Питання розвитку та вдосконалення музейної справи на Харківщині, а також проблеми, пов'язані з охороною та виявленням нових об'єктів культурної спадщини виносилися на розгляд колегії Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації 16 липня 2013 року. Було вирішено, що ремонт приміщень музеїв області – проблема, яка вирішується на місцевому рівні. Перед Департаментом стоїть задача допомогти музеям в оновленні або створенні нових експозицій, а також забезпечити кваліфікованими кадрами галузь охорони культурної спадщини.
Як зазначалося на засіданні Колегії, на сьогодні музеї Харківщини виходять на новий якісний – більш сучасний рівень своєї роботи. Так, Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди започаткував масштабний літературно-мистецький фестиваль «De libertate», Харківський історичний музей запровадив у роботу з відвідувачами історичний квест для різновікової аудиторії, Харківський художній музей активно розвиває акцію «Музей-гість», завдяки якій у травні 2013 року харків'яни та гості нашого міста могли познайомитися з творами відомого українського імпресіоніста Івана Труша з колекції Національного музею у Львові ім. Андрія Шептицького, а натомість у Національному музеї ім. Андрія Шептицького у Львові відкрито виставку «С.Васильківський. Українська доля Дикого поля» із колекції Харківського художнього музею. Традиційною вже стала не тільки в м. Харкові, а й в області участь музейних закладів у Міжнародній акції «Ніч музеїв».
Разом з тим, існує низка проблем у сфері музейної справи Харківської області. 22 музеї потребують повного оновлення існуючих експозицій або й створення нових. Тільки для музеїв обласного підпорядкування у повному обсязі виділяються кошти на охоронні послуги, з 24 музеїв районного підпорядкування лише 3 мають охоронну сигналізацію і 10 – сторожову. Продовжують залишатися без опалення Богодухівський та Чапаєвський краєзнавчі музеї, Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів» та музей Гната Хоткевича – відокремлений відділ Харківського літературного музею. Колегія Департаменту постановила, що це локальні проблеми, вирішення яких можливе на місцевому рівні.
До компетенції обласної влади віднесли проблему кадрів, організації робочого процесу, зв'язку районних музеїв з центральними органами влади, інформатизацію та модернізацію музейних установ. Та нерідко перепоною на шляху розвитку музейної справи стає людський фактор – байдужість самих музейників. Саме ця проблема заважає навіть створити точний реєстр музеїв Харківської області.
«Для нашого проекту «Музеї Харківщини» ми просили музеї області вислати основну інформацію про історію установи та наявні експозиції. З 33 музеїв інформацію надали лише дві третини, 12 музеїв як у воду канули: на дзвінки та листи не відповідають», - бідкався директор Харківського історичного музею Володимир Цигулев.
У цьому питанні голова Департаменту культури і туризму Дмитро Кузнєцов обіцяв знайти вагомі важелі впливу. Також планується проведення серії навчальних семінарів для музейних працівників, в тому числі, з користування комп'ютерами, тобто зробити все можливе, аби прискорити роботу з формування реєстрових даних.
Наразі Департаментом культури і туризму також активно ведеться робота з виявлення нових об'єктів історичної культурної спадщини, шляхом проведення інвентаризації, з внесенням даних до Державного реєстру національного культурного надбання. Так, за останні роки на території області було виявлено і обліковано понад 3 тисячі археологічних та понад 500 історичних об'єктів культурної спадщини. За наслідками інвентаризації складається облікова документація на пам'ятки. Інвентаризація проведена у 5-ти районах та 3-х містах області. Проводиться також паспортизація об'єктів археологічної спадщини Харківської області. Загалом складено в електронному вигляді 664 комплекти облікової документації. Ведеться робота з укладення охоронних договорів на пам'ятки та щойно виявлені об'єкти. На даний час укладено 35 охоронних договорів на об'єкти археологічної спадщини та 578 охоронних договорів на пам'ятки історії.
В області ведеться широка науково-популяризаторська робота з охорони культурної спадщини. На виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини» здійснюється залучення фахівців та населення Харківщини до цієї охоронної справи. Залучено 89 громадських інспекторів з охорони пам'яток історії та археології.
Але кадрове забезпечення галузі охорони культурної спадщини в Харківській області все одно вкрай незадовільне. В структурах районних державних адміністрацій та міськвиконкомів відсутні спеціалісти з охорони культурної спадщини, завдання в цій сфері покладаються на музейних працівників (там, де є музеї, а є райони і міста, де немає музеїв), що призводить до некваліфікованої та неефективної роботи у сфері охорони культурної спадщини.
Робота ускладнюється ще й тим, що в жодному з населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України (а їх 16 на території області) не затверджено історичного ареалу, також не розроблено охоронних зон пам'яток, на більшість пам'яток не має точних прив'язок на місцевості.
На засіданні 16 липня 2013 року колегія Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації вирішила взяти під контроль підготовку документів щодо проведення звіряння музейних предметів основного фонду Харківського художнього музею та на ІV квартал 2013 року винести на розгляд колегії обласної державної адміністрації питання щодо кадрового забезпечення галузі охорони культурної спадщини в районних державних адміністраціях та міських виконавчих комітетах міст обласного значення.