Матеріально-технічна база у сфері культури оновлюється майже у 20 разів менше за потребу. Як результат – у багатьох селах нічні бари вже витісняють заклади культури. Про це йшлося 29 листопада на засіданні Колегії за участю працівників культури регіону, яке проходило в залі обласного центру культури і мистецтва.
Всього з початку року на поліпшення матеріально-технічної бази закладів культури регіону було залучено 16 млн. 746,8 тис. грн. Зокрема при підготовці до зими в цьому році вдалося відремонтувати опалювальні системи в 74 установах культури Харківської області, а в 16-ти повністю відновити роботу опалювальних систем, зазначив начальник облуправління культури і туризму Дмитро Кузнєцов.
Також цього року придбано 697,9 тонн вугілля, 56 будівель капітально відремонтовані, в 428 приміщеннях проведені поточні ремонти. На нове обладнання, музичні інструменти, костюми в 2011 році витратили 3 млн. 307,9 тис. грн. Від надання платних послуг населенню у сфері культури за 10 місяців цього року вдалося отримати 14 млн. 240,1 тис. грн., що на 2 млн. 118 тис. грн. більше, ніж за такий же період минулого року.
Як зазначалося на засіданні Колегії, в якій взяли участь представники районних відділів культури області, керівники театрів та концертних залів, цього року мінімальна зарплата працівників культури підвищувалася тричі (з 1 січня - 941 грн., з 1 квітня - 960 грн., з 1 жовтня - 985 грн.). Однак самі працівники культури нарікали на те, що ці суми навіть з підвищеною вартістю тарифного розряду набагато менші, ніж у керівництва райадміністрацій, а сфера культури часто фінансується за залишковим принципом.
«Буває так, що при розподілі бюджету місцевими радами кошти перенаправляються зі сфери культури на інші галузі, а потім нас завалюють листами з проханням виділити додаткові гроші на утримання і ремонт сільських клубів», - зазначив Дмитро Кузнєцов.
Втім, заввідділом матеріально-технічного забезпечення облуправління культури і туризму Людмила Лисенко констатувала, що багато сільських клуби відновлювати вже немає сенсу.
«Ще 10 років тому я б не погодилася з ідеєю закрити сільські клуби, але зараз, на жаль, ми прийшли до такого стану життя, що село вимирає, є села, в яких залишилося кілька десятків людей похилого віку, та й ті не виходять з дому, - каже Людмила Лисенко. - Але в будь-якому випадку без державної підтримки відродити село буде неможливо. Ще років п'ять тому ми виступали з ініціативою, і навіть наша харківська програма під назвою «Нове життя сільського клубу» обговорювалася у Верховній Раді, але так і не була затверджена».
Як результат байдужості до села з боку держави, каже Людмила Лисенко, на сьогоднішній день в багатьох селах є вже нічні бари, куди більш схильна ходити молодь, бо будівлі закладів культури стоять не відремонтовані.
Та сума, яка витрачена в цьому році на оновлення матеріально-технічної бази закладів культури набагато менше необхідної. Щоб довести матеріальну базу до відповідності сучасним вимогам і високої якості життя, то нам потрібно 300 мільйонів, зазначила Людмила Лисенко. А це майже у 20 разів менше того, що реально вкладено.