Якщо про Карпати або гоголівську Полтавщину і в Україні, і за кордоном знають ледве не з дитинства, то про туристичні перлини Харківщини зараз замало інформації. Що треба зробити для розвитку туристичної сфери нашого регіону, - відповідь на це питання шукали 26 вересня під час регіонального науково-практичного круглого столу «Туристична сфера Харківського регіону: джерела конкурентних переваг», який проводився у Національному університеті ім. Каразіна за підтримки управління культури і туризму облдержадміністрації.
У всесвітній день туризму харківські чиновники вирішили долучити вчених до розробки стратегії и комплексної регіональної програми, що сприяли б розвитку туристичної галузі. До пошуків конкретних заходів щодо пожвавлення туристичної сфери на Харківщині значною мірою підштовхнула підготовка до Євро-2012, на який очікується приток до Харкова вітчизняних та іноземних туристів. Але що їм показати, та головне – як?
Варто використовувати імена відомих земляків
Учасники круглого столу підкреслювали, що про туристичну Харківщину мало знають навіть жителі міста Харкова та області, і це заважає розвитку туризму.
„Коли до нас приїхали діти з Західної України, які постраждали від повені, і ми проводили для них екскурсії, вони були вражені, казали, ми вважали, що Харків – це лише промисловий центр, але і не здогадувалися, що у вас стільки цікавих туристичних об’єктів”, - розповідає зав. відділом краєзнавства обласної станції юних туристів Ірина Скриль.
В ході обговорення фахівці дійшли висновку: ми маємо, що показати, але необхідно ще розвивати інфраструктуру міжнародного класу, та найголовніше – сформувати інформаційне поле навколо туристичних об’єктів. Правильне та сильне інформаційне поле може стати найголовнішою складовою успіху та стимулом для розвитку прихованих туристичних продуктів.
„Прихованих активів багато, - каже зав. кафедрою туристичного бізнесу Харківського національного університету доцент Анатолій Парфіненко. – Можна взяти приклад французького досвіду: у них є невеличкий регіон Франш-Конте, який популяризує видатних людей - вихідців з цього краю, починаючи з Віктора Гюго, Луї Пастера і закінчуючи сучасними діячами, на в’їзді до цього регіону стоять біг-борди із портретами цих знаменитостей. То ж чому б і нам не сказати світові, що ми пишаємось нашими вченими-Нобелівськими лауреатами, письменниками, художниками? У нас багато відомих земляків – це і Ландау, і Менделєєв, і Рєпін, і Сковорода. Але про це мало інформації”.
Та й, наприклад, експозиція Пархомівського музею цілком може привернути увагу до Харківщини іменами всесвітньо відомих художників Пікассо, Малевича, Шишкіна, Айвазовського. Виходить, що чим більше інформації, тим більше туристів, ось і економічний ефект.
Треба підрахувати економічний ефект
До того ж, є ще й прихований економічний ефект, він полягає в тому, що це допомагає товарам, які виробляються в регіоні, знаходити свого споживача.
„У тому ж Франш-Конте паралельно популяризується продукція, яка традиційно виробляється у регіоні, це й сири, і ковбаси, і вина, - все становиться тим скритим активом, який може приносити прибуток”, - підкреслив Анатолій Парфіненко.
Начальник управління культури та туризму облдержадміністрації Дмитро Кузнєцов звернувся до вчених з проханням розробити сучасну методику розрахунку економічної ефективності від проведення тих чи інших культурних заходів.
„Завдяки моніторинговим дослідженням було з’ясовано: 80% туристів, що приїжджають до Харківської області, – з Російської Федерації. Це зумовлено здебільшого територіальним фактором. Харківщина має і дуже великий транзитний потенціал, якщо його правильно використати, він стане одним з підсилюючих елементів розвитку туристичної галузі”, - підкреслив Дмитро Кузнєцов.
За його словами, на Харківщині є досить багато культурних заходів, що є потенційно цікавими для туристів.
„Печенізьке поле” – круглий рік?
