кушнаренко. На один рушник білим по білому Раїісі Захарівні потрібно не менше трьох місяців. Всього вона вишила більше сотні рушників, половина з них роз'їхалися світом. Її роботи є у музеї-заповіднику ім. Т.Г. Шевченка у м. Каневі, у музеї народної архітектури та побуту в м. Перегово Київської області та навіть у м. Торонто (Канада).

І зараз у неї в голові є декілька задуманих візерунків. Щоб не занудьгувати від монотонної роботи, вона інколи починає одразу декілька рушників з різними орнаментами, щоб переключатися. Зараз вона ще освоює вишивку бісером, почала вишивати ікони та пейзажі. Але ж це диво: у такому віці не просто вишивати, а створювати справжнісінькі витвори мистецтва. Кожного дня вишивання займає у майстрині не менше 8 годин, швидко-швидко намагається впоратися по домашніх клопотах, і бігом – за улюблену справу. Навіть секрет свого довголіття вона бачить у своїй творчій діяльності.

DSC 0149Мрія літакобудівника – відтворити стародавні глечики

Молодий гончар Олександр Жовновський, за освітою – літакобудівник, працював деякий час підприємцем, доки не захопився гончарною справою. Зараз він вже справжній майстер своєї справи. На виставці представив побутовий український посуд з глини. Його мрія – створити експозицію, в якій були б зібрані аутентичні речі, близькі до оригіналів не лише зовнішньо, але і за складом, і щоб були представлені зразки різних епох і з різних куточків України.

06 naturmort«Не знаю, чи є такі археологічні дані, хочу вивчити це питання,– складає плани Олександр Жовновський. – Ще один напрямок, на мій погляд, дуже важливий: потрібно навчати дітей гончарному мистецтву, бо робота з глиною, з гончарним колом розвиває і моторику пальців, і творчу уяву, і діє як заспокійливе. До того ж лише так можна зберегти цей вид народної творчості: передаючі із покоління у покоління. І дітям це дуже подобається, я переконався в цьому під час проведення майстер-класів, що відбуваються тут, у центрі культури і мистецтва».

Побачити експозицію робіт народних майстрів можна до 20 березня за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 62.

Виставкова зала працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Про виставку у ЗМІ

e-max.it: your social media marketing partner