Виставка «Армія генерала Андерса», присвячена найнезвичайнішій з усіх армій союзників у Другій світовій війні, відкрилася 26 вересня в Харкові. Ініціатор виставки - генконсульство Польщі, представники якого приготували сюрприз: вони відкрили для харків'ян ім'я нашого земляка - військового хірурга Болеслава Шарецького, що входив до складу Армії Андерса.
Армія поляка Владислава Андерса (2-й Польський корпус) складалася з польських громадян, що потрапили в радянський полон в результаті Радянсько-Польської війни 1939 року, а також поляків, депортованих і ув'язнених у ГУЛАГу. Втім, національний склад Армії Андерса був неоднорідний: поляків там було дві третини, решта - євреї, українці та білоруси, що потрапили під спецамністію. Цей корпус під командуванням генерала Владислава Андерса створювався у 1941-1942 роках на території СРСР за згодою радянського і польського уряду у вигнанні, а в 1943-1946 роках він був у складі британської армії.
Втім, в бойові дії проти вермахту корпус вступив лише в січні 1944 року. Його відправили на італійський фронт у складі 8-ї Британської армії. З січня по травень 1944-го сили союзників тричі безуспішно намагалися прорвати німецьку оборонну лінію Густава в районі монастиря біля Монте-Кассіно, що прикривала Рим з півдня. 11 травня розпочався четвертий загальний штурм, в якому взяв участь і 2-й Польський корпус. Після тижневих запеклих боїв лінію Густава було прорвано на ділянці від Монте-Кассіно до узбережжя. І саме бійці генерала Андерса підняли над Монастирською горою в Монте-Кассіно польський прапор. Тоді було врятовано і передано Ватикану більше 1100 старовинних манускриптів, рукописів, ікон.
Штурм Монте-Кассіно став символом героїзму для польського народу. Поляки називають своїм другим гімном пісню «Червоні маки на Монте-Кассіно» (музика Альфреда Шютц, слова Фелікса Конарського), перші куплети якої були складені ще під час штурму.
«Я багато разів чув цю пісню, але таких проникливих «Червоних маків...», як прозвучали сьогодні на відкритті виставки в Харкові у виконанні заслуженого артиста України Олега Дзюби я ще не чув ніколи», - підкреслив автор виставки - голова Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва (Варшава) Анджей Кунерт.
Анджей Кунерт по крупицях збирав документи, фотографії, архівні матеріали. Він підкреслює: подвиг армії Андерса увійшов до героїчного епосу Польщі, незважаючи на те, що їй так і не вдалося принести свободу Польщі.
«Адже не завжди на сторінки історії потрапляють завдяки перемогам і успіхам, - каже Анджей Кунерт. - В історії Польщі вийшло так, що нещастя виявилися більшими, ніж перемоги і успіхи. А армії Андерса пощастило, це сама надзвичайна армія союзників Другої світової війни. Це армія, що складається виключно з військовополонених, і головнокомандувач теж був військовополоненим. Ця армія йшла до Польщі через три континенти. Їм не вдалося принести свободу Польщі, але вони звільнили міста Італії».
Після війни корпус було розформовано, у 1946-1949 роки деякі колишні військові армії Андерса (в основному, українці та білоруси) повернулися на батьківщину в Західну Білорусію, Західну Україну і Литву, в основному з Великобританії. У 1951 році їх (більше 4,5 тисяч осіб, включаючи членів їх сімей) вислали на спецпоселення в Іркутську область, де вони перебували до серпня 1958 року. Сам Андерс був позбавлений польського громадянства (тільки у 1989 році було офіційно оголошено про скасування цього указу), і помер у Лондоні 1970 року. За його заповітом, був похований на Польському військовому кладовищі в Монте-Кассіно.
«Це дійсно дивовижна людина - пан Андерс. Коли я був у Монте-Кассіно, я добре пам'ятаю, що там були живі квіти, хоча це було пізньої осені. А це означає, що люди пам'ятають цей подвиг, - підкреслив заступник голови Харківської облдержадмінсітраціі Юрій Сапронов. - Але найголовніше, я вважаю, дійсно потрібно пам'ятати не тільки славні дати в історії, потрібно пам'ятати і трагічні дати, вміти визнавати помилки, з історії нічого не можна викреслити».
В організації виставки брали участь Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові. Як підкреслив генконсул Ян Гранат, ця виставка відкрилася в Харкові не випадково.
«По-перше, тому що Харків це столиця студентства, і по-друге, в Харкові є драматичний слід подій, що сталися під час Другої світової війни. Саме тут були розстріляні тисячі польських офіцерів. І якби вони не були розстріляні, то пішли б по тому ж шляху: увійшли б до складу армії генерала Андерса. І тоді в армії Андерса було б набагато більше офіцерів. Ця виставка - і для нас, і для вас, - для наших думок про майбутнє. А ще ми приготували сюрприз: ось матеріали про Болеслава Шарецького - військового хірурга армії Андерса. Під час штурму в Монте-Кассіно він дві доби поспіль оперував поранених, а йому тоді було 70 років. А сьогодні медакадемія у польському місті Лодзі носить його ім'я, і там стоїть йому пам'ятник. Так от можна сказати, що це був харків'янин, виявилося, що він випускник медичного факультету Харківського університету, і він був доцентом цього факультету».
Виставка про мало відомі сторінки історії Другої світової війни «Армія генерала Андерса» працюватиме в Харкові до 8 жовтня - у фойє Палацу студентів Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» на вул. Пушкінській, 88.