„Наприклад, вже зрозуміло, що формат проведення етнофестивалю „Печенізьке поле” дуже цікавий, але територія там обмежена, і ми зараз можемо прийняти там лише третину усіх бажаючих взяти участь. І ось є така думка: фестиваль залишиться фестивалем, але потрібно створити на базі „Печенізького поля” постійно діючий креативний кластер, де люди могли б залучитися до слобожанської культури – таке собі „Слобожанське подвір’я”. Це може бути майданчик під відкритим небом, щоб ми не облаштовували територію щоразу до заходу, а навпаки проводили заходи на такій території, де була б і чудова природа, бажано на березі водоймища, і недалеко від Харкова, і щоб там була сучасна енергетична інфраструктура, і стаціонарні точки громадського харчування. Зараз ми підшукуємо такий майданчик, і цікаво було б до наступного року знайти таке місце”.
За статистикою, найбільшу кількість гостей цього року зібрав фестиваль „Весілля у Малинівці”. І чималу роль у цьому, як вважають фахівці зіграло те, що це розкручений бренд – є і литературний твір, і фільм „Весілля у Малинівці”.
„За тієї ж причини Полтавщина має постійний «потік» нових туристів, бо вона досить потужно «прорекламована» в літературі, кіно та мистецтві, завдяки тому ж Гоголю. І це треба використовувати при розробці туристичних маршрутів», - вважає Анатолій Парфіненко.
Пропозиції щодо аналогічних креативних задумів чиновники чекають від вчених, підприємців, громадських організацій. Навіть у такі фінансово скрутні часи у бюджеті знайдуться кошти або влада може надати якісь пільги тим, хто виступить з цікавими ініціативами щодо розвитку туристичного бізнесу, які можна буде включити у регіональну програму розвитку цієї галузі.
З 750 туроператорів – лише 5 туристичних маршрутів Харківщиною
Щодо інформаційної складової розвитку туристичної сфери, то, за словами директора КП „Харківський методичний центр туризму” Дениса Дармостука, на залізничному вокзалі – навпроти сервісного центру відкрито туристичний інформаційний пункт, де спеціаліст із знанням декількох іноземних мов може запропонувати гостям повноцінну інформаційну підтримку щодо туристичної складової, гості можуть отримати інформацію про регіон і обрати екскурсію, готель. На початку жовтня такий пункт відкриється і в аеропорту – він буде розташований поряд з інформатором аеровокзалу.
Головне завдання таких пунктів – інформувати про туристичні переваги Харківщини. Але, як з’ясувалося, зараз мало що можна запропонувати туристам.
„За підсумками туристичного бієналє, що ми провели у квітні цього року, з’ясувалося, що з 750 туроператорів лише 20-25 працюють на внутрішніх маршрутах Харківщини. Загалом вони пропонують 33 туристичних маршрути. Ми вивчили усі ці туристичні об’єкти, інфраструктуру, і дійшли висновку, що лише 5 маршрутів можна запропонувати туристам, які зокрема приїдуть на Євро-2012. Це Чугуєв-Печенізький район із відвідинами Печенізького водосховища, музею Рєпіна, це Краснокутський дендропарк-Шаровка. Потім ще Соколово-Змієвський район, далі – Харківський-Дергачівський райони, у який включено Висоту Маршала Конєва. І Золочевський район із відвідинами музею Сковороди. До речі, до музею у Сковородинивці зараз видяліються кошти на капітальний ремонт під’їзних шляхів та влаштування там готелю”.
У нас немає навіть сувенірів
Ще одна конкретна проблема, що її назвав Денис Дармостук, – відсутність достойної сувенірної продукції.
„За кордоном з будь-якого музею ми виходимо із сувенірами. У нас такого зовсім немає, - підкреслив Денис Дармостук. – Зараз ми ведемо переговори з нашими народними майстрами, що виготовляють унікальні витвори мистецтва, щоб вони виробили достатню кількість сувенірів, щоб додавали інформацію про нашу область, про район, причому бажано із написами іноземними мовами. І таку продукцію треба буде розповсюджувати і в готелях, і на наших туристичних об’єктах. Можливо навіть відкриємо власну сувенірну лавку на залізничному вокзалі чи в аеропорті. Це також досить суттєва проблема”.
Учасники круглого столу вирішили найближчим часом попрацювати над розробкою Стратегії та програми розвитку туризму на Харківщині, які можна було б затвердити на наступному круглому столі, до якого залучити фахівців з інших галузей, таких як митники чи прикордонники, щоб документи мали практичний сенс.
Автор: Віталій Водяницький