Народний артист Росії, лауреат Нобелівської премії, режисер, що поставив багато фільмів в СРСР та Америці, провів творчу зустріч в Харкові в рамках кінофестивалю „Харьковская сирень". Він розповів, що мама назвала його Родіною, потім його ім'я змінила паспортистка, а згодом ще раз змінив редактор фільму.
Історія народження і отримання імені Родіона Нахапетова настільки незвичайна, що нагадує кіносценарій. Його мама була шкільною вчителькою, її випускний в педучилищі якраз збігся з початком війни. Практично з самого початку війни вона потрапила в підпільну групу, де зустріла коханого і стала чекати від нього дитину. Але доля не дала їй тихого жіночого щастя, підпільниця отримала завдання: перейти лінію фронту, до своїх, і передати зібрані ними відомості.
«Вона була смілива дівчина, і погодилася на це завдання, вона знала, що пішки їй йти не менше трьох тижнів, - розповідає Родіон Нахапетов. - В дорозі їй довелося зіткнутися із зрадою, обманом і насильством, витримати стільки, скільки неможливо витримати людині. Але дух дівчини був настільки сильний, що вона все-таки добралася до місця, виконала завдання, і народила хлопчика - мене, і дала мені ім'я Родіна. У школі друзі називали мене Радиком. Пізніше, коли я отримував паспорт, в паспортному столі Дніпропетровська останню букву прибрали, і, вважаючи, що слово «Родіна» жіночого роду, записали ім'я як Родін. Після зйомок в картині «Перший сніг» редактор, переглядаючи титри, вирішив, що це помилка, і виправив «опечатку», вписавши «відсутню» літеру. Так я став Родіоном Нахапетовим».
Втім, ще одна трагічна життєва історія, яка сталася з його матір'ю, надихнула Родіона на створення кінокартини «Зараження».
«Цей фільм заснований на трагічної історії, яка сталася з моєю мамою. Моя мама працювала вихователькою в дитячій колонії і, зіткнувшись там з жорстокістю і непорядністю людей, стала писати листи Хрущову, за що потрапила в психіатричну лікарню. Ось так борешся за справедливість, а опиняєшся в психушці», - каже Родіон.
Ще в школі хлопчик на ім'я Родіна грав ведмедя за шоколадні цукерки, а пізніше зрозумів, що хоче бути актором і вступив одразу у два театральних гуртка.
«Я людина замкнута, скромна, от і вирішив перебороти себе за допомогою гри, виходу на сцену, виконання всіляких ролей. Краще всього в мене виходило грати стариків, я міг зобразити ходу, старечий голос, мене навіть не видавали очі. Можливо, тому мене і взяли на роль Леніна. Так і почалася моя акторська кар'єра», - розповів Родіон Нахапетов.
Зараз Родіон крім акторської та режисерської діяльності займається ще й благодійністю. Завдяки створеному ним Фонду дружби, вдалося вилікувати близько 200 дітей з серцевою недостатністю та іншими серцево-судинними захворюваннями.
«Ми допомагаємо тільки нашим дітям, так як у багатьох батьків немає 5-7 тисяч доларів за операцію. До нас звертаються і дорослі, але, нажаль, їм ми допомогти не можемо, оскільки з нами співпрацюють лише педіатри, а також є проблеми з оформленням документів», - пояснив Родіон.
Автор: Євгенія Мішкіна